Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Пряме і переносне значення слова. Метонімія. СинекдохаМетонімія (гр. metonimia – перейменування) – перенесення назви з одного класу предметів на інший, або з одного предмета на інший за суміжністю. Може переноситися: · назва приміщення - на людей у ньому: інститут святкує сторіччя, гуртожиток готовий веселитись; · назва матеріалу – на виріб з нього: немає срібла (монет), ходить вся у золоті (прикраси); · назва дії – на результат: зупинка (дія – місце); · предмет, що вивчається – на галузь науки: лексика – сукупність слів і розділ мовознавчої науки; · назва заходу – на її учасників: збори ухвалили, п’єса йшла; · назва емоційного стану – на його причину: жах (жахлива подія); · ім’я автора – на його продукцію: прочитав Дена Брауна; · назва об’єкта – на препарат (назва частини тіла – на біль у цій частині тіла): таблетки від голови; · назва предмета – на те, що у ньому знаходиться (вмістилище замість вмісту): почастувати чаркою; · назва країни, міста – на їх мешканців: Львів говорить, Франція повстала; · назва ознаки, властивості – на її носія: тенор виконав партію. Метонімію можна назвати контекстуальним синонімом або синонімічним зворотом. Синекдоха (гр. sinekdochē – спів переймання) – перенесення назви частини на ціле і навпаки (як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але ця суміжність кількісного характеру. Основою синекдохи можуть бути: · істотність частини в структурі цілого об’єкта: парус (частина судна - парусне судно), літо (пора року – рік), спідниця (одяг – жінка), капелюх (головний убір – людина в ньому), руки (частина тіла – робоча сила), бачили очі, що купували (частина тіла – людина); · родо-видові відношення: боєць (будь-який учасник бою – рядовий), їсти свій хліб (вид їжі – їжа взагалі), Воздвигне Вкраїна свого Мойсея (вживання власних імен в значенні загальних); · відношення «ознака частини» - «цілий предмет»: білявий (колір волосся – людина), гугнявий (нерозбірлива мова – людина з такою мовою), горілчані вироби (горілка – усі алкогольні напої). Синекдоха є різновидом метонімії, але її традиційно розглядають як окремий семантичний процес. Синекдоха використовується як мовний художній засіб. Найбільший вияв можливості полісемії знаходять у художньому та публіцистичному мовленні. В офіційно-діловому та в науковому стилях, які вимагають максимально точного позначення понять, слова здебільшого вживають тільки в прямому значенні. Конкретне стилістичне значення полісемічної лексеми визначається її сполученням з іншими словами, тобто в контексті, або ж увиразнюється певною ситуацією мовлення. Правильно побудований контекст усуває багатозначність у сприйманні слова, не створює двозначності. Водночас у художніх та в публіцистичних текстах автори часто використовують можливості полісемії з певною стилістичною метою. Є кілька способів стилістичного використання багатозначності слова: · уживання того самого слова в одному контексті у двох чи в кількох значеннях: Газета «Сільські вісті» звернулась до парламенту з проханням затвердити закон про тимчасові слідчі комісії у новій редакції. Депутати погодились, пошук нової редакції для газети триває; · використання в тому самому контексті слова в його вужчому й ширшому значеннях: Гумор? Це від лукавого...; · зведення в одному контексті вільного та фразеологічно зв'язаного значень Уряд прийняв програму захисту соціально вразливих громадян. Соціально вразливі громадяни приємно вражені; · поєднання в одному контексті двох фразеологічно зв'язаних значень Парламент закликав Президента піти у відставку. У відповідь Президент закликав парламент піти значно далі. Дискусія триває. До цих прийомів часто вдаються в сатиричних і гумористичних творах, у яких активно використовують каламбур. Каламбур (фр. calembour – гpa слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять багатозначність, омонімія, паронімія. Використовується для створення комізму: Машина ніяк не заводилася. А він з дитинства мріяв завести собі машину.
|