Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Екологічні наслідки видобування корисних копалин
Як відомо основна частина цих копалин йде на спалювання на електростанціях, котельнях, ДВЗ, в побуті викидаючи при цьому в атмосферу багато шкідливих речовин, серед яких: сажа, вуглекислий і чадний газ, оксиди сірки, важкі метали. Це призводить до появи смогу над великими містами, до так званого парникового ефекту, коли вуглекислий газ утримує тепло Сонця, що може викликати глобальне потепління, до кислотних дощів, коли газуваті кислотні оксиди сполучаються з водяною парою в хмарах, і коли випадають дощі, в них є дуже велика кількість кислоти, яка „спалює” рослини, отруює ґрунт водоймища [6].
Але не менш шкідливими є продукти переробки цих копалин. Наприклад, відпрацьовані нафтові масла, оливи становлять велику загрозу, бо дуже часто їх можуть зливати в каналізацію. При переробці нафти і вугілля можуть утворюватись багато отруйних речовин, яких не переробляють, а просто кудись захоронюють без якоїсь техніки безпеки.
Крім того, багато копалин втрачаються при транспортуванні. Вони засмічують землю, море, річки. Особливої шкоди може завдати пролита нафта в морі чи океані. Адже сучасний супертанкер бере на борт до 500000 тонн і аварія на судні призведе до катастрофічних наслідків. Нафтова плівка розливається по величезній площі, закриваючи сонячне світло, необхідне водоростям. Птахи й риби, в’язнучи в шарі нафти, гинуть від отруєння, задухи чи голоду. Страждає вся фауна і флора на забрудненій території. До такого ж самого ефекту призводить не дотримання екологічної безпеки на нафтових платформах в морі [24].
Найбільш серйозною і крупною в сучасних умовах стала проблема комплексного використання відходів гірничого виробництва, які включають розкриті породи при відкритому способі розробки і відвали порід при освоєнні родовищ підземним способом, збалансовані і важкозбагачувані руди: хвости збагачення, порохи, кеки, шлаки, шлами металургійних заводів, зола теплових електростанцій. Щорічно накопичується близько 5 мільярдів тонн розкритих порід, 700 мільйонів тонн хвостів збагачення і 150 мільйонів тонн золи. З них в народному господарстві використовується в цілому не більше 2 - 4 відсотків, хоча значна частина цих відвалів придатна для виробництва різноманітних будівельних матеріалів. При величезних обсягах видобутку корисних копалин в надрах землі утворились великі пустоти — вироблені простори, правильне використання яких стає крупною народногосподарською проблемою. Здобутий досвід по створенню газосховищ, лікарень, захованню шкідливих речовин, розміщенню допоміжних і навіть основних виробництв (наприклад, підземних заводів) явно недостатній у порівнянні з наявними можливостями.
Різко посилюється шкідливий вплив гірничого виробництва на навколишнє природне середовище: атмосферу, гідросферу, тропосферу. Це наслідок не тільки збільшення масштабів видобування і переробки сировини, створення нових підприємств на нових площах, але й поступового акумулювання шкідливих впливів існуючих виробництв, що не мають, як правило, надійних і ефективних природоохоронних заходів і засобів [9].
ВИСНОВКИ
В ході виконання даної курсової роботи будо досліджено паливні корисні копалини на території України, а саме:
1. Було проаналізовано історію відкриття перших родовищ паливних копалин в Україні.
В Україні нафту вперше почали видобувати на Прикарпатті в XVI — на початку XVII ст. У XVI ст. у місті Дрогобич. Перша згадка про карпатську нафту зустрічається в літературі в 1617 р. Уперше на території Східної України нафту одержано у 1936 р. в Сумській обл. Перші відкриття покладів викопних вугілля на території України були зроблені в XV столітті, але більш широке освоєння родовищ належить до кінця XVII - початку XVIII століття.
2. Було встановлено утворення паливних корисних копалин.
· Утворення нафти. Рештки рослин і тварин нагромаджуються на дні морів та озер у вигляді мулу. Потім він покривається новими шарами відкладів, ущільнюється і перетворюється в осадову породу. В міру поглиблення та ущільнення мулу, з нього, у породи, які залягають вище, витискається розсіяна нафта разом з газом
Викопне вугілля розділяють на 3 групи:
· буре,
· кам’яне,
· антрацит.1
Такий поділ фактично відображає стадії їх утворення. Під дією температури і тиску торф ущільнюється, втрачає воду та леткі речовини (кисень, водень), накопичуючи при цьому вуглець. Поступова зміна органічної речовини породжує послідовний ряд горючих копалин: торф – крихке буре вугілля – щільне буре вугілля – кам’яне вугілля – антрацит – графіт.
Торфові поклади можуть складатися з одного або кількох видів, а товщина коливається від кількох десятків сантиметрів до кількох метрів.
Горючі сланці утворились в озерах і морських лагунах. Тут відмерлі рослини і та залишки тварин переробляються личинками комах, молюсками і мікроорганізмами, перетворюються в сапропель.
3. Було досліждено склад та властивості паливних копалин.
Нафта – це густа, в’язка масляниста рідина, зазвичай темно-коричневого або чорного кольору. Переважно вона є легко текучою, рідше – малорухомою. Має різкий запах гасу, легша за воду, густина коливається від 750 кг/м3 до 950 кг/м3 на поверхні води утворює тонку жирну плівку. При 00С не замерзає, а в’язне.
Природний газ – це безбарвна речовина, яка немає запаху, легша за повітря, газувата за звичайних умов. Пояснюється це тим, що вуглеводні, які містяться в ньому, мають малі відносні молекулярні маси.
Кам’яне вугілля - це тверда горюча копалина, зазвичай чорного, сірого або коричнево-бурого кольору, часто з металевим блиском. Густина коливається від 900 кг/м3 в бурого, до1600 кг/м3 в антрациту. При горінні світиться яскравим полум’ям, але дає менше тепла, ніж нафта і газ, від 17 МДж/кг до 35 МДж/кг і чим більша густина в нього, тим більше тепла воно дає.
Торф – це тверда горюча корисна копалина, зазвичай коричневого або бурувато-чорного кольору. В свіжому вигляді – дуже вологий, в сухому – крихкий, в руках легко розсипається в труху. Складається з переплутаних між собою решток відмерлих рослин – різних мохів, трав, а деколи й з уламків стовбурів і кори дерев. Питома теплота згоряння торфу – близько 15 МДж/кг.
Горючі сланці – це глинисті, мергельні або вапнякові бітумні породи, коричневого, бурого, шоколадного, темно-сірого, а інколи світло-жовтого кольору, які розколюються на плитки. В свіжому вигляді ріжуться ножем і дають стружку. Легко запалюються від сірника. Під час горіння виділяють кіптяву з характерним запахом бітуму. Хімічний склад горючих сланців такий: вуглець – 60 – 75 %, водень – 6 – 10 %, кисень, азот, сірка – 14 – 20 %, решта – важкі метали та різні сполуки. Теплота згоряння горючих сланців – до 10 МДж/кг
4. Було визначено декілька класифікацій паливних корисних копалин.
4.1 Класифікація ГрозННДІзапропонована Грозненським нафтовим науково-дослідним інститутом. Вона відображає хімічний склад нафти. В її основу покладено переважний вміст в нафті якогось одного або декількох класів вуглеводнів. Згідно з нею розрізняють такі типи нафти: парафінові, парафіно-нафтенові, нафтенові, парафіно-нафтено-ароматичні, нафтено-ароматичні та ароматичні.
4.2 Що ж до горючих газів, то їх поділяють на: природні, попутні та нафто - заводські гази. Природні гази добуваються із самостійних газових родовищ.
4.3 Вугілля класифікують закількістю вуглецю в породі. Таке вугілля, в якому його є до 70 % називають бурим, таке вугілля, в якому вуглецю є від 70 до 95 % називають кам’яним, а в тому у якому вміст карбону більше 95 % називають антрацитом.
4.4. Торф класифікується за декількома ознаками, зокрема за складом рослинних решток, ступенем їхнього розкладання та зольністю. У залежності від типу рослин він поділяється на сфагновий, моховий, осоковий. У горючих сланців такої класифікації не має
5. Було розглянуто основні родовища паливних корисних копалин.
Донецький кам'яновугільний басейн у межах України займає територію понад 50 тис. 
. Внаслідок геологорозвідувальних робіт площа басейну значно розширилася, і тепер Великий Донбас у межах України перевищує 150 тис. .. Більш як 2/3 цієї площі знаходиться в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і частково в Харківській областях
Основним буровугільним басейном України є Дніпровський, або Правобережний, який займає площу близько 150 тас Загальні геологічні запаси Дніпровського буровугільного басейну оцінюються в 6,0 млрд т (балансові — 3,5 млрд т). Родовища бурого вугілля залягають у Коростишівському, Звенигородському, Златопільському, Кіровоградському і Олександрівському районах.
Львівсько-Волинський басейн розташований у межах Галицько-Волинської западини, має площу 10 000 . Вугілля зосереджене в нижньому і частково в середньому відділах карбону шарами пересічної товщини 0,5-1,5 м (максимальна товщина 2,8 м) на глибині 250-750 м.
В Україні родовища нафти і газу зосереджені в трьох нафтогазоносних областях: Карпатській, Дніпровсько-Донецькій, Кримсько-Причорноморській. До Карпатської нафтової області належать Передкарпатський прогин, Українські складчасті Карпати, Закарпатська западина. Більшість нафтогазоносних родовищ приурочені до Передкарпатського прогину і знаходяться в Івано-Франківській і Львівській областях
Газові родовища (їх виявлено більше 30) зосереджені переважно в зовнішній зоні Передкарпатського прогину: Угорське, Рудківське, Дашавське, Опарське, Більче-Волицьке, Калуське, Коханівське та ін.
Дніпровська-Донецька нафтогазоносна область охоплює Дніпровсько-Донецьку западину та прилеглі до неї окраїни Донбасу.
Горючі сланці відомі в Карпатах, на Поділлі, у Кримських горах, у Бовтишській структурі Українського щита, заповненій мезо-кайнозойськими відкладами, запасами кондиційних сланців.
Торф поширений у сучасних і давніх річкових долинах, переважно на Поліссі й у лісостепу. Його промислові запаси оцінюються в 3,5 млрд т, а загальна площа в 2,2 млн га. До 65 % запасів торфу припадає на Українське Полісся, 30 %
6. Було досліджено використання паливних корисних копалин в господарстві, а саме:
Залежно від сфери застосування розрізняють такі види нафтових палив: карбюраторні, реактивні, дизельні, газотурбінні, котельні, пічні, зріджені та стиснуті гази. Перші використовуються в авіації та автомобільних двигунах, другі призначені для спалювання в повітряно-реактивних двигунах (ПРД), а також для змащення та охолодження середовища у ПРД. Треті призначені для спалювання в дизельних двигунах.
Що до природного газу, то основний напрям його використання це спалювання для виділення тепла в промисловості (доменні печі, котельні) та в побуті
Приблизно 25% вугілля, яке постачається споживачам, використовують для технологічних цілей на підприємствах, де воно переробляється чи застосовується як сировина. При цьому основна частина вугілля йде на виробництво коксу. Решта вугілля витрачається на енергетичні цілі.
Горючі сланці, також мають широке застосування. З сланцевої смоли виробляють висококалорійне паливо, масло для просочення деревини, клей, іхтіол (лікарська речовина), миючі засоби, спеціальний кокс для виготовлення електродів, парафін, пластмаси і гуми.
Торф – джерело багатьох цінних продуктів: воску, органічних барвників. При нагріванні з нього дістають сульфат амонію, аміак, феноли, оцтову кислоту, етиловий та метиловий спирт, мастила, парафін, щавелеву кислоту, кормові дріжджі, активоване вугілля тощо.
7. Було встановлено основні екологічні наслідки використання паливних корисних копалин України
Основна частина цих копалин йде на спалювання на електростанціях, котельнях, ДВЗ, в побуті викидаючи при цьому в атмосферу багато шкідливих речовин, серед яких: сажа, вуглекислий і чадний газ, оксиди сірки, важкі метали. Це призводить до появи смогу над великими містами, до так званого парникового ефекту, коли вуглекислий газ утримує тепло Сонця, що може викликати глобальне потепління, до кислотних дощів, коли газуваті кислотні оксиди сполучаються з водяною парою в хмарах, і коли випадають дощі, в них є дуже велика кількість кислоти, яка „спалює” рослини, отруює ґрунт водоймища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Вікипедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.
2. Свинко Й. М. Геологія: Підручник / Й. М. Свинко, М. Я. Сивий. - К.: Либідь, 2003. - 480 с.
3. Кравцов А.И.:Горючие ископаемые, их поиски и разведка (краткий курс)/ А. И. Кравцов. – М.: Высшая Школа, 1970. - 296 с
4. Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 38-54.
5. Братичак М.М., Гринишин О.Б. Технологія нафти та газу. / О.Б. Гринишин - Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2002. - 180 с
6. Г. І.Рудько, Л. Є. Шкіца; ред.: Г. І. Рудько: Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових і нафтогазових комплексів: Наук. і методолог. основи / Г. І.Рудько, Л. Є. Шкіца; ред.: Г. І. Рудько; Івано-Франків. держ. техн. ун-т нафти і газу. - Івано-Франківськ: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2001. - 525 c.
7. Комплексний атлас України: атлас [Карта] / [гол. ред. Л. М. Веклич]. – К.: ДНВП «Картографія», 2005. – 96.
8 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: https://vespig.wordpress.com/
9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&img_url=http%3A%2F%2Fphoto.foto-planeta.com
10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&text=олександрійське%20родовище%20вугілля&img_url
11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&img_url
12. Местецтво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mestectvo.com/zvnovost/639-vugilist.html
13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&text=%20газове%20родовище&img_url
14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&text=%20колони%20для%20очищення%20нафти&img_url
15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&img_url=http%3A%2F%2Fsubject.com.ua
16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&text=%20горючі%20сланці%20&img_url
17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ua/images/search?rdrnd=434894&text=використання%20торфу%20як%20горючого&img_url=
18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/
19 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://gardenclub.net.ua/articles/5
20 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://geoinf.kiev.ua/mineralno-syrovynna-baza-ukrayiny/stan-zapasiv-rodovyshch-korysnykh-kopalyn-ukrayiny/
21 Офіційний сайт Міністрества електроенергетики та вугільної промисловості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/printable_article?art_id=244919648
22 Освіта. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/geograf/26290/
23. Географіка. Географічний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_ukrajini/palivni_korisni_kopalini_ukrajini/39-1-0-518
24 Нова геологія. Геологічний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.novageografia.com/vogels-1953-2.html
25 Енергетика. Енергетичний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://energetika.in.ua/ua/books/book-1/part-2/section-7/7-68
26. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.litsoch.ru/referats/read/64294/
27. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-4492-6.html
28. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yandex.ru/images/search?img_url=http%3A%2F%2Fwww.zverozub.com%2Fgallery%2F
29. Геологія. Геологічний портал [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.br.com.ua/kurs/Geologiya/33429-5.html
30. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://energetika.in.ua/ua/books/book-1/part-2/section-8/8-6
31. Офіційний сайт Нафтогазу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naftogaz-europe.com/article/ua/gasconsumption
ДОДАТКИ:
Додаток 1
Геологічна карта Кримського півострова [29].
Додаток 2
Date: 2016-01-20; view: 2163; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |