Іі. Конкретні цілі. Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція) Назви попередніх дисциплін Отримані навики

1. Знати визначення лейкозів, їх етіологію та патогенез.
2. Знати принцип класифікації лейкозів; різновиди гострих і хронічних лейкозів.
3. Знати гематологічні особливості гострих і хронічних лейкозів.
4. Вміти диференціювати за даними лейкограми хворих на лейкоз гострий мієлобластний лейкоз, хронічний лімфо- і мієлолейкоз.
5. Знати про загальні порушення в організмі при лейкозах.
6. Знати основні принципи терапії лейкозів.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Уявлення про гемобластози, характеристика їх основних груп.
2. Визначення поняття лейкози та принципи їх класифікації.
3. Основні етіологічні чинники в розвитку лейкозів, їх характеристика.
4. Типові закономірності та особливості патогенезу лейкозів.
5. Морфологічна, цитогенетична, цитохімічна та імунофенотипічна характеристика лейкозів.
6. Особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних формах лейкозу.
7. Гематологічна характеристика гострого мієлобластного лейкозу.
8. Гематологічна характеристика хронічного мієлолейкозу.
9. Гематологічна характеристика хронічного лімфолейкозу.

10. Загальні порушення в організмі при лейкозах.

11. Принципи діагностики і лікування лейкозів.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити мазки крові хворих на лейкоз.

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий В., 38 р., протягом останнього року став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: Ер. – 4,1×10¹²/л, Hb – 119 г/л, КП – 0,87. Ретикулоцити – 0,7%. Лейкоцити – 57×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 9%, лімфобласти – 7%, лімфоцити – 81%, М – 3%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма?

Задача 2. Хворий В., 26 р., поступив до терапевтичного відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Об’єктивно: бліда шкіра, збільшені, але не болючі і не спаяні між собою лімфатичні вузли (шийні, підщелепні, акселярні, пахові), збільшені селезінка і печінка, правосторонній ексудативний плеврит. Аналіз крові: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 90 г/л. Лейкоцити – 100×10⁹/л. Лейкограма: Б – 0%, Е – 1%, С – 9%, лімфобласти – 1%, пролімфоцити – 5%, лімфоцити – 80%, моноцити – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. ШОЕ – 25 мм/год. У мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів, багато тіней Боткіна-Гумпрехта. Пояснити механізм змін кількості еритроцитів у хворого.

Задача 3. Хворий Т ., 54 р., звернувся до лікаря зприводу болів у лівому підребер’ї. Близько трьох місяців тому став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Дані симптоми пояснював перевтомою на роботі. Аналіз крові: Ер. – 3,5×10¹²/л, Hb – 110 г/л, КП – 0,94. Лейкоцити – 23×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 4%, Е – 6%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С– 12%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. У мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 0,4%. Дайте характеристику виявленої патології:

- за пошкодженим кровотворним паростком;

- за ступенем зрілості клітин ушкодженого ростка;

- за кількістю лейкоцитів у периферійній крові.

Задача 4. Хвора А., 42 р., поступила в клініку зі скаргами на загальну слабість, підвищення температури тіла, біль у кістках і суглобах. Аналіз крові при поступленні: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 84 г/л, КП – 0,9. Ретикулоцити – 0,4%.Лейкоцити – 82×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, мієлобласти – 68%, С – 20%; Л – 10%, М – 2%. Тромбоцити – 142×10⁹/л. В мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Вкажіть класи клітин гемопоезу, які могли б бути можливими джерелами пухлинного клону в даному випадку?

Задача 5. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 9%, Е – 8%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 4%, Ю – 1%, П – 11%, С – 43%, Л – 15%, М – 4%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. Який механізм розвитку даних змін?

Задача 6. Хвора М., 17 р., звернулась до лікаря з приводу множинних плямистих крововиливів на шкірі. Раніше відмічала поодинокі крововиливи, але не звертала на них особливої уваги, пояснюючи їх дрібними травмами. При дослідженні крові виявлено: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 100 г/л, КП – 0,83. Лейкоцити – 6,5×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 1%, С – 18 %, лімфобласти – 67%, лімфоцити – 12%, М – 2%. Тромбоцити – 60×10⁹/л. В мазку: нормохромія, помірний анізоцитоз і пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 1,2%. Який патогенез крововиливів у хворої?

Задача 7. Хвора К., 24 р., поступила в клініку у важкому стані: наростаюча слабість, загальмованість, підвищення температури тіла до 39°С. Двостороння пневмонія, дрібноточкові висипання на шкірі. Печінка, селезінка помірно збільшені. Аналіз крові: Ер. – 1,2×10¹²/л, Hb – 40 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 2,4×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 21%, Л – 16%, М – 6%, бластні клітини – 57%. Тромбоцити – 89×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великого розміру, неправильної форми з великим ядром. За основними цитохімічними ознаками бластні клітини належать до клітин моноцитарного ряду.

Яка патологія системи крові виявлена у хворої?

Задача 8. Хворий В., 15 р., скаржиться на періодичні приступи болів у ділянці гомілок і м'яких тканин передпліччя. Об’єктивних змін з боку шкіри та конфігурації кінцівок нема. Аналіз крові: еритроцити – 2,3×10¹²/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,8. Лейкоцити – 137×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0,5%, П – 0,5%, С – 12%, Л – 18%, М – 6%, бластні клітини – 63%. Тромбоцити – 140×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великих розмірів, неправильної форми з різко вакуолізованою цитоплазмою, що містить грубу зернистість. За основними цитохімічними озна­ками бластні клітини належать до клітин мієлоїдного ряду. Про яку патологію системи крові свідчить даний аналіз крові?

Задача 9. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 3%, Ю – 0%, П – 4%, С – 43%, Л – 15%, монобласти – 2%, промоноцити – 3%, М – 14%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. В мазку: атипові моноцити з фрагментацією ядра. Вкажіть, для якої патології системи крові характерна вказані зміни.

Задача 10. Хворий А., 22 р., поступив в клініку зі скаргами на слабість, підвищення температури тіла, пітливість, болі в горлі при ковтанні. Аналіз крові: Ер. – 3,0×10¹²/л, Нb – 70 г/л. Ретикулоцити – 0,2%. Лейкоцити – 45×10⁹/л. Лейкоцитарна формула: Б – 1%, Е – 2%, бластні клітини – 79%, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, П – 0%, С – 13%, Л – 4%, М – 1%. Тромбоцити – 100×10⁹/л. ШОЕ – 34 мм/год. У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія. З чим пов’язана зміна реактивності організму при даному захворюванні.

Задача 11. У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 25×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 8%, Е – 8%, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 2%, мієлоцити – 3%, Ю – 1%, П – 12%, С – 44%, Л – 16%, М – 3%. Тромбоцити – 220×10⁹/л. Поясніть патогенез симптомів захворювання

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

1. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологіч­ні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
2. Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.