Діагностика періодів і фаз пологів

Третій період пологів починається з моменту народження дитини і закінчується вигнанням плаценти.

Тактика ведення передчасних пологів залежить від наступних факторів:

1) стадії перебігу (загрожуючі, ті, що починаються, і ті, що почалися);

2) строку вагітності;

3) стану матері (соматичні захворювання, пізній гестоз);

4) стану плода (гіпоксія плода, вади розвитку плода);

5) стану плодового міхура (цілий, вскрився);

6) ступеня розкриття шийки матки (до 4 см, більше 4 см);

7) наявності і інтенсивності кровотечі;

8) наявності або відсутності інфекції.

В залежності від акушерської ситуації, що склалася, притримуються консервативної або активної тактики.

Консервативна тактика (пролонгування вагітності) показана при загроджуючих пологах або пологах, що починаються, строком до 36 тиж, цілому плодовому міхурі, відкритті вічка до 4 см, доброму стані плода, відсутності регулярної пологової діяльності, при відсутності тяжкої акушерської і соматичної патології і ознак інфекції.

Принципи лікування загрожуючих пологів і пологів, що починаються:

1. Ліжковий режим.

2. Легка, збагачена вітамінами дієта.

3. Зниження збудливості і пригнічення скоротливої діяльності матки:

- психотерапія, седативні препарати (відвар пустирника 150 г на 1 скл. окропу по 1ст. л. 3 рази на день; настій пустирника 1 ст. л. 3 рази на день; тазепам 0,01 2 рази на день; седуксен 0,005 2 рази на день;

- спазмолітична терапія: метацин 0,1% — 1 мл в/м; баралгін 2 мл в/м; но-шпа 1 мл в/м; папаверіна гідрохлорід 2% — 2,0 мл в/м;

- матковий токоліз: алупент 0,5 мг чи партусистен 0,5 мг чи бриканил 0,5 мг розводять в 250—40 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять в вену, починаючи з 5—8 крапель/хвилину до 15—20 крапель протягом 12 годин; за 15—20 хвилин до закінчення розпочати застосування партусистена або бриканіла. Лікування β-міметиками застосовувати з ізоптином або фіноптином по 1,0 в/м чи по 1 таблетці (0,04 г) 3—4 рази на день;

- інгібітор окситоцину — 10% розчин етанолу в/в крапельно (по 20—З0 крапель за 1 хв.);

- індометацин в таблетках; перша доба — 50 мг 4 рази або 100 мг 2 ра­зи на добу; 2—3 добу — 50 мг через 12 годин; 4 — 10 день — 50 мг 1 раз на добу;

- немедикаментозні методи (фізіотерапія): електрорелаксація матки, голкорефлексотерапія, електроанальгезія, електрофорез з магнієм.

2. Профілактика респіраторного дистрес-синдрому: дексаметазон 2 мг 4 рази на добу;

3. Профілактика гіпоксії внутрішньоутробного плода: інгаляція зволоженим киснем, в/в введення гідрокарбонату натрія 5% — 100—150 мл, глюкози 40% — 40 мл, кокарбоксилази — 100 мг, сигетина 1% — 1— 2 мл, аскорбінової кислоти 5% — 5 мл.

Активна тактика загрожуючих пологів і пологів, що починаються, проводиться при тяжких соматичних захворюваннях вагітної, тяжких гестозах, гіпоксії плода, вадах розвитку і смерті плода, ознаках інфекції.

Перебіг та ведення пологів.

Передчасні пологи мають перебіг як термінових, однак є ряд особливостей. Вони досить часто відбуваються на фоні тривало­го безводного проміжку і в цих випадках тривають довше, ніж термінові. Це пов'язано з непідготовленістю нейрогуморальних і нейроендокринних ме­ханізмів, які регулюють пологові сили, що визначають нормальний перебіг термінових пологів. При передчасних пологах спостерігається слабкість по­логових перейм, особливо при значному ступені невиношування. Відомі ви­падки стрімкого перебігу передчасних пологів. Часте ускладнення передчасних пологів раннє і передчасне відходження навколоплодових вод. Кровотеча в послідовому і в перші години післяпологового періоду виникає частіше, ніж при термінових пологах.

Особливості перебігу передчасних пологів:

- тривалий безводний період;

- непідготовленість нейрогуморальних та нейроендокринних механізмів і як наслідок слабкість пологових сил;

- передчасне та раннє відходження навколоплодових вод;

- часто стрімкий або швидкий перебіг;

- кровотечі в післяпологовому періоді;

- гіпоксія плода та пологові травми плода.

При передчасних пологах часто виникають гіпоксія плода і асфіксія новонароджених, пологові пошкодження з переважанням внутрішньочерепної травми, яка супроводжується порушенням мозкового кровообігу, крововили­вами та іншими розладами. Обов’язково проводиться профілактика гіпоксії плода.

Необхідно відмітити, що найбільш частою причиною перинатальної захворюваності і смертності є недозрілість сурфактантної системи легень пло­да. Тому при загрозі передчасних пологів і в пологах необхідно проводити профілактику пневмопатій.

Ведення передчасних пологів потребує особливої уваги.

Принципи ведення передчасних пологів:

1. Оцінка ступеня прогнозованого ризику розвитку материнської та перинатальної патології з метою визначення рівня надання стаціонарної допомоги.

2. Визначення плану ведення пологів та поінформоване узгодження його з жінкою.

3. Контроль за станом матері та плода у пологах з веденням партограми [A].

4. Профілактика респіраторного дистрес-синдрому до 34 тижнів вагітності.

5. Знеболювання пологів за показаннями.

6. Оцінка стану дитини, підтримка теплового ланцюжка, проведення первинного туалету новонародженого, спільне перебування матері та дитини з перших годин після народження, більш широке використовування методу “кенгуру” при виходжуванні дітей з малою вагою.

Під час ведення передчасних пологів проводять контроль за характером пологової діяльності, динамікою розкриття шийки матки, вставленням і просуванням передлеглої частини плода. Період вигнання слід проводити дуже обережно, без захисту промежини. В ІІ-му періоді з метою зменшення травматизації плода при його просуванні через вульварне кільце використовують пудендальну анестезію з обох боків і епізіо- чи перинеотомію при прорізуванні предлеглої частини плода. Проводять профілактику внутрішньоутробної гіпоксії плода. В послідовому періоді проводять заходи по профілактиці кровотеч.