Тема 6. Організація управлінської діяльності

Види управлінської діяльності.

Розподіл функцій та завдань управління.

Управлінські роботи в середині підприємства.

Службовий контроль в організації.

Дисципліна та дисциплінарний вплив.

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА „ВИПАДОК У КОМПАНІЇ ДЕШМЕН”*

(* Заявлено авторське право Президентом та членами ради Гарвардського коледжу, 1947 рік. Усі права зберігаються за дистриб'юторами. Надруковано в США. Всі прізвища змінені. Матеріали кейсу в Гарвардській школі бізнесу підготовлені як тема для обговорення на заняттях.)

Компанія „Демен” - це було велике підприємство, яке випускало різні види обладнання для збройних сил Сполучених штатів. До компанії належало більше 20 заводів, які були розміщені в центральній частині країни, але їх процедури закупок продукції не були повністю узгоджені між собою. Фактично штаб-квартира компанії в більшості випадків спонукала кожного з керівників цих заводів спілкуватися з їхнім штатом, як з окремими незалежними одиницями. В кінці 1940 року, коли почали з'являтися труднощі з придбанням певної необхідної сировини, пан Менсон — президент компанії - призначив досвідченого керівника з закупівель пана Поста віце – президентом, який буде відповідальним за закупівлю сировини. Ця посада була створена спеціально для нього. Пан Менсон надав широкі повноваження пану Посту в організації його роботи та призначив пана Ларсена його помічником. Пан Ларсен працював у компанії, обіймаючи різні посади, протягом довгих років та особисто був знайомий з більшістю з керівників заводів. Призначення пана Поста було оголошено за офіційними каналами, як завжди в компанії, включаючи й оголошення в газеті, яка видавалась компанією.

Одним із перших рішень пана Поста було рішення терміново почати централізацію процесу закупівель у компанії. Перш за все, він вирішив, що буде вимагати, щоб кожен керівник з закупівлі на кожному заводі попереджував головний офіс і узгоджував з ним всі придбання, які робляться на суму, що перевищує $10,000. Він відчував, що для того щоб головний офіс виконував координацію, яка буде корисною, як окремим заводам, так і компанії в цілому, необхідно, щоб його повідомляли про контракти за тиждень до наміченого терміну їх підписання. Він обговорив свою пропозицію з паном Менсоном, який передав її на розгляд ради директорів. Ця пропозиція була схвалена.

Незважаючи на те що компанія робила закупівлю протягом року, пік цього процесу наставав за три тижні після схвалення такої пропозиції радою директорів.

Пан Пост підготував лист, щоб надіслати його до двадцяти керівників заводів, які відповідають за закупівлю. Лист був такого змісту:

„Шановний........

Рада директорів нашої компанії нещодавно вирішила внести. зміни в процедуру проведення наших закупівель. У майбутньому кожен з керівників із закупівлі на кожному з заводів компанії буде інформувати віце-президента, відповідального за будь-які придбання, про всі узгоджувані контракти на суму, що перевищує $10,000, не раніше, ніж за тиждень до терміну їх підписання.

Я впевнений, що ви розумієте необхідність цього кроку для координації закупівель компанії, особливо в умовах, коли ми зіткнулись із зростаючими труднощами в придбанні необхідних запасів. Ця процедура повинна забезпечити центральний офіс необхідною інформацією, щоб бачити, як кожний завод купує оптимальний запас матеріалів. У цьому випадку інтереси кожного заводу та компанії в цілому будуть якнайкраще збігатися.

Щиро ваш.....”

Пан Пост показав цього листа пану Ларсену з пропозицією прокоментувати його. Пан Ларсен вважав, що лист досить доречний. Також він запропонував пану Посту зустрітися і обговорити цю справу з кожним керівником особисто (до цього він зустрічався лише з деякими з них). Але пан Пост зразу ж відхилив цю думку пояснюючи це невідкладними справами в головному офісі, а отже, він не може відправитись у відрядження. В результаті лист був надісланий за його підписом.

Протягом наступних двох тижнів надійшли відповіді від усіх, за винятком деяких заводів. Хоча деякі з керівників написали дещо більше, але загалом відповідь була такою:

„Дорогий пане Пост!

Ваше останнє повідомлення відносно того, щоб сповіщати головний офіс про наші наміри про підписання контрактів за тиждень до цього підписання, одержане. Здається, що це є найбільш доцільна пропозиція. Ми запевняємо Вас в тому, що Ви можете розраховувати на наше співробітництво. Щиро ваші.....”

Протягом наступних тижнів головний офіс не одержав жодного повідомлення про те, що обговорюються контракти. Керівники інших підрозділів, які часто відвідували заводи, сповіщали, що заводи зайняті і що там продовжується звичайна для цієї пори року робота.