Поняття структури організації та принципи її побудови

Організація як система може бути представлена у вигляді сукупності певним чином взаємозв'язаних підсистем (елемен­тів), що утворюють єдине ціле. Склад, розташування і харак­тер відносин між ними визначають структуру організації.

Організації створюють структури, щоб забезпечувати коор­динацію та контроль діяльності своїх підрозділів і працівни­ків. Структури організацій відрізняються складністю (тобто рівнем поділу діяльності на різні функції), формалізацією (тоб­то ступенем використання наперед встановлених правил та процедур), співвідношенням централізації та децентралізації (тобто рівнями, на яких ухвалюються управлінські рішення).

У межах структури організації відбуваються різні процеси (управління, виробництва), між учасниками яких розподіля­ються відповідні завдання і функції, а отже, і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру організації можна

■»•

Структура організації як чинник забезпечення її ефективності

розглядати як форму розподілу різних видів діяльності між її компонентами і координації діяльності цих компонентів, спря­мованої на досягнення мети організації. Одна й та сама струк­тура не може підходити для всіх типів організацій, але кожна організація володіє тією або іншою структурою, яка пристосо­вана до досягнення конкретної мети.

Структура дає змогу працівникам усвідомити своє місце в організації й одночасно забезпечує координацію функцій, які вони виконують. Основними характеристиками структури ор­ганізації є розподіл на відділи, підзвітність відповідно до нор­ми управління та підлеглість, що відображаються на організа­ційній схемі.

Організаційна схема (органіграма) показує, як влаштована організація. Графічно таку схему можна представити шляхом зображення горизонтальних і вертикальних ліній та блоків (рис. 7.1). Блоки визначають види діяльності людей, лінії ука­зують на зв'язок між ними. Кількість горизонтальних блоків вказує, скільки рівнів має організація.

Ефективна організаційна структура має відповідати таким принципам: економічності (витрати на утримання організа­ційної структури повинні бути мінімальними); оптимальності (забезпечення раціонального зв'язку між рівнями та ланками управління); оперативності (зв'язки в організації не повинні бути бар'єром при передачі інформації); надійності (інформа­ція, яка проходить через певні рівні та ланки управління має бути чіткою, правильною та достовірною).