Обмін речовий у різні вікові періоди

Потрапляння поживних речовин в організм протягом першої доби не задо­вольняє потреб новонародженого в енергії, витрати якої різко збільшують­ся після народження. Організм починає використовувати запаси поживних речовин. Для підтримання певного рівня глюкози в крові використо­вується глікоген, і його вміст у печінці різко знижується за першу добу життя дитини. Знижується вміст глікогену і в скелетних м'язах, і в міокарді. Концентрація глікогену поступово відновлюється і досягає рівня дорослих на 2—3-му тижні.

Концентрація глюкози в крові відразу після народження становить 4,1 ммоль/л. У наступні години концентрація глюкози знижується до 2,9 ммоль/л, що називається фізіологічною гіпоглікемією. На початку 2-го тижня рівень глюкози знову досягає 4,1 ммоль/л.

Зі зниженням запасів глікогену головним джерелом енергії стають жи­ри. За добу концентрація жирних кислот у плазмі крові плода досягає мак­симального рівня. Повне окислення жиру не може відбуватися в умовах не­стачі вуглеводів, тому частина жирів розщеплюється до кетонових тіл і в дитини в перші дні після народження спостерігається кетонемія. Через тиж­день концентрація кетонових тіл знижується і досягає нормального рівня.

Розпад білків має невелике значення в енергетичному забезпеченні новонародженого (всього 5 % енергії, у дорослих — 17 %).

Енергетичні потреби плода забезпечуються материнським ор­ганізмом, тому основний обмін у вагітних жінок підвищений. У плода ви­трати енергії на ріст досягають максимальної величини у 8,5 місяця, а потім зменшуються. У 8,5 місяця ці витрати становлять 100 ккал (419 кДж) на добу, а перед народженням дитини — 76 ккал (318 кДж) на добу. Зміна обміну енергії після народження дитини пов'язана з особливо­стями обміну речовин, становленням гормональної регуляції, ростом ор­ганізму, типом харчування, збільшенням

скелетних м'язів та їх діяльністю.