Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






I. Науково-методичне обгрунтування теми. При знайомстві студентів з структурою і принципами роботи жіночої консультації (ЖК) слід підкреслити чітку організацію заходів





При знайомстві студентів з структурою і принципами роботи жіночої консультації (ЖК) слід підкреслити чітку організацію заходів, спрямованих на покращання всіх видів амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню, впровадження в практику сучасних методів профілак­тики і лікування вагітних і гінекологічних хворих.

Слід відмітити, що в роботі ЖК відображається основний принцип меди­цини — єдність профілактики і лікування. Правильна організація роботи жіночої консультації сприяє зниженню перинатальних і материнських захво­рювань і смертності, що має велике соціальне значення.

II. Навчально-виховні цілі

У результаті проведення заняття студент повинен знати:

1) структуру жіночої консультації.

2) основні завдання роботи жіночої консультації.

3) основні показники роботи жіночої консультації.

4) основні показання для направлення вагітних в стаціонар.

5) основні фактори ризику перинатальної та акушерської патології.

6) поняття про ступінь ризику перинатальної патології.

7) основні форми санітарно-просвітньої роботи.
Студент повинен уміти:

 

1) оцінювати фактори ризику перинатальної та акушерської патології.

2) складати план ведення вагітної в жіночій консультації.


 




III. Вихідні і базові знання

1. Принципи роботи медичних установ поліклінічного профілю.

2. Загальні методи об'єктивного дослідження вагітних.

3. Сумнівні, вірогідні та достовірні ознаки вагітності.

4. Ознаки патологічного перебігу вагітності і пологів.

IV. Зміст навчального матеріалу

Жіноча консультація є структурним підрозділом пологового будинку чи по­ліклініки, який призначений для надання всіх видів амбулаторної акушерської і гінекологічної допомоги. В роботі жіночої консультації відображається основний принцип медицини — єдність профілактики і лікування.

У складі жіночої консультації мають бути: реєстратура, зал очікування, кабінети дільничних лікарів для прийому вагітних і гінекологічних хворих, кабінет терапевта, стоматолога та інших фахівців (венеролога, ендокринолога та ін.), кабінети спеціалізованих прийомів з гінекології дитячого віку, без­пліддя, патологічного клімаксу, із запобігання вагітності, ендоскопічний кабінет, лабораторія, маніпуляційна, гардеробна, туалет тощо.

Обов'язковим атрибутом кабінету акушера-гінеколога має бути картотека усіх вагітних, які перебувають під наглядом дільничного лікаря. У цій карто­теці всі індивідуальні картки розкладаються за днями місяця, в які вагітна повинна відвідати лікаря.

Основним завданням ЖК є надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню, впровадження в практику сучасних методів профілактики і лікування вагітних і гінекологічних хворих; надання жінкам соціально-правової допомоги відповідно до законодавства про охорону здоров'я матері.

Робота ЖК будується за дільничним принципом. Дільничний лікар, аку-шер-гінеколог, обслуговує 2500—3000 осіб жіночого населення. Дільничний принцип дозволяє акушеру-гінекологу здійснювати зв'язок з дільничним те­рапевтом та іншими спеціалістами.

Обслуговування вагітних жінок

Жіночі консультації беруть на облік всіх вагітних і спостерігають за ними протягом всього строку вагітності. Рання явка вагітної в ЖК сприяє правиль­ному вирішенню питання про строк вагітності, скорочуванню помилок при видачі допологової відпустки, визначенню супутної екстрагенітальної та гінекологічної патології і можливості подальшого продовження загітності. При нормальному перебігу вагітності в першому і другому триместрах жінка відвідує ЖК 1—2 рази, а в третьому триместрі — 3—4 рази на місяць — всього за вагітність 14—16 відвідувань; при виникненні ускланень під час вагітності відвідань значно більше. При першому відвіданні ЖК вагітним пояснюються правила гігієни, режим праці, відпочинку і харчування. Прово-


диться вимір зросту, ваги, АТ, а також проводиться спеціальне акушерське дослідження (визначення розмірів таза, діагональної кон'югати, окружність живота (ОЖ), висоти дна матки (ВДМ); проводяться клінічні аналізи крові, сечі, визначається група крові та резус-приналежність, при необхідності — титр антитіл. Призначають реакцію Вассермана та аналіз крові на інфікованість ВІЛ; визначається характер вагінальної флори. В 32 тижні вагітності повторно визначається реакція Вассермана і вдруге проводиться аналіз крові на інфікованість ВІЛ. Ультразвукове дослідження (УЗД) прово­диться тричі в терміни вагітності: 16, 25 і 35 тижнів. Якщо акушерський анамнез обтяжений (мертвонародження, викидні, передчасні пологи, вирод­ливість плода тощо), необхідно виключити токсоплазмоз. Обстеження на йо­го наявність треба також провести вагітним, які працюють на птахофермах, м'ясокомбінаті, доярками тощо.

При кожному новому відвідуванні вагітною ЖК стежать за динамікою ва­ги, зміною АТ, клінічним аналізом сечі, при необхідності проводять додаткові дослідження.

Одним із розділів роботи ЖК є психопрофілактична підготовка вагітних до пологів, яка включає повний для різних строків вагітності комплекс фізичних вправ, ознайомлення вагітної з правилами поведінки під час по­логів, з методами полегшення болю тощо.

Лікарі ЖК поміж вагітних своєї дільниці виділяють так звані групи підвищеного ризику, тобто осіб з загрозами ускладнень при вагітності та поло­гах: це особи зі слабкістю пологових сил при попередніх пологах, можливою травмою пологових шляхів, у яких раніше робили операцію кесаревого розти­ну, ушивання нориці, з великою кількістю перенесених абортів, наявністю вузького таза, впершенароджуючих старшого віку, вагітних, в анамнезі яких була загибель плода чи новонародженого, а також схильних до розвитку гесто-зу, недоношування, кровотеч при пологах, вагітних з екстрагенітальною пато­логією. Такі вагітні потребують більш ретельного спостереження, їх беруть на спеціальний облік (сигнальна картка так званої диспансерної групи), проводять періодичну та завчасну госпіталізацію їх до пологів і т.ін.

Для ідентифікації вагітних високого ризику визначені фактори ризику які групуються у категорії і подаються у вигляді шкали.

Фактори ризику поділяються на пренатальні — група А і інтранатальні — група Б. Виділяють 5 груп пренатальних і 3 групи інтранатальних факторів ризику перинатальної патології.

Фактори ризику під час вагітності (А):

1. Соціально-біологічні;

2. Акушерсько-гінекологічний анамнез;

3. Екстрагенітальні захворювання матері;

4. Ускладнення вагітності;


 




5. Оцінки стану плода;

Фактори ризику під час пологів (Б):

1. З боку матері;

2. З боку плаценти;

3. З боку плода.

Для кількісної оцінки факторів ризику користуються бальною системою. Кількість балів підраховують за спеціально розробленою шкалою. До групи вагітних високого ризику відносять жінок з сумарною оцінкою шкідливих пренатальних факторів в 10 балів і більше. До групи середнього ризику — 5—9 балів. До групи низького ризику — до А —5 балів. Залежно від ступеня ризику забезпечується маркування індивідуальних карт вагітних. При наяв­ності у вагітної 10 балів і більше — вирішується питання про доцільність збе­реження вагітності.

В індивідуальній карті складається план нагляду за вагітною з застосу­ванням сучасних методів дослідження стану матері та плода. Вагітних з висо­ким ступенем ризику необхідно направляти на пологи в спеціалізовані поло­гові будинки.

Обмінна карта вагітної з результатами проведених досліджень і спосте­режень видається жінці на 28 тижні вагітності, і вона з нею поступає в поло­говий будинок. Так здійснюється спадкоємність в спостереженні за вагітною в ЖК і пологовому будинку.

Усім працюючим жінкам надається відпустка по вагітності та після по­логів одномоментно на 112 календарних днів з 30-тижневого терміну вагітності. У разі патологічних пологів, а також при народженні двох і більше дітей — післяпологова відпустка становить 70 календарних днів. В післяпологовому періоді особливу увагу звертають на характер лохій, лак­тації, скоротливості матки. Надаються рекомендації щодо дієти, статевого життя. У кожній ЖК має бути влаштована виставка існуючих протизаплідних засобів.

Істотним розділом роботи ЖК є патронаж вагітних і породіль, який про­водиться акушерками, а якщо треба — лікарями.

Жіноча консультація надає також акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам, які працюють на промислових підприємствах.

Акушер-гінеколог на підприємстві працює по цеховому принципу і об­слуговує 1500—2000 жінок.

Санітарно-просвітницька робота в ЖК здійснюється за планом, в якому пе­редбачається навчання жінок необхідним навичкам з особистої гігієни, ознай­омлення з дієтою вагітних, доглядом за новонародженими, профілактикою за­пальних хвороб жіночих статевих органів, правилами застосування проти­заплідних засобів, гігієні статевого життя, проводиться роз'яснення шкоди абортів. ЖК проводить просвітню роботу серед юнаків та дівчат, які вступають


у шлюб. Останнім часом великим попитом серед населення користується кон­сультація "Шлюб і сім'я". Формами санітарно-просвітницької роботи с лекції та індивідуальні бесіди, виступи по радіо і в пресі, влаштування виставок, вітрин, вечорів запитань і відповідей, випуск санітарних бюлетенів та стінних газет, участь у лекціях "школи матерів" та "школи батьків" тощо.

Соціально-правову допомогу жінкам і матерям ЖК надає на підставі діюного законодавства з питань охорони праці,одержання державної допомо­ги багатодітним та одиноким матерям. З цією метою у структурі ЖК передба­чені кабінети соціально-правової допомоги з працюючими там юристами. Якщо такого кабінету в ЖК немає, то цю роботу виконує середній медичний працівник, який пройшов спеціальну підготовку з правових питань охорони материнства і дитинства.

V. План організації заняття

 

Організаційний момент 2 % навчального часу
Мотивація теми 3 % " "
Контроль вихідного рівня знань 20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача 35 % " "
Контроль остаточного рівня знань 20 % " "
Оцінка знань студентів 15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому 5 % " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з структурою і організацією роботи жіночої консультації. Студенти разом з викладачем роблять обхід приміщень жіночої консультації, починаючи з реєстратури. В кожному кабінеті викладач привертає увагу студентів до специфіки роботи кабінету, його оснащення і т. ін. В подальшому викла­дач розподіляє студентів по кабінетах, і вони разом з дільничними лікарями проводять обстеження вагітних та гінекологічних хворих, став­лять діагноз, призначають лікування.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кож­ного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

Date: 2015-12-12; view: 414; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию