Висновок. Сфери економічної глобалізації

Зміст

Вступ

Сфери економічної глобалізації

Тенденції розвитку сучасної світової фінансової системи

Висновок

ВСТУП

Сучасний розвиток світової економіки відзначається цілою низкою тенденцій, які, у свою чергу, безпосередньо впливають на розвиток міжнародних фінансів.

По-перше, сучасна світова економіка характеризується підвищенням ролі науково-технічного прогресу, інформатизацією та комп’ютеризацією. Використання новітніх інформаційних технологій стало визначальним фактором розвитку міжнародної фінансової системи. Учасники фінансових ринків користуються глобальними базами даних, інтегрованими системами управління та здійснення платежів. Нині прийняття фінансових рішень базується на складному економіко-математичному моделюванні, статистичному аналізі, методах математико-статистичного прогнозування. Розширюються можливості застосування інформаційних технологій у різних секторах міжнародних фінансів, а саме в торгівлі фінансовими деривативами та цінними паперами, у фінансовому менеджменті та управлінні ризиками учасників ринків та ін. Вже можна говорити про існування “віртуальної економіки”, оскільки зараз поширеними є Інтернет – магазини, платежі через комп’ютерні мережі тощо.

По-друге, загострюються проблеми оточуючого середовища. Останнім часом питання світової економіки стає все більш актуальним. Промислово розвинені країни, провідні транснаціональні компанії вже певний час намагаються розв’язувати екологічні проблеми, але до цього часу вони вирішувалися, в основному, за рахунок перенесення шкідливого виробництва у віддалені регіони світу. Сьогодні постає питання створення нових технологій виробництва, очищувальних споруд тощо, що, безсумнівно, є дорогим та тривалим процесом.

По-третє, міжнародна економіка зараз знаходиться під вагомим впливом геополітичних змін. Сьогоднішній політичний та економічний устрій світу характеризується домінуючою роллю США, процесом створення Європейського Союзу, посиленням ролі міжнародних організацій тощо.

Однією з основних характерних сучасної світової економіки є інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства. Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообігу, руху капіталів, робочої сили, взаємного впливу на економічні процеси в країнах та регіонах. Глобалізація – це процес накопичення структурних зрушень та поетапного формування органічно цілісного, взаємопов’язаного та взаємозалежного всесвітнього господарства, окремі ланки якого органічно поєднані фінансово-економічними, виробничо-технічними, інформаційними та іншими зв’язками, значно, глибшими, ніж на попередніх етапах. Основою глобалізації стала інтернаціоналізація не обміну, а виробництва. Тобто глобалізація – це вищий етап інтернаціоналізації всіх факторів виробництва, коли система міжнародних економічних відносин охоплює всі національні економіки, зміцнюючи економічну цілісність світу.

1. СФЕРИ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

глобалізація інтернаціоналізація фінансовий інформаційний

Виділяють декілька сфер економічної глобалізації: міжнародна торгівля товарами, послугами та технологіями, міжнародний рух факторів виробництва (прямі інвестиції та робоча сила) та міжнародні фінансові операції (позики та кредити, валютні операції, операції з цінними паперами та похідними фінансовими інструментами).

Глобалізація характеризується поєднанням вільного руху фінансового капіталу та врегульованого руху трудових ресурсів. Конкуренція держав на міжнародних ринках капіталу призводить до поступового зниження рівня контролю та оподаткування іноземного капіталу з боку.

Фінансова глобалізація – це найвагоміша складова світової економічної глобалізації. Дослідники ще й досі не дали чіткого визначення фінансової глобалізації. До позитивних наслідків фінансової глобалізації відносять можливість для індивідуальних підприємців захистити себе від валютних та процентних ризиків, швидке пристосування до фінансових, що виникають у результаті, наприклад, нафтових криз, гарантованість певної фінансової дисципліни в економічній поведінці, шляхом запобігання проведенню урядами інфляційної політики та політики нарощування фінансової заборгованості. Всесвітньо відомий фінансист Джордж Сорос вважає, що глобалізація є бажаною подією в багатьох відношеннях, оскільки створювати багатство приватному підприємництву вдається краще, ніж державі, глобалізація пропонує такий ступінь індивідуальної свободи, що його не здатна гарантувати жодна окрема держава. Глобалізація примусила певні країни поліпшити ефективність своїх економік чи зменшити роль уряду в економіці. Але деякі фахівці вважають, що фінансова глобалізація може призвести до руйнівних процесів через те, що криза в одній країні миттєво переходить на певні регіони світу або світову економіку в цілому. Існуючий рівень світових ринкових механізмів недосконалий та нестабільний, він не може виконувати роль глобального регулятора, оскільки спекулятивні методи дії ринкових гравців – це властивість ринку. Наднаціональні методи регулювання фінансових потоків неадекватні можливостям впливати на них носіями глобалізації, а саме ТНК (транснаціональними корпораціями), міжнародними фінансовими організаціями, крупними індивідуальними, дії яких можуть призвести країну або регіон до фінансового хаосу. Крім того, велика кількість людей постраждала від глобалізації, не отримавши соціального захисту. Ринкам добре вдається створювати багатство, проте вони не призначені для задоволення інших соціальних потреб. Нераціональна погоня за прибутком може завдати шкоду довкіллю і вступити в конфлікт з іншими соціальними цінностями. Міжнародна торгівля та глобальні фінансові ринки не здатні перейматися такими соціальними потребами, як збереження миру, зменшення рівня бідності, захист довкілля, умови праці, права людини, – тим, що зазвичай називається “суспільним товаром”.

Світова фінансова мережа, що виникла внаслідок фінансової глобалізації, зараз пов’язує провідні фінансові центри світу, такі як Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюріх, Амстердам, Париж, Франкфурт, Гонконг, Багамські острови і деякі інші. Лондон є провідним євровалютним ринком, Токіо та Цюріх мають активні ринки іноземних облігацій, інші міжнародні фінансові центри виконують різноманітні функції, що пов’язані зі світовими потоками капіталу. Зміцнення зв’язків між цими центрами сприяло фінансовій революції, ключовими аспектами якої є: глобальна присутність міжнародних фінансових інститутів, міжнародна фінансова інтеграція та швидкий розвиток фінансових інновацій.

Глобалізація сприяє підвищенню конкуренції, у тому числі й фінансової конкуренції між країнами. Ця конкуренція тисне на уряди країн, сприяє зменшенню втручання держави в економіку та лібералізації міжнародного руху капіталу. Міжнародна фінансова інтеграція пов’язана з уникненням бар’єрів між внутрішніми та міжнародними фінансовими ринками та розвитком численних зв’язків між цими секторами ринку. Крім того, прискоренню та посиленню процесу глобалізації сприяють технологічні інновації. Так, за допомогою засобів зв’язку зріс темп реалізації міжнародних угод, потоки капіталу та інформації проходять швидше, телекомунікації допомагають банкам залучати заощадження з депозитних пулів усього світу, банки можуть укладати угоди через систему СВІФТ.

Тобто нині сучасний розвиток світової економіки та міжнародних фінансів характеризується низкою тенденцій, у тому числі поширенням використання інформаційних технологій у фінансовому секторі, загостренням екологічних проблем, посиленням впливу геополітичних змін, постійним розвитком та поглибленням процесів інтернаціоналізації та глобалізації. Такий розвиток міжнародних фінансів зумовлює зростання попиту та пропозиції на нові ефективні міжнародні фінансові інструменти. Фінансовий ринок та банківська система України не можуть лишатися осторонь, оскільки ефективність їх роботи на міжнародних фінансових ринках багато в чому буде залежати від здатності українських установ, підприємств, органів регулювання економікою оперативно реагувати на стрімкі, постійні зміни ситуації на цих ринках.