Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
I. Науково-методичне обгрунтування теми. При знайомстві студентів з структурою і принципами роботи жіночої консультації (ЖК) слід підкреслити чітку організацію заходівПри знайомстві студентів з структурою і принципами роботи жіночої консультації (ЖК) слід підкреслити чітку організацію заходів, спрямованих на покращання всіх видів амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню, впровадження в практику сучасних методів профілактики і лікування вагітних і гінекологічних хворих. Слід відмітити, що в роботі ЖК відображається основний принцип медицини — єдність профілактики і лікування. Правильна організація роботи жіночої консультації сприяє зниженню перинатальних і материнських захворювань і смертності, що має велике соціальне значення. II. Навчально-виховні цілі У результаті проведення заняття студент повинен знати: 1) структуру жіночої консультації. 2) основні завдання роботи жіночої консультації. 3) основні показники роботи жіночої консультації. 4) основні показання для направлення вагітних в стаціонар. 5) основні фактори ризику перинатальної та акушерської патології. 6) поняття про ступінь ризику перинатальної патології. 7) основні форми санітарно-просвітньої роботи.
1) оцінювати фактори ризику перинатальної та акушерської патології. 2) складати план ведення вагітної в жіночій консультації.
III. Вихідні і базові знання 1. Принципи роботи медичних установ поліклінічного профілю. 2. Загальні методи об'єктивного дослідження вагітних. 3. Сумнівні, вірогідні та достовірні ознаки вагітності. 4. Ознаки патологічного перебігу вагітності і пологів. IV. Зміст навчального матеріалу Жіноча консультація є структурним підрозділом пологового будинку чи поліклініки, який призначений для надання всіх видів амбулаторної акушерської і гінекологічної допомоги. В роботі жіночої консультації відображається основний принцип медицини — єдність профілактики і лікування. У складі жіночої консультації мають бути: реєстратура, зал очікування, кабінети дільничних лікарів для прийому вагітних і гінекологічних хворих, кабінет терапевта, стоматолога та інших фахівців (венеролога, ендокринолога та ін.), кабінети спеціалізованих прийомів з гінекології дитячого віку, безпліддя, патологічного клімаксу, із запобігання вагітності, ендоскопічний кабінет, лабораторія, маніпуляційна, гардеробна, туалет тощо. Обов'язковим атрибутом кабінету акушера-гінеколога має бути картотека усіх вагітних, які перебувають під наглядом дільничного лікаря. У цій картотеці всі індивідуальні картки розкладаються за днями місяця, в які вагітна повинна відвідати лікаря. Основним завданням ЖК є надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню, впровадження в практику сучасних методів профілактики і лікування вагітних і гінекологічних хворих; надання жінкам соціально-правової допомоги відповідно до законодавства про охорону здоров'я матері. Робота ЖК будується за дільничним принципом. Дільничний лікар, аку-шер-гінеколог, обслуговує 2500—3000 осіб жіночого населення. Дільничний принцип дозволяє акушеру-гінекологу здійснювати зв'язок з дільничним терапевтом та іншими спеціалістами. Обслуговування вагітних жінок Жіночі консультації беруть на облік всіх вагітних і спостерігають за ними протягом всього строку вагітності. Рання явка вагітної в ЖК сприяє правильному вирішенню питання про строк вагітності, скорочуванню помилок при видачі допологової відпустки, визначенню супутної екстрагенітальної та гінекологічної патології і можливості подальшого продовження загітності. При нормальному перебігу вагітності в першому і другому триместрах жінка відвідує ЖК 1—2 рази, а в третьому триместрі — 3—4 рази на місяць — всього за вагітність 14—16 відвідувань; при виникненні ускланень під час вагітності відвідань значно більше. При першому відвіданні ЖК вагітним пояснюються правила гігієни, режим праці, відпочинку і харчування. Прово- диться вимір зросту, ваги, АТ, а також проводиться спеціальне акушерське дослідження (визначення розмірів таза, діагональної кон'югати, окружність живота (ОЖ), висоти дна матки (ВДМ); проводяться клінічні аналізи крові, сечі, визначається група крові та резус-приналежність, при необхідності — титр антитіл. Призначають реакцію Вассермана та аналіз крові на інфікованість ВІЛ; визначається характер вагінальної флори. В 32 тижні вагітності повторно визначається реакція Вассермана і вдруге проводиться аналіз крові на інфікованість ВІЛ. Ультразвукове дослідження (УЗД) проводиться тричі в терміни вагітності: 16, 25 і 35 тижнів. Якщо акушерський анамнез обтяжений (мертвонародження, викидні, передчасні пологи, виродливість плода тощо), необхідно виключити токсоплазмоз. Обстеження на його наявність треба також провести вагітним, які працюють на птахофермах, м'ясокомбінаті, доярками тощо. При кожному новому відвідуванні вагітною ЖК стежать за динамікою ваги, зміною АТ, клінічним аналізом сечі, при необхідності проводять додаткові дослідження. Одним із розділів роботи ЖК є психопрофілактична підготовка вагітних до пологів, яка включає повний для різних строків вагітності комплекс фізичних вправ, ознайомлення вагітної з правилами поведінки під час пологів, з методами полегшення болю тощо. Лікарі ЖК поміж вагітних своєї дільниці виділяють так звані групи підвищеного ризику, тобто осіб з загрозами ускладнень при вагітності та пологах: це особи зі слабкістю пологових сил при попередніх пологах, можливою травмою пологових шляхів, у яких раніше робили операцію кесаревого розтину, ушивання нориці, з великою кількістю перенесених абортів, наявністю вузького таза, впершенароджуючих старшого віку, вагітних, в анамнезі яких була загибель плода чи новонародженого, а також схильних до розвитку гесто-зу, недоношування, кровотеч при пологах, вагітних з екстрагенітальною патологією. Такі вагітні потребують більш ретельного спостереження, їх беруть на спеціальний облік (сигнальна картка так званої диспансерної групи), проводять періодичну та завчасну госпіталізацію їх до пологів і т.ін. Для ідентифікації вагітних високого ризику визначені фактори ризику які групуються у категорії і подаються у вигляді шкали. Фактори ризику поділяються на пренатальні — група А і інтранатальні — група Б. Виділяють 5 груп пренатальних і 3 групи інтранатальних факторів ризику перинатальної патології. Фактори ризику під час вагітності (А): 1. Соціально-біологічні; 2. Акушерсько-гінекологічний анамнез; 3. Екстрагенітальні захворювання матері; 4. Ускладнення вагітності;
5. Оцінки стану плода; Фактори ризику під час пологів (Б): 1. З боку матері; 2. З боку плаценти; 3. З боку плода. Для кількісної оцінки факторів ризику користуються бальною системою. Кількість балів підраховують за спеціально розробленою шкалою. До групи вагітних високого ризику відносять жінок з сумарною оцінкою шкідливих пренатальних факторів в 10 балів і більше. До групи середнього ризику — 5—9 балів. До групи низького ризику — до А —5 балів. Залежно від ступеня ризику забезпечується маркування індивідуальних карт вагітних. При наявності у вагітної 10 балів і більше — вирішується питання про доцільність збереження вагітності. В індивідуальній карті складається план нагляду за вагітною з застосуванням сучасних методів дослідження стану матері та плода. Вагітних з високим ступенем ризику необхідно направляти на пологи в спеціалізовані пологові будинки. Обмінна карта вагітної з результатами проведених досліджень і спостережень видається жінці на 28 тижні вагітності, і вона з нею поступає в пологовий будинок. Так здійснюється спадкоємність в спостереженні за вагітною в ЖК і пологовому будинку. Усім працюючим жінкам надається відпустка по вагітності та після пологів одномоментно на 112 календарних днів з 30-тижневого терміну вагітності. У разі патологічних пологів, а також при народженні двох і більше дітей — післяпологова відпустка становить 70 календарних днів. В післяпологовому періоді особливу увагу звертають на характер лохій, лактації, скоротливості матки. Надаються рекомендації щодо дієти, статевого життя. У кожній ЖК має бути влаштована виставка існуючих протизаплідних засобів. Істотним розділом роботи ЖК є патронаж вагітних і породіль, який проводиться акушерками, а якщо треба — лікарями. Жіноча консультація надає також акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам, які працюють на промислових підприємствах. Акушер-гінеколог на підприємстві працює по цеховому принципу і обслуговує 1500—2000 жінок. Санітарно-просвітницька робота в ЖК здійснюється за планом, в якому передбачається навчання жінок необхідним навичкам з особистої гігієни, ознайомлення з дієтою вагітних, доглядом за новонародженими, профілактикою запальних хвороб жіночих статевих органів, правилами застосування протизаплідних засобів, гігієні статевого життя, проводиться роз'яснення шкоди абортів. ЖК проводить просвітню роботу серед юнаків та дівчат, які вступають у шлюб. Останнім часом великим попитом серед населення користується консультація "Шлюб і сім'я". Формами санітарно-просвітницької роботи с лекції та індивідуальні бесіди, виступи по радіо і в пресі, влаштування виставок, вітрин, вечорів запитань і відповідей, випуск санітарних бюлетенів та стінних газет, участь у лекціях "школи матерів" та "школи батьків" тощо. Соціально-правову допомогу жінкам і матерям ЖК надає на підставі діюного законодавства з питань охорони праці,одержання державної допомоги багатодітним та одиноким матерям. З цією метою у структурі ЖК передбачені кабінети соціально-правової допомоги з працюючими там юристами. Якщо такого кабінету в ЖК немає, то цю роботу виконує середній медичний працівник, який пройшов спеціальну підготовку з правових питань охорони материнства і дитинства. V. План організації заняття
VI. Основні етапи заняття А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань. Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з структурою і організацією роботи жіночої консультації. Студенти разом з викладачем роблять обхід приміщень жіночої консультації, починаючи з реєстратури. В кожному кабінеті викладач привертає увагу студентів до специфіки роботи кабінету, його оснащення і т. ін. В подальшому викладач розподіляє студентів по кабінетах, і вони разом з дільничними лікарями проводять обстеження вагітних та гінекологічних хворих, ставлять діагноз, призначають лікування. В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.
|