Основні принципи організації виробничих процесів

Незважаючи на різноманітність виробничих процесів, про яку йшлося при вивчені попередніх тем, і самої продукції, відмінність умов виробництва, виробничі процеси можна організувати згідно з такими загальними принципами:

Спеціалізація - розчленування виробничого процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом (цехом, дільницею, робочим місцем) виготовлення певного виробу (предметна спеці­алізація) або певної операції (технологічна спеціалізація). Спеціалі­зація дає змогу використати високопродуктивне устаткування і передові форми організації виробництва.

Пропорційність - однакова відносна продуктивність усіх вироб­ничих підрозділів. Цей принцип передбачає рівномірне і повне завантаження усіх видів устаткування, необхідне, по-перше, для того, щоб можна було виконати виробничу програму в потрібному обсязі, тобто щоб "вузькі місця" не гальмували виконання плану, і, по-друге, щоб не створювалися надлишки устаткування у зв'язку з нерівномірним завантаженням. Роль принципу пропорційності зростає в умовах автоматизованого виробництва, яке може існувати тільки на основі відповідних норм і пропорцій. Особливо чітко цей принцип повинен виконуватись для виконання у строк поставок за договорами.

Таким чином, пропорційність- принцип, виконання якого забезпечує рів­ну пропускну здатність різних робочих місць одного процесу і відповідне їхнє забезпечення інформацією, матеріальними ресур­сами, кадрами і т.д.

Вимоги пропорційності можуть бути виконані за рахунок таких організаційно-технологічних прийомів:

· перегляд структури виробу з метою забезпечення про­порційності операцій з трудомісткістю;

· перегляд технологічного процесу, режимів оброблення;

· розроблення і реалізація організаційних заходів щодо заміни устаткування, перепланування ділянки;

· дозавантаження робочих місць іншим аналогічним виробом.

Пропорційність К_пр визначається за формулою:

де М_тіп, М_тах - відповідні (мінімальна і максимальна) пропускні спроможності чи параметри робочого місця в тех­нологічному ланцюзі (потужність, розряд роботи, обсяг).

Паралельність - одночасне виконання частин виробничого процесу (стадій, операцій), тобто здійснення процесів із "перекриттям". Продуктивність підрозділів при тому визначають тривалістю процесу, яка менша, ніж тривалість циклу на розмір "перекриття". Здійснення цього принципу пов'язане з виконанням низки умов, основна з яких - достатній обсяг виробництва, що забезпечує повне завантаження устаткування. Якщо повну паралельність виробничого процесу впроваджувати недоцільно (наприклад, у разі малої серійності виробництва), то можна організувати часткову паралельність.

Реалізація цього принципу дає змогу суттєво скоротити час виготовлення виробів (тривалість циклу) і як наслідок зменшити потребу в обігових коштах.

Паралельність є принципом раціональної організації процесів, що характеризує ступінь поєднання операцій у часі. Цей показ­ник ще називають ступенем суміщеності виробничих (техноло­гічних) процесів чи робочих операцій К_пар визначається за фор­мулою:

де ∑Т_і - сума всіх довжин шляхів (робіт) деталі, виробу;

Т_заг - загальна довжина шляху проходження деталі, предмета праці в часі (у сітковій моделі - критичний шлях).

Ритмічність виробничого процесу означає рівномірний випуск продукції У певні проміжки часу. Чим менший проміжок часу, тим важче організувати рівномірний випуск продукції. І якщо щомісячна ритмічність на підприємствах забезпечується, то декадна, а тим паче добова - не завжди. Ритмічність виробництва є важливою умовою успішного виконання завдань за кількісними і якісними (на останні ми звертаємо особливу увагу) показниками.

Головні передумови ритмічності - належна постановка внутрішньозаводського планування, яке передбачає, зокрема, створення і регулювання незавершеного виробництва, своєчасність і комплектність матеріально-технічного постачання; рівномірність і високу якість роботи ремонтної, енергетичної, транспортної, складської та інших обслуговуючих служб підприємства.

Ритмічність характеризує раціональність організації процесів, тобто рівномірність їхнього виконання в часі.

Формул кількісного розрахунку цього показника К_ритм має вигляд:

де V_і.ф - фактичний обсяг виконаної роботи за аналізований період (декада, місяць, квартал) у межах плану (понад план не враховується);

W_і.п - плановий обсяг робіт.

Ритмічність - поняття, що характеризує важливий принцип організації виробничих процесів, що допускає рівномірність і по­вноту використання всіх ресурсів виробництва і робочого часу.

Під ритмічністю необхідно розуміти рівномірну і безупинну роботу з заздалегідь складеного, обґрунтованого плану (графіка), що забезпечує безупинне, повне і рівномірне використання робочої сили, робітничого часу і механізмів, безупинне споживання матеріально-технічних ресурсів і, як наслідок, обов'язкове вико­нання запланованих обсягів робіт і технологічно обґрунтоване введення об'єктів в експлуатацію (випуск продукції).

Прямоточність означає забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами всіх стадій і операцій виробничого процесу ­ - від запуску матеріалів до виходу готової продукції. Цей принцип застосовується у масштабах як усього підприємства, так і цеху, дільниці. І якщо при створенні підприємства цей принцип достатньою мірою може бути дотриманий, то у процесі виробничої діяльності, в умовах оновлення продукції та її зміни дотримуватися його не так просто.

Прямоточність характеризує оптимальність шляху проходження пред­метів праці, інформації, ресурсів і т.п.

Коефіцієнт прямоточності К_прям рекомендується визначати за формулою:

де Д_опт, Д_факт - відповідні (оптимальний і фактичний) шляхи проходження предметів праці в процесі виробництва.

Безперервність виробничого процесу означає зменшення перерви під час виробництва конкретних виробів. Це досягається завдяки зміні видів руху предметів праці у виробництві (див. далі).

Трапляється, що дотримання одних принципів здійснюється за рахунок інших, тобто "співіснують" ці принципи між собою у суперечності, і це на прикладах буде доведено далі. В таких випадках (суперечності) шукають компромісний варіант, який був би зумовлений економічними міркуваннями.Ось у чому полягає суть цих міркувань: оскільки невиконання якихось принципів за рахунок виконання інших пов'язане з певними втратами,то перевагу надають тому з них, невиконання якого пов'язане з меншими втратами.Найповніше (майже ідеально) усі ці принципи втілюються в умовах потокового виробництва,і це буде доведено далі (тому цьому типу організації виробничого процесу приділена особлива увага).

Отже, безперервністьвиробництва характеризується способом ве­дення робіт, при якому виключаються перерви в проходженні тех­нологічного процесу і використанні трудових ресурсів.

Кількісно цей показник виражається за формулою:

де К_б - коефіцієнт безперервності роботи трудових ресурсів;

Т_б - час безупинного функціонування потоків (процесів);

Т_заг - загальний час функціонування тих самих потоків (процесів).

Підвищення безперервності - найважливіший напрямок ін­тенсифікації виробництва. На робочому місці вона досягається в процесі виконання кожної операції скороченням допоміжного часу (внутрішньоопераційних перерв), на ділянці й у цеху при пе­редаванні напівфабрикату з одного робочого місця на інше (міжо­пераційних перерв) і на підприємстві в цілому, зведення перерв до мініммуму з метою максимального прискорення оборотності матеріально-енергетичних ресурсів (міжцехового пролежування).

Безперервність робіт у межах операції забезпечується насам­перед удосконалюванням знарядь праці - введенням автоматич­ного переналагодження, автоматизацією допоміжних процесів, використанням спеціального оснащення і пристосувань.

Скорочення міжопераційних перерв пов'язане з вибором найбільш раціональних методів сполучення й узгодження частко­вих процесів у часі. Одними з передумов скорочення міжопе­раційних перерв є застосування безупинних транспортних за­собів, використання в процесі виробництва жорстко взаємоза­лежної системи машин і механізмів, застосування роторних ліній.

Безперервність виробництва розглядається в двох аспектах: безупинної участі в процесі виробництва предметів праці (сиро­вини і напівфабрикатів) і безупинного завантаження устаткуван­ня і раціонального використання робочого часу. Забезпечуючи безперервність руху предметів праці, одночасно необхідно звести до мінімуму зупинки устаткування для переналагодження, в очікуванні надходження матеріалів і т.п. Це потребує підвищен­ня одноманітності робіт, які виконуються на кожному робочому місці, а також використання устаткування, яке можна швидко пе­реналагоджувати (верстатів із програмним управлінням), копіювальних верстатів і т.д.

Рівномірність передбачає сталість виконання запланованих обсягів робіт за одиницю часу з кожного технологічного процесу і визначається з виразу:

де К_р - коефіцієнт рівномірності використання рecypcів протягом усього часу;

І_серед - середня інтенсивність потоку (процесу) за весь період часу;

І_тax - максимальна інтенсивність за окремий інтервал часу.

Повноту використання трудових ресурсів визначають за формулою:

де К_з - коефіцієнт, що враховує ступінь завантаження виконавців;

Т_т - технологічно необхідний час для виконання даної роботи (досягнутий на передових підприємствах);

Т_о - організаційні простої.

Кількісно ритмічність характеризується за допомогою спеці­ального коефіцієнта ритмічності K_R, що показує ступінь відпо­відності отриманих (фактичних) результатів запланованим вели­чинам:

(1.8)

де п - кількість і -тих інтервалів часу, за якими визначається ко­ефіцієнт ритмічності;

∆σ_і - абсолютні відхилення фактичних результатів від плано­вих за і -тими інтервалами, відсотки, гривні чи натуральні показники;

В - виконаний обсяг робіт за весь період у тих самих вимірниках.

Ця формула враховує всі відхилення від плану (як позитивні, так і негативні) за абсолютною величиною і є більш коректною, а сам коефіцієнт змінюється у відповідних межах.

При K_R = 1 процес проходить ритмічно.

Примітка. Оскільки, як уже згадувалось, невиконання якихось принципів організації виробничих процесів пов'язане з певними втратами, то слід пам'ятати, що найлегший спосіб робити гроші - це перестати їх втрачати.