Черкаси 2015

ДО ПРОХОДЖЕННЯ

КОМПЛЕКСНОЇ ПРАКТИКИ З ФАХУ

(ВИРОБНИЧОЇ)

для студентів

напряму підготовки 6.030601 Менеджмент

денної і заочної форм навчання

ЧЕРКАСИ 2015

Укладачі: д.е.н., проф. Фінагіна О.В.,

к.е.н., доц.. Сурай А.С.,

к.е.н., доц.. Панкова Л.І.

Рецензент: д.е.н., проф. Манн Р.В.

Складено відповідно до ОПП, ОКХ та навчальних планів підготовки бакалавру напряму 6.030601 Менеджмент

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедрі менеджменту

Протокол № _1__ від __2 вересня 2015р.

Завідувач кафедрою д.е.н., професор _____________ Фінагіна О.В.

Схвалено методичною комісією факультету економіки та управління

(протокол від „18 ” вересня 2015 р., № 1

Голова методичної комісії (Мартінович В.Г.)

Начальник навчального відділу __________________ Мильніченко С.М.

ЗМІСТ

І. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Метою виробничої практики є формування у студентів професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах; поглиблення та закріплення теоретичних знань; опанування студентами сучасних прийомів, методів та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії; виховання у студентів потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Завдання виробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему умінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу - з менеджменту, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність в організаціях.

Виробнича бакалаврська практика проводиться на базах практики, які відповідають таким вимогам.

Об'єктами практики можуть бути підприємства різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох років та здійснюють виробничу, торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку, оптово-збутову та інші види діяльності. Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам, тобто на них повинні застосовуватись передові форми та методи управління й організації виробничої, планово-економічної роботи, логістичної і маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджуватись прогресивні технології виробництва, організації праці та управління. Крім того, штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.

Результатами виробничої практики є набуття студентами евристичних компетенцій щодо роботи менеджера та управління структурними підрозділами підприємств на первинному рівні, операційними системами та процесами в організаціях.

ІІ. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Тема 1. Загальне ознайомлення з підприємством - об'єктом практики

Виробнича практика передбачає ознайомлення зі станом організації роботи підприємства - об'єкта практики, здійснення аналізу основних показників його господарсько-фінансової діяльності за останній рік та розробку обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення окремих аспектів його діяльності на майбутнє.

На першому етапі проходження виробничої практики студент має ознайомитись зі специфікою господарської діяльності підприємства - об'єкта практики, його організаційною структурою, станом управління діяльністю підприємства загалом.

Результатом такої роботи має стати віддзеркалення у звіті про проходження виробничої бакалаврської практики наступних питань:

характеристика статусу підприємства (термін створення, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія підприємства, права та обов'язки підприємства, сфера діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства тощо);

характеристика господарської діяльності (спеціалізація підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності);

характер регулювання та контролю за діяльністю підприємства з боку держави (виконавчих органів, міністерств, відомств), стан дотримання державних вимог;

характер управління діяльністю підприємства з боку власників (права власників, органи управління та контролю: вищий орган управління підприємством, орган нагляду та контролю за діяльністю підприємства, періодичність їх зборів, характер питань, що розглядаються);

характер організації управління діяльністю підприємства (організаційна структура управління підприємством, характеристика окремих структурних підрозділів, їх функціонального призначення, прав, обов'язків, повноважень, характер регламентації діяльності окремих працівників підприємства (контракти, посадові інструкції тощо);

характеристика інструктивних, нормативних і методичних матеріалів, які використовуються на підприємстві, їх якість та повнота.

Тема 2. Аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства - об'єкта практики

Основна мета цього етапу практики - оцінка якості управління та досягнутих результатів за окремими функціональними напрямами діяльності підприємства - об'єкта практики.

Результати такої роботи у звіті про проходження виробничої практики бакалаврів узагальнюються за наступною структурою.

Тема 3. Планово-економічна діяльність підприємства

Організація планово-економічної діяльності на підприємстві. Аналіз основних функцій, що покладені на планово-економічну службу, її взаємозв'язок з іншими структурними підрозділами в процесі виконання функціональних завдань.

Аналіз методичного забезпечення аналітичної та планової роботи. Методи, що використовуються в процесі аналізу економічних показників і обґрунтування їх планових значень. Рівень програмного забезпечення виконання зазначених робіт.

Система аналізу та планування показників господарської діяльності, що застосо­вується на підприємстві, характеристика ефективності їх функціонування. Аналіз ступеня використання комп'ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення.

Аналіз результатів господарської діяльності підприємства на основі форм річної фінансової та статистичної звітності. Оцінка обсягів і динаміки найважливіших показників: обсяги та структура виробництва продукції (товарів, робіт, послуг); обсяги та склад основних засобів, обсяги і швидкість обороту товарно-матеріальних запасів, обсяги виручки від реалізації, валового прибутку, джерела їх формування, обсяги та склад операційних витрат, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та його складові, обсяги чистого прибутку і напрями його використання.

Тема 4. Управління персоналом

Організація роботи з персоналом підприємства, кількісний та якісний склад кадрової служби. Аналіз нормативних документів, що регламентують її роботу (положення про кадрову службу та посадові інструкції працівників кадрової служби).

Аналіз штатного розкладу працівників підприємства та структури персоналу (за категоріями, за рівнем освіти, за статтю, за віком).

Оцінка кадрової політики, яка провадиться на підприємстві, підвищення кваліфікації працівників, атестація працівників, реалізація заходів щодо зміцнення згуртованості трудового колективу та формування соціально-психологічного клімату, складання планів розвитку ділової кар'єри.

Аналіз руху персоналу (прийняття, переведення, звільнення) та виявлення основних факторів, які впливають на плинність кадрів.

Аналіз ступеня використання комп'ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення у діяльності працівників кадрової служби.

Тема 5. Управління маркетинговою та логістичною діяльністю підприємства

Організація маркетингової та комерційної діяльності на підприємстві. Функції й завдання, що виконують фахівці відповідних служб. Аналіз нормативних документів, які регламентують їх діяльність (положення про відповідні служби, посадові інструкції спеціалістів), кількісний та якісний склад фахівців.

Аналіз джерел інформації та програмних продуктів, що використовуються певними спеціалістами для здійснення закупівельної, маркетингової діяльності, моніторингу ринку.

Основні постачальники ресурсів та споживачі продукції (робіт, товарів, послуг) підприємства. Процес їх пошуку, оцінки і вибору. Порядок та умови укладання угод. Оцінка якості роботи з формування матеріальних (товарних) ресурсів (частота закупівлі, розміри разової закупівлі, обстеження наявності товарів у торговельній ніші).

Фактори, що впливають на зміну попиту на матеріальні (товарні) ресурси в окремі періоди (місяць, тиждень, день), організація їх моніторингу та реагування.

Комунікаційні заходи маркетингу (реклама, стимулювання збуту, використання цінових знижок), зв'язки з громадськістю. Аналіз бюджету маркетингу.

Аналіз обґрунтованості планів маркетингу для забезпечення досягнення цілей підприємства. Періодичність розробки та узгодженість планів закупівлі, продажу, маркетингу.

Тема 6. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Оцінка стану організації зовнішньоекономічної діяльності за головними напрямами. Аналіз експорту (імпорту) товарів та послуг на підприємстві.

Основні конкуренти підприємства на світовому ринку. Аналіз основних економічних показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням конвертованості національної валюти.

Тема 7. Управління обліково-фінансовою діяльністю підприємства

Характеристика основних елементів облікової системи підприємства з позицій створення базису для здійснення фінансового аналізу за такими напрямами, як:

організаційний (характеристика документообігу за періодичністю та за характером взаємозв'язку з іншими структурними підрозділами);

технічний (характеристика програмного забезпечення, переваги та недоліки його використання).

методологічний (глибина аналітичного обліку, оцінка собівартості реалізованої продукції (товарів), оцінка активів, методика нарахування амортизації).

Оцінка діяльності фінансової служби або іншої ланки, на яку покладено виконання її функцій: кількісний і якісний склад фахівців, перелік основних функцій та рівень їх реалізації. Оцінка якості вихідних продуктів роботи даної служби (аналітичні, планові, контрольні форми).

Організація грошового обороту. Форми розрахунків, що використовуються. Оцінка стану платіжної та касової дисципліни.

Аналіз обсягів та повноти формування статутного фонду.

Аналіз організації роботи щодо моніторингу взаєморозрахунків з кредиторами, наявність заборгованості по розрахунках.

Аналіз обсягів повноти та своєчасності сплати податкових та інших обов'язкових платежів.

Оцінка фінансово-майнового стану підприємства. Аналіз показників платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, прибутковості.

Тема 8. Стратегічне управління підприємством

Охарактеризувати посади, що відповідають за розробку стратегії.

Для проведення комплексного аналізу діяльності підприємства необхідно використовувати сучасні методики з позиції системного підходу. Для цього слід провести SWOT- аналіз середовища підприємства.

На основі профілю позиціонування студенту слід розробити матрицю SWOT та визначити парні комбінації на полях матриці.

На основі системного аналізу з урахуванням потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища потрібно сформулювати місію організації, яка б включала наступні моменти.

Проголошення цінностей і переконань.

Продукти, які підприємство виробляє, або потреби, які воно збирається задовольнити. Ринок, на якому підприємство позиціонується чи планує позиціонуватися та засоби виходу на нього. Ключові технології, що будуть використовуватись. Стратегічні принципи розвитку.

Тема 9. Управління інноваційною діяльністю підприємства

Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційної діяльності.

При проходженні практики студенту слід провести дослідження інноваційної діяльності підприємства, оцінити ступінь його інноваційної активності. Для цього необхідно визначити чи було впроваджено у діяльність підприємства останнім часом нові технології, нові товари, організаційні зміни, чи відповідають вони ринковим тенденціям та змінам середовища.

Студент також самостійно повинен вміти планувати процес генерації раціоналізаторських і новаторських пропозицій окремими працівниками; розробляти технічне завдання консультанту.

Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за звітний період згідно з існуючою класифікацією.

Охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний продукт» відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність».

Оцінити доцільність (можливість) віднесення статуту підприємства до інноваційного згідно з вимогами Закону України «Про інноваційну діяльність».

Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві.

Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії діяльності підприємства.

Оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві (для підприємств ЗЕД).

Проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування. Оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві. Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.

Тема 10. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства

Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студені повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, зміна спеціалізації діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки тощо).

Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного і закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

У звіті про проходження комплексної практики бакалаврів результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:

загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);

обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості):

стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);

план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження даної пропозиції.

ІІІ. СТРУКТУРА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

IV. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Загальні вимоги. Рекомендації встановлюють загальні вимоги до оформлення робіт і розроблені відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95.

Звіт повинен бути набраний на персональному комп’ютері і поданий до захисту в роздрукованому вигляді. Текст друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297) шрифтом Times New Roman 14 pt, через півтора інтервалу; до тридцяти рядків на сторінці. У громіздких таблицях і рисунках допускається використання шрифту 12 pt. Розміри полів: верхнє, нижнє, ліве - не менше ніж 20 мм, праве — не менше ніж 10 мм. Абзацний відступ - 1,25 см.

Обсяг звіту повинен становити 20-30 сторінок.

При оформленні звіту необхідно витримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість. Допускається виправлення незначних помилок зафарбовуванням білою фарбою з нанесенням виправлень на тому самому місці. Назви літературних джерел і власні імена наводять мовою оригіналу.

Скорочення слів і словосполучень − відповідно до чинних стандартів.

Структурними елементами (у порядку їхнього згадування в роботі) є наступні частини звіту:

зміст;

розділи;

список використаної літератури;

додатки.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків. Якщо заголовок складається більш ніж з одного речення, між ними ставиться крапка.

Заголовки структурних елементів розташовуються в середині рядка симетрично щодо правих і лівих полів (крім заголовків розділів).

Заголовки розділів розташовуються з абзацного відступу з порядковим номером по змісту роботи, пишуться великими друкованими літерами.

Заголовки підрозділів починаються з абзацного відступу, мають порядковий номер по змісту і пишуться прописними буквами з першої заголовної.

Відстань між заголовком і текстом - 2 рядки, між заголовками чи рядками заголовка - як у тексті. Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту.

Титульний аркуш містить інформацію про вид роботи та найменування теми, дані про виконавця та наукового керівника. Розташування інформації на титульному аркуші наведено в додатку А.

Зміст звіту оформлюється на одній сторінці. Приклад оформлення змісту наведено в додатку Б.

Нумерація сторінок, розділів і підрозділів. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, починаючи з першого розділу і закінчуючи останнім аркушем додатків, з дотриманням наскрізної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркушу без крапки наприкінці. Не проставляються, але враховуються номери сторінок титульного аркушу та змісту. Ілюстрації й таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію роботи.

Розділи нумеруються наскрізною нумерацією. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера розділу (підрозділу) крапка не ставиться.

Ілюстрації (креслення, малюнки, схеми, графіки, діаграми) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно в тексті давати посилання на відповідні літературні джерела.

Ілюстрації повинні мати назву, що розташовують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розташовують додаткові дані (примітки). Назва міститься під ілюстрацією через один інтервал після її зображення чи приміток до ілюстрації без абзацного відступу від початку рядка.

Ілюстрація позначається словом Рис. __, яке разом з назвою ілюстрації розташовують після роз’яснювальних даних. Наприклад: Рис. 3.1 Діаграма зростання.

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо додаток містить ілюстрації, то вони нумеруються порядковою нумерацією в межах кожного додатку. Номер ілюстрації складається з порядкового номера розділу (додатка) і порядкового номера ілюстрації в межах розділу (додатка), розділених крапкою. Наприклад: “Рис. Д.1 Схема захисту”

Відстань між ілюстраціями і наступним чи попереднім текстом повинна бути не меншою одного рядка.

Таблиці. Як правило, цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць відповідно до Рис. 1. Таблицю розташовують по всій ширині листа, бажано безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці, з дотриманням лівих і правих полів. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо додаток містить таблиці, то вони нумеруються порядковою нумерацією в межах кожного додатка. Номер таблиці складається з порядкового номера розділу (додатка) і порядкового номера таблиці в межах розділу (додатка), розділених крапкою.

Таблиця _____

Найменування таблиці

Таблиця повинна мати назву, що пишуть малими літерами (крім першої прописної) і поміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки чи графи виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну частину під іншими, чи поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і/чи боковик.

При розподілі таблиці на частини допускається її голівку чи боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і/чи рядки першої частини таблиці.

Слово "Таблиця _" вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці пишуть: "Продовження табл.._" з зазначенням номеру таблиці.

Заголовки граф таблиці пишуть починаючи з прописної літери, а підзаголовки - з рядкових, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійну назву, пишуть з прописної літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць, граф і рядків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Перерахування за необхідності можуть приводитися всередині тексту підрозділів і пунктів, перед перерахуванням ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією перерахування (якщо Ви їх не нумеруєте) варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Перерахування першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня деталізації.

Посилання. При посиланні в тексті роботи на джерела варто вказувати порядковий номер згідно з переліком посилань, виділяючи його двома квадратними дужками, наприклад, "... у роботах [1 - 7]...".

Посилання на цитати в тексті (чи які-небудь твердження, що не належать автору роботи) оформляються аналогічно: у квадратних дужках вказується номер джерела в списку літератури і через кому — номер сторінки, що цитується.

Наприклад:

Цитата в тексті: "... інформаційне забезпечення управління складає 35-50% від загального [15, с. 123]".

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули і додатки вказують їхні номери. При посиланнях варто писати: "... у розділі 4", "... дивися 2.1...", "... на рисунку 1.3...", "... в таблиці 2.1...", "...по формулі (3.1)", "... у додатку Б".

Формули та рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадувалися, посередині сторінки. Вище і нижче формули необхідно залишити по одному порожньому рядку.

Нумерація формул - в межах розділу, в додатку — в його межах. Номер формули складається з номера розділу (додатку) і порядкового номера формули, розділених крапкою. Наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу. Номер формули вказують у рядку формули в правому крайньому положенні рядка.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад:"... модель товарного балансу представлена формулою [23, с. 15]"

, (2.5)

де t_g - квантиль рівня в нормального розподілу;

M[S_n] - математичне сподівання сумарного розміру страхових відшкодувань;

D[S_n] - дисперсія сумарного розміру страхових відшкодувань.

Допускається перенесення формули чи рівняння на наступний рядок лише на знаках виконуваних операцій, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють, при переносі формули чи рівняння як знак множення застосовують знак "х".

Список використаної літератури. Приклад оформлення списку використаної літератури наведено нижче.

Додатки. Після останньої сторінки списку джерел перед додатками необхідно помістити аркуш паперу, на якому посередині великими буквами написати "ДОДАТКИ". У змісті роботи можна вказувати як кожен з наявних у роботі додатків з відповідними сторінками, так і перший аркуш додатків.

Додатки позначаються прописними літерами за абеткою, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, Ъ. В разі необхідності текст додатку може бути поділений на розділи, у цьому випадку номер розділу додатку складається з літери додатку та поточного номера розділу додатка, розділених крапкою.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Праворуч над заголовком, вирівняним посередині малими літерами з першої прописної повинно бути написане слово "Додаток _" і прописна буква, що позначає додаток.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Наявні в тексті додатку ілюстрації, таблиці, формули варто нумерувати в межах кожного додатка. Наприклад, малюнок А.1, таблиця Б.2, формула (Д.3).

Якщо в роботі як додатки використовуються документи (оригінали чи їхні копії), що мають самостійне значення й оформляються відповідно з вимогами до документів даного виду, їхні копії містяться в роботі. На першій сторінці документа праворуч (якщо є місце) пишуть:

"Додаток _" і на другому рядку — його найменування. Якщо місця немає, то перед додатком поміщають чистий аркуш паперу, на якому посередині пишуть номер і назву додатку. Сторінки документа нумеруються наскрізною нумерацією, номер проставляється в правому верхньому куті без крапки наприкінці.

Копії документів повинні бути представлені на аркушах стандартного формату білого кольору з однієї сторони аркушу.

V.ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ЗВІТУ

Виконання звіту складається з таких основних етапів:

1) ознайомлення із діяльністю підприємства;

2) оформлення щоденника практики;

3) проведення досліджень на об’єкті практики;

4) підготовка до публічного захисту і захист звіту.

1. Ознайомлення із діяльністю підприємства

Перед проходженням практики студент узгоджує місце проходження практики із керівництвом відповідного об’єкта проходження практики і керівником практики від університету.

У момент поступлення на підприємство студенту призначається керівник практики від підприємства, який сприяє ознайомленню із діяльністю підприємства та по завершенню проходження практики дає свій відзив щодо роботи студента на об’єкті практики.