Завдання 2. Структурно-функціональні ознаки пристосування рослин до нестачі води. Ярусна мінливість ксероморфних ознак (закон Заленського)

Для підтримання рівноваги між надходженням і витрачанням води в рослинах сформувалася складна та ефективна система морфологоструктурних та анатомо-фізіологічних пристосувань. Вони властиві представникам різних екологічних груп рослин, проте найрізноманітніші вони у ксерофітів. В.Р. Заленський виявив закономірне наростання структурно-функціональних ознак ксероморфності в листках кожного наступного ярусу рослин – від нижнього до верхнього, що і визначає градацію підвищення посухостійкості їх і цьому напрямку. За його даними, вище розташовані листки відрізняються від нижче розташованих більшою кількістю продихів на одиницю поверхні і меншими розмірами їх, більш густою сіткою водоносних структур, краще розвиненою палісадною паренхімою, підвищеною концентрацією клітинного соку, меншою товщиною листків тощо.

Визначення кількості продихів на одиницю поверхні листків різних ярусів є відносно доступним методом, що демонструє реальність ярусної мінливості ксероморфних ознак.

Мета роботи. Встановити залежність між кількістю продихів на одиниці поверхні листків і розташуванням їх по висоті пагонів. Переконатися, що наростання ксероморфних ознак корелює з ускладненням водозабезпечення листків вищих ярусів і автоматично забезпечує більш інтенсивну транспірацію їх.

Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, добре розвинуті гілки різних рослин, предметні та накривні скельця, скляні палички, стакани з водою, лінійки.

Хід роботи. Для демонстрування закону Заленського на лабораторних заняттях можна обмежитися вивченням однієї анатомічної ознаки ксероморфності – кількості продихів на одиницю поверхні. При цьому для обчислення продихів на кожному листку вибирають ділянку листка, яка розташована посередині між основою і верхівкою його та між центральною жилкою та краєм листової пластинки.

Перед початком досліду в зошиті малюють 10-15 довільного розміру кіл, які будуть виражати поля зору мікроскопа.

Після цього з нижнього боку листка відривають шматочок епідерми, розміщують її у воді на предметному склі, накривають накривним скельцем і розглядають препарат при великому збільшенні мікроскопа. Схематично відмічають на одному з викреслених кіл всі продихи, які видно в полі зору. підраховують кількість їх і записують під цим колом. Такі дослідження проводять з кожним ярусом листків.

Набуті власні дані а також результати досліджень, одержані іншими студентами, заносять до таблиці.

Всі ці цифри складають, суму їх ділять на кількість кілець і обчислюють середню кількість продихів у полі зору мікроскопа для першого ярусу. Аналогічно проводять розрахунки для інших ярусів.

Формулюють висновок про структурно-функціональні ознаки пристосування рослин до нестачі води

Контрольні запитання

1. Чому, вивчаючи закон Заленського, на листках кожного ярусу слід проводити визначення завжди в тих самих місцях листка?

2. Чим можна пояснити формування ознак ксероморфної будови у вище розташованих листків порівняно з нижче розташованими?

3. Перелічити ознаки ксероморфізму.