З літопису Самовидця про становище в Україні у першій половині XVII ст

«Початок i причина війни Хмельницького є виключно в переслідуванні поляками... православ‘я й обтяженні козаків, бо ж тоді їx, не бажаючих панщину робити до чого не звикли були, на службу в замках повернуто, i їx з листами (посилали) i з містах до хандоження коней i догляду за ними старости держали, в дворах i груби, тобто печі, палити, псів чистити i доглядати подвір‘я замітати i до iншиx незносних робіт приставляли. Ну, а ті, що були козаками реєстровими над ними шляхта, панове – полковники від гетьмана коронного понасилані були, які про їх вольності ніскільки не дбаючи, як тільки могли зневажали їx i втихомирювали. Плату, яка визначена була від короля шлючи, якому-небудь панові, не жаліючи козака, хоч би він – загинути його милості i Речі Посполитої по золотих тридцять на piк вони coбi забирали, з сотниками ділячись; бо сотників не козаки оби­рали i настановляли, але полковники, кого хотіли, з своєї руки, щоб вони до них зичливими були. А також i полковники козаків до всякої домашньої незвичної роботи приставляли; якщо ж який-небудь козак, вийшовши в степи, достане в татар коня доброго, то його в нього віднімуть; із Запорожжя через дикі поля з рарогом яструбом, орлом чи хортом посилає коза­ка бідного в міста, кому i подарунок мав, що не трудно було тоді від татар. Знову ж, якби якого язика татарського поймали козаки, то з язиком татарським якого-небудь свого жовніра, до якого полковник ласкавий, посилає до гетьмана коронного, а козацьку відвагу потумляють. В листах від жидів була кривда... Ti ж козаки, що ходили на рибу за пороги, то з них на Кодаку на комісара рибу десяту відбирали, а полковникам окремо треба дати, i сотникам, і осавулові, писареві – так що до великого убозтва козацтво дійшло. А більше шести тисяч не повинно козаків бути; хоч i син козацький, а ту ж панщину мусив робиш i податки давати. Таке над козака­ми було...»