Характеристика голки

Голки бувають прямі і зігнуті (для підшивання), товсті, тонкі, довгі, короткі, одно- та двостержневі. Для швейних машин випускають приблизно 29 видів голок. Машинні голки розрізняють за номерами: № 75, 90, 100, 110, 120. Чим більший номер голки, тим вона товща.

Згідно ГОСТ 22249–89 всі голки в залежності від форми леза і заточування поділяються на типи і позначаються так: 0220-02-80, де перші шість цифр вказують тип голки та її призначення, а остання дві товщину (діаметр леза в сотих міліметра).

За товщиною голки бувають від № 60 до № 220. за формою голки бувають прямі, зігнуті, плоскі, різної довжини, в залежності від типу швейної машини.

Голки повинні бути міцними та пружними тому їх виготовляють з високоякісної сталі.

Фірма „Сметс” спеціалізується на випуску голок різноманітної форми та призначення:

1) голка з нормальним круглим вістрям із загостреним шароподібним заточенням (стандартна форма) використовується для обробки тонких легких матеріалів із покриттям, багатопрошаркових склеєних матеріалів;

2) голка з круглим вістям „спі” має дуже тонке загострення і використовується для обробки щільно тканих матеріалів, наприклад, мікрофазер, шовк із покриттям, брезент та тонких гладеньких матеріалів (тафта, сорочечка);

3) голка з невеликим шароподібним вістрям „сес” легко розсовує нитки тканини та петлі трикотажу, проходить між нитками не ушкоджуючи матеріал, використовується для обробки тонкої та середньої щільності трикотажу, тонких джинсових тканин, легких щільно тканих матеріалів та особливо для джерсі;

4) голка із середнім шароподібним гостряком "сак" використовується для обробки джинсових матеріалів типу " стон- вошд" та "сенд-вошд", грубого трикотажу (тонка голка), корсетних виробів (товста голка);

5) голки із крупним шароподібним гостряком "скф" (рис 2.5,є) має сильно закруглену форму гостряка, яка забезпечує точене розширення ниток матеріалу без їх ушкодження використовується для обробки матеріалів із обвитими нитками із еластомера та грубого трикотажу;

2. Процес пришивання фурнітури на машинках –напівавтоматах однониткового ланцюгового стібка.

Швейні машини напівавтомати для пришивання фурнітури.

Швейні напівавтомати для пришивання ґудзиків розрізняються за видом пришивання ґудзиків (з чотирма або двома отворами, з вушком тощо), за способом пришивання (зі стійкою або без неї) і за типом стібка (човниковий або ланцюговий).

Незалежно від характеру переплетення ниток, принцип пришивання ґудзиків залишається незмінним. Як правило, ґудзики пришивають наскрізними стібками.

На машинах напівавтоматичної дії можна пришивати ґудзики з різною кількістю отворами та за різними схемами, наприклад, пришивання ґудзика з двома та чотирма отворами щільно до тканини (рис. 2.1, а). таке пришивання можливе лише на білизняних та інших виробах з тонких тканин. На таких машинах можна пришивати ґудзики з підґудзиками, з утворенням стійки та без неї (рис. 2.1, б). Можливе також пришивання ґудзика потайними стібками, для цього в ґудзикотримач підкладають згин тканини (рис. 2.1, в).

Рисунок 2.1 – Схеми прикріплення ґудзиків до тканини.

Для пришивання ґудзиків з утворенням стійки в ґудзикотримач затискача вставляють пластину, товщина якої рівна довжині стійки. Цю пластину розміщують між ґудзиком та тканиною, в результаті чого після шиття ґудзик Г не буде притягнутий нитками Н щільно до тканини Т та між ними утвориться стійка (рис. 2.1, г). ця стійка повинна бути обвита нитками (рис. 2.1, д), що виконується на спеціальній машині або на одному й тому самому напівавтоматі. У затискачі такої машини використовують спеціальний ґудзикотримач (рис. 2.1, е), ґудзик Г розміщують по один бік тримача, а тканина Т – інший. Стійка С розміщується в напрямних. Голка, зміщаючись по горизонталі, буде проходити по одній та іншій сторонах від стійки, що просувається транспортером над голкою.

Технологічний процес пришивання ґудзиків (машина 27 кл.).

При пришиванні ґудзиків із чотирма отворами стібки розташовуються спочатку в першій парі отворів від 1 -го до 10 -го проколу голкою; при цьому ґудзик з матеріалом нерухомі, а голка по черзі переміщається від одного отвору ґудзика до іншого.

Після 10 -го проколу ґудзик з матеріалом переміщається на працюючого й стібки строчки розташовуються в другій парі отворів ґудзика. Останні три проколи для закріплення строчки голка виконує у правий отвір. Після 21 проколу машина автоматично зупиняється, а ґудзик з матеріалом перед зупиненням напівавтомата переміщується у початкове положення.

При пришиванні ґудзиків із двома отворами ґудзик з матеріалом не рухаються, а голка по черзі переміщується від одного отвору ґудзика до іншого.

Ґудзик із двома отворами пришивається за 14 проколів голкою, останні три проколи для закріплення строчки голка здійснює у правий отвір; після 14 -го проколу ґудзик з матеріалом переміщується у вихідне положення й машина автоматично зупиняється.

Ґудзиковий напівавтомат ZJ 1903-301 ZOJE.

Хід ґудзикотримача: поперековий 0 – 10 мм, повздовжній 0 – 6,5 мм. Діаметр ґудзиків: 10 – 28 мм. Товщина ґудзиків: 1,8 – 5,0 мм. Швидкість обертання головного валу: 1800 ^об./_хв.

Однонитковий напівавтомат ланцюжкового стібка для пришивання різних видів ґудзиків. Має серводвигун і панель управління. Серводвигун забезпечує чудову керованість, стабільну швидкість і плавну зупинку напівавтомату. Головка «сухого (dry-head)» типу (мастило не потрапляє на виріб).

Машина має стандартне програмне забезпечення і може виконувати 55 шаблонів шиття. Спеціальні шаблони можуть бути завантажені додатково. За допомогою панелі управління можуть задаватися відстань між проколами та кількість стібків. Напівавтомат іде у комплекті з ергономічним промисловим столом.

Ґудзиковий напівавтомат АМВ-289 JUKI

Даний автомат не лише обвиває стійку ґудзика. Машина пришиває ґудзик, виконує обвивання стійки, може пришивати ґудзики з підкладним контрґудзиком.

Характеристика:

Швидкість шиття: 1000 – 1500 ^об/_хв.

Розмір ґудзиків:

• пришивання ґудзиків без обмотування стійки: ø 8 мм – ø 38 мм
• пришивання ґудзиків з обмотуванням стійки: ø 8 мм – ø 32 мм
• підкладний контрґудзик: ø 8 мм – ø 25 мм

Екран дисплею настроювання основних конфігурацій ґудзиків: відстань між отворами ґудзиків 1,5 – 6,0 мм; висота обмотування стійки 1,5 – 10,0 мм; кількість перехресних стібків 2 – 64, кількість даних, які необхідно ввести: макс. 99 шаблонів. Контейнер для ґудзиків: стандартний, лічильник продукції: стандартний.

Даний автомат суттєво скорочує цикл виконання операції, що сприяє підвищенню продуктивності. Машина Джукі AMB-289 А забезпечує високоякісне обмотування стійки ґудзика, покращує якість шиття, машина має функцію, що попереджає знос нитки, що забезпечує закріплення міцних і надійних вузлів в останньому стібку.

Машина оснащена програмую циклічного шиття, яка дозволяє пришивати ґудзики на двобортних костюмах. Довжину циклу шиття можна графічно скомпонувати з операцією шиття на операційній панелі (кількість ґудзиків, їх розміщення на виробі, порядок пришивання). Контейнер для ґудзиків може містити два типи ґудзиків для одного циклу шиття.

Закріпочні напівавтомати.

Закріпки, строчки для пришивання емблем, штрипок та ін. відносяться до строчок складних конфігурацій з обмеженими параметрами в зоні їх виконання та кількістю проколів. Найбільш відомими машинами подібного призначення являються машини-напівавтомати класу 1820 АО «Орша». Загальний розмір зони 40×60 мм. Кількість проколів не перевищує 64. Контур та вид строчки задає копірний диск, каретка (рамка), яка утримує матеріал і переміщує його в двох напрямках по заданій траєкторії.

В процесі утворення двохниткової човникової строчки задіяні голка, човниковий пристрій, ниткопритягувач, рамка та притискна лапка. За один оберт головного валу напівавтомат виконує один стібок. Контур та вид строчки задаються в копірному диску. Рамка утримує матеріал і переміщає його в двох напрямках по заданій в копірному диску програмі.

Напівавтомати оснащені автоматизованим приводом, що забезпечує пуск та зупинку машини при верхньому положенні голки, управління електромагнітами для привода механізмів обрізання ниток, підйом лапки та звільнення ниток.

Заправлення ниток і намотування човникової нитки виконується аналогічно швейній машини 1022-М класу. Голкова нитка перед основним регулятором верхньої нитки проходить через додатковий регулятор натягу.

Процес виготовлення малої закріпки.

Під час натискання на ліву педаль лапка піднімається. Виріб укладають під лапки на планку механізму переміщення матеріалу. Під час натискання на ліву педаль машина вмикається, голка виконує лише вертикальні рухи, планка разом з лапками переміщається впоперек платформи і за шість проколів голкою прокладається п’ять каркасних стібків. Після шостого проколу починається обвивання каркасу. Матеріал переміщається вздовж платформи. Після кожного проколу голки матеріал переміщається вправо впоперек платформи машини на ¹/₁₂ частину довжини закріпки. В кінці обвивання голка робить три закріплюючих проколи, і машина автоматично вимикається. При натисканні на ліву педаль лапки піднімаються і нитки під платформою обрізуються.

Процес утворення великої закріпки.

Під час натискання на ліву педаль лапка піднімається. Виріб укладають під лапки на планку механізму переміщення матеріалу. Під час натискання на ліву педаль машина вмикається, голка виконує лише вертикальні рухи, планка разом з лапками переміщається впоперек платформи і за 13 проколів голкою прокладається 12 каркасних стібків. Після 13 проколу починається обвивання каркасу. Матеріал переміщається вздовж платформи. Після кожного проколу голки матеріал переміщається вправо впоперек платформи машини на ¹/₂₆ частину довжини закріпки. В кінці обвивання голка робить три закріплюючих проколи, і машина автоматично вимикається. При натисканні на ліву педаль лапки піднімаються і нитки під платформою облізаються.

Закріпочний напівавтомат Juki LK-1900А.

Повністю програмована закріпочна машина із збільшеним вильотом рукава, вмонтованим серводвигуном і новим пультом управління. Швидкість обертання головного валу 3000 ^стб./_хв., що являється світовим рекордом. Машина має в пам’яті 50 шаблонів закріпок, а також можливе програмування інших 150 видів закріпок. Машина має механізм електронного контролю натягу нитки. Можливість комплектації машини пультом управління ІР-200И з великим, кольоровим рідкокристалічним дисплеєм і можливість підключення до персонального комп’ютера, зберігання даних на жорсткому диску.

Петельні напівавтомати.

Петлі, які виконуються на швейних машинах напівавтоматичної дії, в основному розрізняються за типом стібка, яким вони утворюються (човникового, ланцюгового однониткового та двониткового стібків), та формою (прямі, з вічком та ін.). Найбільш розповсюджені прямі петлі човникового стібка.

В процесі утворення стібків петлі задіяні голка, човник, рамка, в якій затиснений матеріал, ниткопритягувач, а також ніж для прорізання матеріалу між кромками.

В залежності від виробу, моделі, виду матеріалу, особливостей експлуатації виробу петлі виготовляють різної форми, з різною структурою стібків, шириною кромки, типом закріпки та ін. В залежності від властивостей матеріалів, на яких обметують петлі, прорізання петлі виконують до або після обметування зрізів.

Як правило, напівавтомати для виготовлення петель являють собою спеціалізовані машини зигзагоподібної строчки. Зигзагоподібне розміщення стібків у строчці досягається поєднанням горизонтальних переміщень голки впоперек строчки з переміщенням матеріалу вздовж або впоперек зрізів петлі.

Зазвичай для виготовлення петель на білизняних виробах та виробах з тонких тканин застосовують човникове або однониткове ланцюгове переплетення, для виготовлення петель на верхніх виробах із тканин костюмної та пальтової групи – двохниткове ланцюгове переплетення з застосуванням каркасної нитки для утворення рельєфності петлі.

Процес виготовлення петлі.

Робітник натискає на ліву педаль – піднімається притискна лапка, під яку підкладають виріб таким чином, щоб найближчий кінець майбутньої петлі знаходився під голкою. Матеріал повинен бути розпрямленим та натягнутим. Натискаючи на праву педаль, чекають виконання декількох стібків, та знімають ногу з педалі. Виготовлення петлі починається з лівої кромки (рис. 3.5). Матеріал після кожних двох проколів голки переміщається до працюючого. Голка відхиляється на ширину кромки впоперек платформи. В кінці обметування лівої кромки петлі голки переміщаються вправо до центру правої кромки. Одночасно збільшується поперекове відхилення голки, матеріал нешвидко пересувається від працюючого і виготовляється перша (задня) закріпка, стібки якої лягають на ліву кромку.

Після виготовлення закріпки поперекове відхилення голки зменшується і стає рівним ширині кромки. Матеріал продовжує переміщатися від працюючого на величину, рівну кроку обметування. Після виготовлення правої кромки петлі голки відхиляються вліво до центру лівої кромки, її поперекові відхилення збільшуються, матеріал нешвидко рухається від працюючого і виготовляється друга (передня) закріпка.

За декілька обертів перед вимиканням машини частота обертання головного валу зменшується, включається механізм ножа і прорізає матеріал між двома кромками. Після виготовлення другої закріпки голка виконує 3 – 4 закріплюючих проколи, після чого машина автоматично виключається.

3.Харктеристика клейових матеріалів,які застосовують при виготовленні одягу.

У швейній промисловості широко використовуються клейові способи з'єднання деталей одягу. При цьому клеї можуть бути в рідкому, пастоподібному вигляді, а також у вигляді плівки, нитки, порошку, нанесеного шаром на різні матеріали.

Клейові матеріали застосовують для виконання основних і допоміжних операцій: для з'єднання деталей пальт, костюмів, суконь; фронтального дублювання основних деталей (пілочок, піджаків, пальт), як прокладку при підгинанні та закріпленні зрізів низу рукавів, штанів, спідниць тощо; для обробки шліців, кишень, а також прокладки в коміри, манжети сорочок.

Застосування клейових дублю вальних матеріалів при виготовленні одягу забезпечує високі експлуатаційні характеристики готового виробу, скорочує час на його обробку, підвищує продуктивність праці.

Для склеювання швейних матеріалів застосовують клеї, які повинні відповідати спеціальним вимогам: мати добрі адгезійні властивості, а клейові з'єднання - бути еластичними, стійкими до вологи, світлових променів, витирання, зношування, не повинні залежати від температури. Клеї мають бути безпечними для організму людини. В швейній галузі найчастіше використовують клеї ВФ-6, ПВБ, полівінілхлоридний пластикат, пасту на основі полівінілхлоридної смоли П-548,П-%; та поліетилен високого тиску.

Однією з важливих характеристик клейового з’єднання являється міцність, яка визначається двома факторами:

1. адгезією, яка характеризується взаємодією клейової речовини з матеріалом;

2. когезією, яка характеризується взаємодією частинок клею між собою.

Склеювання деталей одягу відбувається в основному за рахунок адгезії, однак потрібно при цьому враховувати і сили когезії.

Існує декілька теорій адгезії: адсорбційна, електрична, дифузійна, механічна та хімічна.

У наш час більшість науковців рахують, що визначаючою є хімічна адгезія, згідно чого вона пов’язана з хімічною реакцією при взаємодії клейової речовини і матеріалу.

Загальна характеристика клеїв.

В швейній промисловості використовують слідуючі види клеїв: поліамідні, поліетиленові, полівінілбутеральні, полівінілхлоридні. Найбільш широко використовують поліамідні і поліетиленові клейові матеріали.

Поліамідні клеї (П-54, П-548, П-12/6/66, П-12АКР, ПКО-104 тощо) використовують у вигляді порошку, клейових ниток, клейової сітки і тканого матеріалу «павутинка». Клейові матеріали на базі поліамідного клею використовуються для виготовлення верхнього одягу, тому що вони стійкі до речовин, які використовуються при хімчистці, однак не стійкі до дії води. Клейові матеріали з полівінілбутераля (ПВБ) використовуються у вигляді плівки товщиною 0,13-0,25 мм для склеювання деталей одягу, що не піддаються пранню і тривалій дії води.

Клейові матеріали на базі поліетилену високого тиску (ПЕВТ) використовується при виготовленні легкого одягу, який може пратись і стійкий до хімічних речовин трихлоретилену і перхлоретилену і не стійкий до бензину і уайт-спіриту, які використовуються в хімчистці. Випускається у вигляді порошка, клейових ниток і плівки товщиною 0,16-0,12 мм.

Клейовий матеріал на базі полівінлхлоридного (ПВХ) клею найбільш стійкий до дії води і випускається у вигляді плівки товщиною 0,20-0,25 мм. На якість склеювання значний вплив має температура плавлення клею, яка наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 – Орієнтовні температури плавлення різних видів клеїв

Клей Температура плавлення, 0С Поліамідний П-54 170-177

Поліамідний П-548 134-140

Полівінілбутираль (ПВБ) 140-158

Поліетилен високого тиску (ПВТ) 108-120

Поліетилен низького тиску (ПНТ) 120

Вимоги, які ставляться до клеїв.

До клеїв висуваються вимоги, виходячи із загальних умов використання і призначення швів.

1. Висока адгезія з матеріалами, яка забезпечує необхідну міцність швів.

2. Еластичність, яка забезпечує достатню для одягу еластичність швів.

3. Необхідність витримувати багаторазові навантаження на згинання без виникнення тріщин.

4. Стійкість до впливу води і речовин, що використовуються при хімчистці.

5. Стійкість до температур, при яких виріб знаходиться в експлуатації.

6. Можливість простих способів використання клею в виробництві.