Чутливість - зародок механізму творчості

Новонароджений малюк здатен отримувати, відбирати і нагрома­джувати в собі енергію та інформацію і зберігати її в засіках пам'яті. Від чутливості людини до виконання її призначення - стати творцем - три­валий шлях внутрішніх перебудов. Чутливість людини- можливість, задаток, а творчість - процес матеріалізації можливостей психіки, сві­домості І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.

Але може статися і таке: задаток залишиться чутливістю; люди­на може відчувати завдання і проблеми, але не буде спроможною їх розв'язувати. Отже, перетворення чутливості на механізм творчості -предмет виховання і навчання.

У чутливості новонародженої людинки механізми творчості існу­ють потенційно, у ній міститься і джерело ЇЇ буття. Цей початок - чут­ливість - є сам процесом становлення, рухом.

Що забезпечує розвиток чутливості? Рухи рук, ніг, тулуба малю­ка. Рухи переважно імпульсивні, реактивні, познотонічні. А їхні на­слідки - збільшення енергії та інформації - започатковують форму здібностей- інструментів, які надають можливість дитині робити щось нове: дитина до певного часу не тримала голову, а тепер вміє; не читала текстів, а тепер уже читає і розуміє прочитане; не володіла тілом, а тут уже виконує карколомні сальто...

Звідси випливає схема розвитку механізму творчості: чутливість - творчість.

Що ж спрямовує дитину до максимуму виявів людської сутності?

Правильно! - процес становлення. Становлення - невпинний рух чутливості — відображення. Але рух може стримуватися аж до стану

нерухомості, бо в єдності "чутливість- творчість" одна із складових стає неактивною або ж розвиток набуває хибного характеру.

Відображення у формі чутливості перетворюється на збудливість живого. Збудливість стає умовою реагування тканин на зовнішні впли­ви, і вони реагують специфічно: тканини м'язів - скороченням або роз­ширенням; залози - виділенням секрету; нервові клітини - виникнен­ням і поширенням нервового імпульсу і т. п. На властивостях подраз­ливості грунтується відчуття.

Треба пам'ятати: чутливість людини ~ зародок механізму творчості.

Чутливість малюка містить у собі величезні таємничі сили, які до певного часу існують у "сплячому стані", дрімають. Це- мислення, почуття, уява, психомоторика та енергопотенціал безсловесної і неро­зумної дитини.

Чутливість виявляється і вдосконалюється в діях, бо дитина, діючи, вчиться діями оцінювати, диференціювати, точно і вправно оперувати предметами. Із створенням нових видів чутливості виникають і нові почуття людини.

Що, крім чутливості, включає процес становлення механізму твор­чості? На що слід звертати увагу, щоб не втратити дивовижної власти­вості людини - здатності до творчості?

Отже, ідея становлення душі і чутливості полягає в тому, що всі по­слідовні вікові зміни людини - це невпинне ЇЇ становлення, що опису­ється формулою: