Джерела виникнення і наслідки реалізації загроз інформаційної безпеки

Носіями загроз безпеці інформації є джерела загроз.

1. Джерелами загроз можуть виступати як суб'єкти (особистість, група, організація, держава), так і об'єктивні прояви. Причому, джерела загроз можуть бути і всередині держави - внутрішні джерела, і за її межами - зовнішні джерела.

Усі джерела загроз інформаційній безпеці можна розділити на три основні групи:

1) Антропогенні джерела загроз (джерелом є суб’єкт).

2) Техногенні джерела загрози (джерелом є технічні засоби).

3) Стихійні джерела (джерелом загрози є природні явища).

Антропогенні джерела загроз.

Антропогенними джерелами загроз інформаційній безпеці виступають суб'єкти, дії яких можуть нанести шкоду інформаційній безпеці держави, суспільства, особистості.

Суб'єкти (джерела), дії яких можуть призвести до нанесення шкоди інформаційній безпеці можуть бути як зовнішні, і внутрішні. Вони можуть бути випадковими чи навмисними, володіти різним рівнем кваліфікації.

Зовнішні джерела. До них належать:

• іноземні політичні, економічні, військові, розвідувальні та інформаційні структури, діяльність яких спрямована проти інтересів держави в інформаційній сфері;

• іноземні держави;

• міжнародні, державні та приватні гравці, які беруть участь у міжнародній конкуренції за володіння та створення конкурентоспроможних інформаційних технологій та ресурсів;

• міжнародні терористичні організації, кримінальні структури;

• потенційні злочинці і хакери.

Внутрішні джерела:

• високопосадовці органів державної влади, політики, представники силових структур (з огляду на те, що вони володіють найбільшою кількістю конфіденційної інформації відповідно до займаного ними положення і державно-правлінській ієрархії);

• представники політичних партій, громадських організацій, ЗМІ;

• лідери громадської думки, наукова, культурна та мистецька еліта;

• представники релігійних організацій;

• потенційні злочинці і хакери.