Місце Івана Мазепи в українській культурі

У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної військової скарбниці і власні кошти, справедливо вважаючи, що тільки так Україна зможе зрівнятися з європейськими державами під його наглядом і керівництвом споруджувалося 12 храмів, було відновлено старовинні храми княжої доби. Займався друкарською справою, Видання тих часів були одними з кращих в Україні. Протягом довгого часу ідеологи намагалися викреслити його ім'я з історичної пам'яті народу. Його називали злочинцем, христопродавцем, виголошували прокльони у всіх церквах на території Російської імперії. Проклинали Мазепу за те, за що вихваляли Хмельницького, - за повстання проти іноземного панування. Ставлення Петра I до Мазепи як до зрадника поширювалося і на історичну науку, що аж ніяк не сприяло визначенню справжнього місця цього гетьмана в історії України. Сучасні ж історики. даючи оцінку діяльності Мазепи, насамперед беруть до уваги його внесок у зміцнення української державності в умовах неухильного наступу на неї з боку російського царизму. І хоч ідея другої Хмельниччини за гетьманства Мазепи не була втілена в життя, тим не менш вдалося підняти українське господарство і культуру, а отже, зберегти ці важливі чинники державної та національної самобутності, досягти певної стабілізації суспільства. Прагнення Мазепи створити власну еліту, його політика в галузі культури та освіти переслідували далекосяжну мету й забезпечили навіть після його поразки ще майже 80-річне існування гетьманської держави, вплинули на весь подальший розвиток українського народу та його государственніческік традицій, на формування національної культури.