Теоретичні відомості. Питомою теплоємністю речовини називається кількість теплоти, необхідна для нагрівання одиниці маси речовини на 1ОС

Питомою теплоємністю речовини називається кількість теплоти, необхідна для нагрівання одиниці маси речовини на 1^ОС.

Для визначення питомої теплоємності речовини користуються методом змішування. Метод змішування полягає в тому, що два тіла, нагріті до різних температур, приводяться в дотик, при цьому в ізольованій системі: скільки теплоти віддасть більш нагріте тіло, стільки отримає більш холодне. Кількість теплоти, одержана тілом при нагріванні, чи витрачена при охолодженні пропорційна його масі та різниці температур в кінці та початку досліду, тобто (1), де Q - кількість теплоти, m - маса тіла, c - питома теплоємність, t₂ - кінцева температура тіла, t₁ - початкова температура тіла.

Нехай ми маємо тверде тіло масою М, нагріте до температури Т ^ОС. Помістимо це тіло в калориметр з водою при температурі t ^ОС. У результаті теплообміну в калориметрі встановиться температура q ^ОС.

Кількість теплоти, віддана нагрітим тілом, буде дорівнювати (2), де с - питома теплоємність речовини тіла.

Кількість теплоти, одержана водою, дорівнює (3).

Кількість теплоти, одержана калориметром (4), де і - маса води в калориметрі та маса самого калориметра відповідно, і - питома теплоємність води і матеріалу калориметра.

Із закону збереження енергії слідує, що , тобто (5).

Із (5) легко визначити невідому питому теплоємність речовини твердого тіла (6).

При більш точному визначенні питомої теплоємності необхідно врахувати теплоту, затрачену на нагрівання термометра та випромінювання у зовнішнє середовище.