Економічні наслідки інтеграції країн

Теорію економічної інтеграції та, зокрема, митних союзів розробив канадський вчений, представник нового класицизму чиказької школи економіки Джекоб Вайнер. Згідно з його теорією митного союзу внаслідок укладення між країнами угоди про митний союз, яка усуває тарифи у взаємній торгівлі між ними, в економіці вини­кають два типи ефектів:

1) статичні ефекти (static effects) — економічні наслідки, які виявляються негайно після утворення митного союзу як його без­ посередній результат;

2) динамічні ефекти (dynamic effects) — економічні наслідки, які виявляються на віддаленіших стадіях функціонування митно­го союзу.

Розглянемо спочатку статичні ефекти приєднання країни до мит­ного союзу. Утворення митного союзу означає надання взаємних торгових преференцій (наприклад, скасування тарифів) його члена­ми один одному і введення загального митного тарифу та єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі відносно третіх країн.

У результаті взаємного усунення мит можуть виникнути два види взаємно-протилежних статичних ефектів:

а) ефект створення торгівлі {твірний ефект, trade creation) —переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного вну­трішнього джерела постачання товару на ефективніше зовнішнєджерело (імпорт), яка стала можливою внаслідок усунення імпорт­
них мит у рамках митного союзу;

б) ефект відхилення торгівлі (потоковідхиляючий ефект, tradediversion) — переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі това­ру У ефективнішого позаінтегрального джерела постачання на меншефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбулася внаслі­док ліквідації імпортних мит у рамках митного союзу.

Якщо внаслідок утворення митного союзу виникає ефект відхи­лення торгівлі, то добробут країн, які не беруть в ньому участі (краї­на 1), погіршиться, оскільки обмежені ресурси використовуються менш ефективно, ніж в умовах вільної торгівлі. З Іншого боку, добробут країн-учасниць може погіршитись, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде меншим за ефект створення торгівлі. Як правило, здебільшого внаслідок створення митного союзу відзначаються обидва ефекти, але ефект створення торгівлі більший за ефект відхилення торгівлі, отже, інтеграція у цілому веде до підвищення добробуту країн-учасниць.

Крім розглянутих ефектів створення та відхилення торгівлі, які виявляються негайно після утворення інтеграційного союзу, до статич­них ефектів інтеграції належить скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів. Внаслідок зменшення сукупного попиту на імпорт з країн, що не входять у союз, можуть поліпшитись умови торгівлі групи країн, які у нього входять.

Після того, як інтеграція набуває сили, виникають динамічні ефекти, які можуть бути як сприятливими, так і несприятливими для національної економіки. Позитивні наслідки від утворення союзу такі:

— зростає конкуренція між виробниками з різних країн, якастимулює зростання цін, призводить до покращання якості товарів,стимулює створення та впровадження нових технологій тощо; країни – учасниці користуються перевагами економії масштабу виробництва, що дає змогу збільшувати обсяги виробництва та скорочувати витрати;

— збільшується приплив іноземних інвестицій, оскільки корпо­рації з країн, що не входять до союзу, прагнуть зберегти за собою певний сегмент закритого митним бар'єром ринку за рахунок ство­рення підприємств всередині країн, що інтегруються;

— позиція кожної з країн-учасниць інтеграційного угрупован­ня на торгових та економічних переговорах є вигіднішою порівня­но зі становищем окремої країни, що не входить до союзу, і це може забезпечити для країни-учасниці вигідні умови торгівлі або
інші переваги.

Основні негативні наслідки, з якими може бути пов'язане приєд­нання до союзу, такі:

— за певного збігу обставин ресурси можуть відпливати із менш розвинених у економічному відношенні країн — членів союзу до розвиненіших або у напрямку до географічного центру союзу для зниження транспортних витрат;

— якщо встановляться тісніші інтеграційні зв'язки між окре­мими фірмами країн-учасниць, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання цін на відповідну продукцію; може зростикількість зливань, що посилить панування монополій;

— від збільшення масштабів виробництва може виникнути ефект втрат, пов'язаний з формуванням надто великих компаній, які ста­ють неефективними через зайву бюрократизацію та інші чинники;

— за певних обставин витрати на функціонування союзу мо­жуть бути надзвичайно високими, особливо за відсутності належ­ного контролю за здійснюваними ним витратами. Ці проблеми ста­ють відчутнішими зі зростанням ступеня втручання у справи ок­ремих держав з боку органів союзу. Якщо, наприклад, деякі витра­ти будуть вигідні для певної країни, вона буде наполягати на їх збільшенні, розуміючи, що вони фінансуються за рахунок внесків усіх країн-у час ниць.

У комплексному вигляді важко оцінити усі ці аргументи. Для визначення того, наскільки країна виграла від приєднання до со­юзу, необхідно з'ясувати, що було б, якби вона не стала членом союзу. Необхідно також врахувати, що деякі наслідки, як позитивні, так і негативні, мають довгостроковий характер, залежать від за­гального стану справ на світовій арені, а інколи мають суто полі­тичний характер І тому знаходяться за межами економічного ана­лізу (наприклад, "політичний вплив", "втрата суверенітету").