Дезинформація в житті організації. Роль чуток у функціонуванні та розвитку організацій

Дезiнформація в організації - це перекручені, неповні, неточні знання, відомості, повідомлення, які формують у свідомості людей хибні уявлення про дійсність, а також про місце (своє або організації) в ній. Залежно вiд наміру розповсюджувача дезiнформація буває як умисною, так і стихійною (невмисною). За мірою відповідності повідомлень дійсності вона подiляється на неправду (висловлювання, в основі якого - помилка або неповне знання), брехню (свідоме перекручення суб'єктом істини, яку сам він знає), обман (напівправда, яка може провокувати сприймаючу її людину на помилкові висновки із достовірних фактів).

Дезiнформація знижує здійсненність управлінських рішень, тому важливо вміти запобігати використанню ненадійної інформації про керовану систему. Досягають цього за допомогою таких досить розповсюджених заходів: найважливiшу інформацію повторюють в різних формах, через різні інформаційні потоки з метою досягнення певної насиченості організації цією інформацією; підтверджують правильність попередніх повідомлень, порівнюючи їх з інформацією, яка одержана з інших джерел; усувають (зменшують кількість) посередників в потоках інформації за допомогою безпосередніх контактів керівників з персоналом, а також використання скриньок пропозицій; прагнуть чітко розрiзняти: якi потоки інформації доцільно спрямовувати і переключати на інших; якими джерелами інформації користуватися постійно i зрiдка.

Дезiнформація в організації може циркулювати як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин, але існує можливість якщо не запобігти її виникненню, то хоча б суттєво зменшити її обсяг та вплив на життєдіяльність організації.

Переважна більшість дослідників вважає, що чутки - це досить складне явище, яке одночасно є джерелом підпитки громадської думки і одним із засобів міжособистого спілкування. Воно включає опис подій, настроїв, думок. Чутки в організації - це також процеси розповсюдження інформації, її інтерпретації та коментування.

Чутки дійсно мають свою специфіку. По-перше, вони являють собою неофіційну інформац ію, виникають внаслідок непереконливості та неповноти інформації, що надходить з офіційних джерел. Чутки - контрвлада в організації, і саме тому вони так непокоять керівників. Найчастіше чутки виникають саме через незадоволеність офіційною інформацією. Більше того, чим менше інформації про конкретну подію, тим більш далека від реальності інтерпретація цієї події в чутках.

По-друге, чутка - це майже завжди новина, здатна здивувати людей, новина, на яку чекають і якої в той же час не можуть з точністю передбачити. Особливість такої новини полягає в тому, що вона не тільки інформує, а й викликає практичний інтерес, спонукає на конкретні дії. Мобілізуюча роль чуток часто навіть більша, ніж офіційної інформації.

По-третє, чутка існує доти, доки її підхоплює від певного джерела (ініціатора) і розповсюджує конкретна група, тому усунення ініціатора може не привести до припинення циркулювання самої чутки. Численні дослідження свідчать, що джерелом чуток може бути тільки та людина, яка надійна і має довіру з боку групи. Це одна з причин, котра примушує групу повірити інформації, що передається, і сприяти її відтворенню. Чутка - це взагалі групове соціальне явище.

Ставлення до різних чуток повинне бути теж різним, адже чутки можуть бути цілком виправданими. Типологію чуток в соціальній організації проводять за багатьма критеріями:

· за адекватністю відображення подій (правдива чутка; неправдива з елементами правдоподібності; правдоподібна; правдоподібна з елементами неправдоподібності);

· за походженням (стихійна чутка; умисна);

· за наміром розповсюджувача чуток (чутка-бажання; чутка-пугало; чутка-агресія; чутка-розлад);

· за силою впливу на поведінку персоналу (чутка, яка збуджує свідомість; сприяє посиленню соціальної напруженості; призводить до порушення соціальних зв’язків, зіткнення інтересів, позицій);

· за функцією (посилення або зниження позиції організації та окремих її членів; задоволення пізнавальних потреб, інтересів; зняття емоційної напруженості та ін.).

Чутки можуть бути як стихійними, так і умисними. Умисні чутки стають засобом маніпуляції громадською думкою. Відзначимо деякі закономірності функціонування чуток у організаціях: переконливість чуток збільшується з їх повторенням, поширенням; найчастiше посилюються саме "страшні" повідомлення, які вражають своїми наслідками; чутки, на якi керiвництво не реагує, часто сприймаються пiдлеглими як достовірнi або принаймнi підтвердженi.