Зміст лекції

Відповідь на питання 1.Основні типи виробництв та їх ознаки

Кожне підприємство випускає продукцію за певною технологією, яка в більшості випадків складається із різних процесів.

Так, технологія обробки металів, сплавів та інших конструкторських матеріалів різанням вивчає та розробляє способи оборобки на металорізальних верстатах. Технологія ливарного виробництва займається виготовленням заготовок литтям у форми одно- та багаторазового користування. Технологія термічної обробки описує способи обробки металів і сплавів нагріванням та охолодженням з метою надання їм міцності, твердості, пластичності тощо. Технологія виготовлення продуктів харчування вивчає способи зберігання та переробки фруктів, овочів, зерна з метою їх збереження та надання цінних смакових і споживчих властивостей.

Технологія залежить не лише від виду продукції, яку виробляють на підприємстві, а й від її кількості. Наприклад, комбайн, автомобіль чи іншу машину можна скласти з окремих деталей на невеликій площі складального цеху. Але коли йдеться про сотні тисяч автомобілів, комбайнів та інших машин на рік, то необхідно створити потужні конвейєрні лінії, до яких з усіх цехів у певній послідовності надходитимуть деталі та вузли.

На підприємстві, яку б продукцію не виробляли, все підпорядковане технології. Отже, технологія є основою виробництва. Дотримання вимог технології – запорука високої якості вироблюваної продукції.

Загальноприйнято виробництво поділяти на три типи:

1. Одиничне;

2. Серійне;

3. Масове.

Одиничне: висока кваліфікація працівників, випуск продукції в одному або декількох екземплярах, використання універсального високоточного обладнання, низька продуктивність праці, висока вартість продукції, високої якості та в малих обсягах. (ВТК) Роллс-Ройс.

Серійне: це виготовлення виробів різними за розміром, партіям, серіям. Не потребує працівників високої кваліфікації. Під час виробництва використовуються різні заготовки, використання обладнання, яке в середньому виконує від 2-20 операцій (коефіцієнт серійності). (виробництво деталей, частин з яких в подальшому збирають готові вироби).

Масове: В порівнянні з попередніми типами, масове має більш досконалу структуру і форму організацій, воно забезпечує найнижчу собівартість продукції зосереджується виготовленням однакових виробів і в однаковій кількості. Низька кваліфікація працівників. На одному робочому місці виконується одна – дві операції (конвеєр).

Коефіцієнт серійності – кількість операцій, які виконуються на одному робочому місці. При однаковому типі коефіцієнт серійності буде більше 20 операцій, при серійності від 2 до 20, масове 1-2 операції.

Відповідь на питання 2. Складові елементи виробничого процесу.

Кожне підприємство є складною виробничою системою. Яка призначена для одержання певних видів продукції. Одержання даної продукції це і є результатом певного виробничого процесу, який складається з таких частин:

1. Прогнозування.

2. Науково-технічні та конструкторські розробки.

3. Проектування.

4. Технологія виготовлення продукції.

5. Пакування.

6. Внутрішнє транспортування.

7. Зберігання.

Технологічним процесом називають логічно упорядкований набір операцій в ході яких з вихідних матеріалів одержують проміжну або кінцеву продукцію з певними властивостями. В наслідок цих операцій змінюється форма, розміри, властивості вихідних матеріалів (сировина, напівфабрикати, деталі).

Технологічний процес може складатися з дрібних технологічних процесів або бути частиною одного великого або більш складного процесу. Завдання кожного підприємства для забезпечення конкурентноздатності продукції – це вдосконалення технологічних процесів, які відбуваються на даному виробництві. Щоб виконати технологічний процес треба обладнати робоче місце, яке представляє собою площу в цеху чи на виробничий дільниці, яка призначена для виконання роботи одним або групою працівників. Дане робоче місце повинно бути забезпечене необхідним обладнанням, інструментом, контейнерами для зберігання сировини і деталей.

Первинною ланкою технологічного процесу є операції, які представляють собою елементарні виробничі процеси.

Операцією називають закінчену частину технологічного процесу, яка охоплює всі дії обладнання та працівників над одним або декількома об’єктами, що одночасно обробляється на одному робочому місці. Об’єктом даної обробки може бути сировина, напівфабрикат.

Технологічні процеси поділяються в залежності від певних ознак, тобто властивостей вихідних матеріалів:

- способом організації процесу;

- кратністю обробки вихідних матеріалів;

- за напрямком руху матеріальних потоків;

- за агрегатним станом вихідних матеріалів;

- за тепловим ефектом;

- за чинниками або факторами виробництва.

За властивостями вихідних матеріалів, які змінюються в процесі їх переробки технологічні процеси поділяються на фізичні, механічні, хімічні. При фізичних і механічних змінюється лише форма та фізичні властивості речовин і на даних процесах грунтується добувна галузь промисловості, деревообробна і виготовлення продукції за допомогою лиття та використання тиску. Хімічні процеси – це процеси під час яких змінюється як хімічний склад речовин так і внутрішня будова матеріалу. Дані зміни відбуваються в наслідок проведення хімічних реакцій що протікають між вихідними речовинами і утворюється основна та побічна продукція.

За способом організації технічні процеси поділяються на:

1. Періодичні;

2. Безперервні;

3. Комбіновані.

За кратністю обробки сировини технологічні процеси поділяють на процеси з відкритою, замкненою і комбінованою схемами, тобто, якщо технологічний процес відбувається за відкритою схемою, то сировина перетворюється в готову продукцію протягом одного циклу і її перебування в агрегаті, якщо ж сировина, або її певні складові неодноразово повертаються до агрегату для повторної обробки то даний процес називається із замкненою схемою.

С1

За напрямком теплових та матеріальних потоків в агрегатах технологічні процеси поділяються на однобічні, зустрічні та перехресні. Напрямок руху теплових і матеріальних потоків співпадають і вони рухаються паралельно.

Зустрічними називаються процеси тоді коли матеріальні і темплові потоки рухаються на зустріч одні одному.

Перехресні тоді коли теплові і матеріальні потоки рухаються перпендикулярно один одному.

МП

Агрегат - піч

ТП

За агрегатним станом технологічні процеси поділяються на:

1. Гоногенні;

2. Гетерогенні.

Гомогенними називають такі процеси, коли всі реагуючі речовини перебувають в одному агрегатному стані.

Гетерогенні, ті самі, тільки в різних агрегатних станах.

За тепловим ефектом процеси поділяються на: екзотермічні і ендотермічні.

Екзотермічними називаються процеси, коли під час взаємодії реагуючих речовин виділяється теплота.

Ендотермічні – поглинається теплота.

За чинниками, які спричиняють технологічні процеси……

Такими чинниками є: теплота, тиск, наявність каталізаторів, мікроорганізмів та світлових чи інших процесів.

Термічними процесами називають технологічні процеси в яких головним чинником є теплота і вони в основному використовуються під час виробництва металів, мінеральних добрив, керамічних виробів, деяких кислот. Щоб отримати ці види продукції сировину нагрівають.

Тиск є важливим чинником технологічного процесу. Він використовується під час добування корисних копалин та їх транспортування до місця переробки. Під час зміни форм та розмірів вихідних матеріалів для регулювання хімічних реакцій. В технології використовується низький і високий тиск.

Низький тиск (вакуум) використовується для виготовлення інтегральних мікросхем в процесі отримання надчистих матеріалів та продуктів харчування.

Високий тиск використовується для перетворення газових, рідких та твердих матеріалів на готову продукцію. Стислі гази займають менше місця і мають більшу концентрацію, в наслідок чого прискорюється швидкість протікання реакцій.

Каталізом називають зміну швидкостей хімічних реакцій у присутності речовин, які не взаємодіють з сировиною – ці речовини називаються каталізом. До твердих каталізів відносять мідь, срібло, платина, хром. Рідкі – сірчана кислота, фосфорна кислота.

Природна ділиться на: мінеральну, тваринну, рослинну.

Штучка – сировина, яку стримують за допомогою переробки природної сировини (хімічні волокна, сполуки і матеріали, яких не існує в природі).

Відповідь на питання 3. Підприємство – як виробнича система.

Національне господарство – система суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання продукції, яка історично склалася і розвивається на якійсь певній території. Первинною ланкою є організаційні підприємства, установи, окремі з яких об’єднуються в об’єднання, підгалузі, галузі і відносяться до двох частин народного господарства, як матеріальне і нематеріальне виробництво.

До матеріального виробництва належать складові народного господарства, які безпосередньо займаються створенням матеріальних благ у вигляді продукції у вигляді продукції, переміщення вантажів, зберігання продукції тощо, тобто промисловість, сільське та лісове господарства, вантажний транспорт, будівництво, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і т.д.

Нематеріальне виробництво охоплює види людської діяльності, в процесі яких безпосередньо не створюється матеріальна база, але формуються нормальні умови для функціонування складових матеріального виробництва. До нематеріального виробництва належить житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, зв’язок, який обслуговує цю сферу, охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення, освіта, культура, мистецтво, наука тощо. Є складові народного господарства, які обслуговують обидві сфери. До них належить торгівля.

Спеціалізовані галузі об’єднують у крупніші. Наприклад, промисловість об’єднує такі галузі, як чорна та кольорова металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, паливно-енергетична промисловість, машинобудівна промисловість, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість, харчова промисловість та інш.

Провідною складовою промисловості є машинобудування, яке забезпечує народне господарство різними машинами.

Наведена класифікація складових промисловості умовна, оскільки сучасні підприємства виробляють продукцію, призначену для задоволення різних потреб народного господарства та населення.

За характером дії на предмет праці галузі промисловості поділяють на добувні та переробні.

Добувні галузі промисловості об’єднують підприємства, які займаються видобуванням природних корисних копалин (торфу, нафти, природного газу, кам’яного та бурого вугілля, руд чорних і кольорових металів тощо).

Переробні галузі об’єднують підприємства, які переробляють продукцію добувних галузей промисловості та сільського господарства (цукрові буряки, льон, картопля і інш.) і одержують продукцію для задоволення потреб людини та промисловості.

Підприємство – це місце, де безпосередньо відбувається процес виробництва товарів та надання послуг як виробничого, так і невиробничого характеру.

Підприємства, що функціонують на ринку, різняться між собою юридичним статусом, розміром, напрямками діяльності тощо. Незважаючи на це, в господарській діяльності підприємств та структурі їх економік є багато спільного. В зв’язку з цим підприємство може розглядатися як суб’єкт господарської діяльності, а економіка підприємства як об’єкт наукового дослідження.