Суть та особливості науково – технічних відносин

В сучасних умовах все більше поширюються відносно нові форми міжнародних економічних відносин — міжнародні науково-технічні відносини. Під ними розуміють відносини з приводу обміну результа­тами науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), спільного проведення країнами, підприємствами чи органі­заціями НДДКР з подальшим сумісним чи роздільним використан­ням їх результатів; спільного розроблення і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією. Формами їх прояву є:

1. Обмін загальною науково-технічною інформацією, накопичен­
ня останньої в банках даних для спільного використання, наприк­
лад для консультацій, зокрема обмін програмними продуктами.

2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо проведення
НДДКР контрагентом з наступною передачею всієї інформації і
права розпорядження результатами розробок замовнику (зокрема,
права оформлення патенту і ліцензії на виробництво).

3. Спільне проведення на основі прямих зв'язків партнерами з
різних країн коопераційних НДДКР щодо конкретного винаходу з
наступним спільним володінням патентом і правом надання ліцен­
зій (чи, що буває значно рідше, — роздільним),

4. Реалізація міжнародних (за участю кількох країн або фірм)
науково-технічних програм з розроблення важливих спеціальних

проблем (наприклад, телекомунікаційна технологія чи біотехноло-гія) на основі спеціалізації та кооперації НДДКР.

5. Виконання міжнародних комплексних науково-технічних програм.

Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності економічного роз­витку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення кон­курентної боротьби на світовому ринку.

Нерівномірність економічного розвитку спричиняє неоднаковий рівень розвитку науки і техніки у різних країнах, внаслідок чого в умовах сучасного рівня НТП передова техніка і технологія зосере­дилась у відносно невеликій групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить потужним фірмам, які ма­ють змогу отримувати надприбутки за рахунок утримання передо­вих позицій в технічному розвитку і продажу результатів науко­вих досліджень. Великі ТНК використовують експорт наукових досягнень та передових технологій для встановлення панування на світових ринках і контролю над дрібнішими фірмами.

Основними формами реалізації науково-технічних досягнень є міжнародна передача технології та міжнародне технічне сприяння.