Ендоекологія

Важливу роль у рішенні цього завдання зіграло новий медико-біологічний напрямок, ендоекологія - наука про екологію внутрішнього середовища організму.

Отруєння екологічного генезу у своєму розвитку проходить три стадії:

1) ушкодження тонких структур організму й порушення їхніх функцій без клінічних проявів захворювання;

2) виснаження захисних механізмів і поява перших ознак захворювання;

3) клінічні прояви захворювання.

Сполучення декількох, нехай слабких, але однонаправлено діючих факторів може привести до достовірних зрушень показників здоров'я. Таким чином, додавання кожного нового фактора має ризик захворювання більше високим. Зареєстровано нові, ще не до кінця вивчені захворювання, які зв'язують із забрудненням навколишнього середовища. Їх називають екологічною патологією: алопеція, "картопляна хвороба", "жовті" діти", "передчасна дитяча старість", "синдром хронічної утоми", хвороба "Мінамата", хвороба "ітай-ітай". З метою боротьби зі шкідливою дією полютантів існують різні заходи. Для цього створені різні наукові напрямки, такі як:

· екотоксикологія - розділ токсикології, що вивчає інгредіентний склад, особливості поширення, біологічної дії, актиВООЗації, дезактивизації шкідливих речовин у навколишнім середовищі;

· медико-генетичне консультування - консультації в спеціальних медичних установах для з'ясування характеру й наслідків дії екотоксикантів на генетичний апарат людини з метою народження здорового потомства;

· скринінг - відбір і перевірка на мутагеність і канцерогенність факторів середовища (виробничого, домашнього, природного середовища);

· гігієнічна регламентація шкідливих речовин у середовищі (нормування) - тобто встановлення санітарно-гігієнічних нормативів.