Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Послідовність технологічних операцій ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Техніка різьблення Щоб виконувати складні орнаментальні композиції, початківець повинен засвоїти деякі прийоми геометричного різьблення. Тримаючи різак у правій руці, виконують вправу: ріжуть окремі лінії уздовж й упоперек шарів деревини. Дошку потрібно тримати перпендикулярно до напряму руху різака (іл. 10.14). Для початкових вправ краще брати дошку з деревини липи або осики розміром 10 X 20 X 2 см. Вирізувати легше уздовж шарів деревини, важче — упоперек. Треба навчитися правильно тримати різак і водити ним у різних напрямах з неоднаковим нахилом (іл. 10.15). Під час роботи треба стежити за тим, щоб своєчасно змінювати напрям руху різака згідно з вирізуваним рисунком незалежно від напряму шарів деревини. Вправа 1. Мета — різьблення паралельних ліній (уздовж шарів). На поверхні дошки за допомогою лінійки та косинця наносять паралельні лінії на відстані 8—10 мм одна від одної. Дошку закріплюють і підтримують лівою рукою. З нахилом у правий бік під кутом 45 ° ведуть різак на себе по наміченій лінії. При цьому п'ятка різака повинна бути на 3 мм піднята над площиною дошки. В кінці лінії рух руки з різаком треба трохи притримати, щоб не було зарізування. Потім дошку повертають на 180 ° і знову проводять різаком по цій самій лінії і під таким самим кутом, але вже з другого боку, тобто роблять підрізку. Натискуючи на кінчик різака, відокремлюють стружку трикутного перерізу. Повторення нарізування і підрізування прямих смуг зверху вниз допомагає засвоїти різьблення паралельних ліній уздовж шарів деревини. Вправа 2. Різьблення паралельних ліній упоперек шарів деревини виконується так само, як і уздовж шарів (іл. 10.16, б). У цьому випадку рух різака дещо утруднений, бо доводиться перерізати торцеві частини шарів деревини, які завжди твердіші. Виконуючи цю вправу не слід забувати піднімати п'ятку різака: рух його тоді буде вільнішим. Добре засвоївши різьблення прямих паралельних ліній уздовж і впоперек шарів, можна приступати до виконання складніших вправ, в основі яких — сполучення горизонтальних та вертикальних смуг, а також навчитися відчувати можливості матеріалу, інструментів, підкоряти їх своїм рукам. Вправа 3. Мета — вирізьбити сітку з квадратів (сторона 10 мм) за допомогою перетину горизонтальних та вертикальних ліній. На дошку наносять рисунок сітки, після чого закріплюють її на верстаку. Різьблення починають з прорізування серединної лінії. Кінчик різака ставлять вертикально на початку лінії так, щоб п'ятка інструмента була трохи вище від площини дошки. Рухом до себе прорізають лінію приблизно на глибину 3 мм. В кінці лінії п'ятку різака опускають у деревину з тим, щоб прорізати кінець смуги. У такий спосіб ріжуть усі середні лінії. Робити це треба чітко по лініях рисунка вертикально і на одній глибині (див. впр. 1). Прорізаючи горизонтальні лінії, різак тримають обома руками: ручка різака у правій руці, а ліва притримує і спрямовує інструмент. Середню лінію виїмки ріжуть вертикальним надрізом зліва направо, а бічні грані виїмки — також зліва направо, але з нахилом різака від себе й до себе. Закінчивши вирізування виїмок, підрізають кінчики стружки. Вправа 4. Мета — навчитися різати діагональну сітку. На підготовлену дошку наносять рисунок з діагональних ліній. Зробивши першу надрізку ліній сітки справа наліво, повертають дошку і роблять другу надрізку зліва направо. Після цього в тому ж порядку підрізають кінчики стружки. Виконуючи вправи, необхідно стежити за нахилом різака та рівномірністю ширини смужок. Вправа 5. Мета — навчитися різати прості тригранні виїмки-кути На дошку наносять рисунок сітки з горизонтальних та вертикальних ліній на відстані 10 мм одна від одної. Потім за допомогою похилих ліній у кожному квадраті будують трикутники. Тримаючи різак вертикально, надрізають сторони трикутників від вершин до основи. Надрізку треба робити вертикально і на однакову глибину, стежачи за тим, щоб не торкатися різаком горизонтальних ліній. Зробивши надрізки, нахиляють різак до себе і вздовж основи трикутника роблять підрізку. Відкол має вигляд рівнобедреного трикутника. Біля основи трикутника глибина підрізки незначна, але біля вершини вона може бути від 1 до б мм. Засвоївши різьблення кутів, можна виконувати різні орнаментальні мотиви у вигляді смуг з кутів, як-от: «зубчики», «кривулька», «дубелтові зубчики», або «глибока різьба» та ін. (іл. 10.20). Вправа 6. Мета — навчитися різьблення тригранних виїмок із заглибленням у центрі. На дошку наносять рисунок сітки з квадратними клітинами. За допомогою косинця проводять похилі лінії з лівих та правих кутів квадратів, утворюючи ними трикутники. При цьому основним буде центральний трикутник у кожному квадраті, в якому буде різьба. Починаючи різьблення, треба поставити кінчик різака в центр трикутника так, щоб його п'ятка була спрямована в один з кутів. Центр можна визначити приблизно, на око. Тримаючи різець вертикально, роблять надрізку від центра до кута. У кожному трикутнику треба зробити по три надрізи. Таким чином, на поверхні кожного квадрата в центральній його частині утворюються три трикутники. Зробивши надріз, ставлять різак у нижньому лівому куті трикутника і, нахиливши його до себе під кутом близько 60 °, зрізають нижню грань так, як різали кути (див. впр. 5). Зрізаючи праву грань, різак тримають у правій руці кінчиком до себе. Кінчик ставлять у нижній правий кут трикутника і, нахиливши різак управо, зрізають і цю грань. Великий палець лівої руки, впираючись у ребро різака, допомагає його руху. Так само, нахиливши різак уліво, зрізають ліву грань. Виконуючи цю вправу, необхідно добиватися, щоб лінії сторін трикутників були чіткі і прямі. Вправа 7. Мета — навчитися різати багатопроменеву розетку. Кожний промінь — витягнута тригранна виїмка. У роботі користуються тими самими прийомами, що й у різьбленні тригранних виїмок із заглибленням у центрі (іл. 10.21). На дошку наносять рисунок квадратів. З кутів квадратів проводять діагоналі. З центра квадрата циркулем креслять два концентричних кола. Радіус зовнішнього кола більший від радіуса внутрішнього на 3 — 5 мм (залежно від розміру розетки). Велике коло ділять на 16 секторів, мале — на 32. Кінцеві точки радіусів внутрішнього і зовнішнього кіл сполучають прямими. Різьблення починають з вертикальних надрізів, їх зручно робити рухом до себе, тому дошку повертати по колу. Потім ріжуть грані променів від центра розетки рухом до себе з нахилом різака вправо і вліво. При цьому однією рукою притримують дошку і поступово повертають її у процесі вирізування, а другою рукою ріжуть. Третю коротку грань променя ріжуть в останню чергу. Це роблять так само, як і підрізування кутів (див. впр. 5), але в цьому випадку різак рухається не по прямій, а по дузі. Треба пильнувати, щоб грані променів були прямими, чіткими, а ширина та глибина їх — однаковими. Від цього залежить краса орнаменту. Скобоподібне або нігтеподібне різьблення є різновидом плоско-рельєфного. В основі його лежить заглиблення у вигляді скоби, підківки, яке можна зробити напівкруглою стамескою. Скобоподібне різьблення найчастіше зустрічається в творах полтавських та чернігівських майстрів. За допомогою овальних заглиблень — «зернят» або «пелюсток» різьбярі створюють різноманітні композиції, поєднуючи ці елементи з геометричним та плоским різьбленням. Щоб вільно володіти скобоподібним різьбленням, необхідно виконати вправи із скобами уздовж та впоперек шарів деревини. Вправа 8. Мета — навчитись вирізувати скоби уздовж шарів деревини. На підготовлену дошку наносять сітку з прямокутників. У кожному з них ріжуть скобоподібні елементи. Розмір стамески добирають з таким розрахунком, щоб вона була на 2 мм вужча від майбутньої виїмки. З лівої сторони кожного трикутника на відстані 2—3 мм роблять стамескою неглибокі надрізи, тобто у прямокутниках зліва будуть напівкруглі угнуті лінії. Після цього справа в напрямі надрізок уздовж шару деревини роблять рух стамескою до угнутої лінії, внаслідок чого утворюється виїмка з напівкруглими краями. Вправа 9. Мета — навчитись вільно володіти скобоподібними елементами у різьбленні впоперек шарів деревини. Для цієї вправи добре гострять лезо стамески, бо в процесі різьблення упоперек шарів деревини можливі відколи. Виконуючи це завдання, треба пам'ятати, що надрізати потрібно «на себе», тримаючи стамеску угнутою стороною на себе, а підрізати — «від себе». Такі елементи, як «зернятка» або «пелюстки», ріжуть напівкруглою та кутовою стамесками. Ці елементи можна різати із заглибленням біля овального контуру (тоді середня лінія буде опуклою) або із заглибленням всередині. Особливості обробки поверхні різьблених виробів Одним з найдавніших способів є покриття виробу розчином бджолиного воску в скипидарі. На поверхню виробу наносять суміш (у 100 г підігрітого скипидару розчиняють 2 — З гр. дрібно нарізаного воску, добре перемішуючи), скипидар випаровується, а віск залишається в деревині. Після цього поверхню натирають суконкою, внаслідок чого утворюється рівномірна красива матова поверхня. Приємного оксамитового полиску поверхні деревини надає полірування, яким користуються гуцульські майстри. У наш час поширеним способом обробки дерев'яних поверхонь є лакування. Різьблені вироби лакують так, щоб блискучою була опукла частина орнаменту, а заглибини залишались матовими
|