Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин

1.9. Планування витрат і собівартості продукції рослинництва.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. У собівартості продукції акумулюються і віддзеркалюються усі сторони господарської діяльності підприємства. Від її рівня залежить рентабельність підприємства, його структурних підрозділів, галузей, видів продукції.

Планування прямих витрат на виробництво продукції рослинництва

Склад витрат на виробництво продукції визначається з урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та у відповідності з «Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств». Цими ж Методичними рекомендаціями визначені об’єкти планування виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва.

Визначення планових витрат на виробництво продукції рослинництва грунтується на використанні різних за рівнем деталізації трудових, матеріальних і фінансових норм і нормативів. Маючи необхідну нормативну базу, без особливих ускладнень можна розрахувати потребу в матеріально-грошових коштах, які відносять на собівартість продукції. Такі розрахунки виконуються у формі (таблиці) «Виробництво і собівартість продукції рослинництва» розрахункових таблиць.

В графах (статтях) 2, 3 цієї форми відображають витрати минулих років ( незавершене виробництво ). Дані беруться з відповідних рахунків обліку витрат станом на початок планового року, тобто має місце використання відомостей про вже здійснені (фактичні) витрати по тому чи іншому об’єкту калькуляції.

У графах з 4 по 17 показують витрати планового року. Джерелами даних для розрахунку цих витрат, як правило, слугують технологічні карти чи прийняті в господарстві нормативи планування витрат у рослинництві. Множенням планових площ на значення цих нормативів і визначаються обсяги витрат по відповідних статтях конкретної сільськогосподарської культури.

У графах 4, 5 зазначають прямі витрати праці в людино-годинах і витрати на її оплату без витрат, що входять до складу витрат за прямими комплексними статтями, а в графі 6 - суму відрахувань на соціальні заходи, передбачені законодавством України (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та ін.). Сільськогосподарські підприємства, що сплачують фіксований сільськогосподарський податок, відрахувань на соціальні заходи не планують.

Графа 7 «Насіння та посадковий матеріал» відображає вартість насіння та посадкового матеріалу, яку попередньо обчислюють у формі «Потреба і вартість насіння» розрахункових таблиць (див. 1.2.4). Витрати на насіння озимих, насіння і зелену масу багаторічних трав, посіяних у передплановому році, включають до складу витрат минулих років (гр.2, 3) форми «Виробництво і собівартість продукції рослинництва», а на посіви під врожай наступного за плановим року - до складу витрат незавершеного виробництва (гр.7 форми «Затрати незавершеного виробництва в рослинництві» розрахункових таблиць).

Графа 8 «Паливо та мастильні матеріали» відображає вартість палива і мастильних матеріалів для виконання механізованих робіт у рослинництві. Суму витрат на паливо і мастильні матеріали за окремими культурами визначають у технологічних картах.

Графа 9 «Добрива» включає витрати на добрива та мікродобрива, які будуть внесені в грунт під сільськогосподарські культури. Вартість добрив попередньо обчислюють у формі «План використання добрив та розрахунок їх вартості» розрахункових таблиць.

Графа 10 «Засоби захисту рослин» відображає вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які будуть використані для боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами рослин. Ці витрати попередньо визначають у формі «План придбання та використання пестицидів для боротьби з шкідниками та хворобами і бур’янами».

Графа 11 «Роботи та послуги» відображає витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби та вартість виробничих послуг, що надаватимуться сторонніми підприємствами (організаціями), у тому числі плату за воду для зрошення та вартість інших послуг водогосподарських організацій (крім робіт та послуг, витрати на які відносять до інших статтей). До складу цієї статті включають також вартість вантажоперевезень автомобілями і на тракторній тязі, робіт і послуг живої тяглової сили, електро-, водо- і газопостачання. У складі вартості послуг сторонніх підприємств і організацій планують вартість виконання ними сільськогосподарських механізованих робіт з агрохімічного обслуговування і внесення добрив (без вартості добрив і засобів захисту рослин), з транспортного і технічного обслуговування тощо.

Вартість робіт і послуг за окремими культурами обчислюють множенням попередньо встановлених натуральних нормативів обсягів робіт (тонно-кілометрів, коне-днів, кіловат-годин, кубічних метрів води, газу і т.ін.) на 1га або іншу технологічну одиницю нормування витрат на планову собівартість чи відпускну ціну одиниці виконаних робіт і наданих послуг. Потім цей вартісний норматив множать на площу посіву відповідної культури, масу силосування, вивезення гною тощо.

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- та газопостачання визначають з віднесенням до неї вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних зі сторони та вироблених у власному підприємстві. Суму плати за воду для зрошення визначають за тарифами, затвердженими у встановленому порядку та обсягами водопостачання, потрібними для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб. До цієї статті включають також витрати на роботу холодильних установок і морозильних камер. Витрати, пов’язані із зберіганням в них овочів, плодів та інших продуктів, призначених для переробки, відносять на вартість відповідних видів сировини, що використовуються у виробництві.

Графа 12 «Витрати на ремонт основних засобів» включає:

- суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкатування машин після ремонту;

- вартість послуг сторонніх організацій та власних ремонтних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів, сільгоспмашин та обладнання;

- витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а також витрати на ремонт і заміну гусениць та гумових шин тракторів і сільгоспмашин (вартість плівки для ремонту теплиць і парників, а також гуми включають у витрати на поточний ремонт без вартості зношеної плівки та гуми за цінами їх можливої реалізації (використання).

Графа 13 «Інші витрати на утримання основних засобів» відобража є суми витрат на утримання основних засобів у конкретному виробництві, а саме:

- витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує основні засоби (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції), механіків, сторожів тощо;

- вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

- амортизаційні відрахування, які прямо не відносять на певні об'єкти планування витрат (сільськогосподарські культури).

До складу цієї статті входять також:

- витрати на догляд за полезахисними лісовими смугами. Ці витрати (без вартості одержаних із цих смуг дров, хмизу, плодів за цінами їх можливої реалізації чи використання) відносяться на багаторічні насадження та посіяні культури пропорційно площам, до яких лісові смуги прилягають;

- витрати на утримання меліоративних споруд підприємства - відносять на сільськогосподарські культури, які вирощують на зрошуваних та окремо осушених землях. Ці витрати, якщо їх не можна безпосередньо віднести на певні культури, розподіляють між вартістю вирощуваних культур та вартістю утримання пасовищ та сіножатей пропорційно площі поливних чи осушених земель;

Графа 14 «Інші витрати» відображає прямі витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної з вищенаведених статей, а саме:

- витрати на пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з освоєнням запроваджених в експлуатацію нових виробничих об’єктів (парниково-тепличні комбінати та інше). Ці витрати обліковують окремо у складі витрат майбутніх періодів і включають до витрат на виробництво продукції протягом нормативного строку освоєння виробничих потужностей, але не більше трьох років;

- платежі за страхування майна, тварин, врожаю сільськогосподарських культур, а також страхування окремих категорій працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством.

Витрати, що їх включають у собівартість продукції (робіт, послуг) не відносять до цієї та інших статтей витрат, а безпосередньо обраховують у складі відповідних сільськогосподарських культур (груп культур).

Графа 15 «Загальновиробничі витрати» акумулює бригадні, цехові та загальновиробничі витрати (у тому числі господарські витрати, що стосуються всіх напрямів діяльності сільськогосподарського підприємства). Бригадні, цехові та загальновиробничі витрати з рослинництва розподіляють між об’єктами планування пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насіння (дані гр.).

Сума витрат планового року відображається у графі 16, а загальна сума витрат, тобто включно з витратами незавершеного виробництва – у графі 17. Загальна сума запланованих витрат складає собівартість продукції.

Основою для визначення планової собівартості продукції сільськогосподарських культур слугують технологічні карти. В них за статтями витрат на підставі переліку технологічно передбачених робіт, грунтово кліматичних умов, встановлених норм виробітку, нормативів витрат праці, наявності матеріальних та інших ресурсів і з урахуванням раціонального використання землі, основних засобів, застосування прогресивних агротехнічних і організаційних заходів визначається загальна сума витрат виробництва.