Теми рефератів. 1. Взаємозв’язок і відмітні особливості категорій „кадровий потенціал”, „трудовий потенціал”, „управлінський потенціал”

1. Взаємозв’язок і відмітні особливості категорій „кадровий потенціал”, „трудовий потенціал”, „управлінський потенціал”.

2. Вплив системи мотивації на кадровий потенціал співробітників підприємства.

3. Психофізіологічний, кваліфікаційний і соціальний аспекти кадрового потенціалу підприємства.

4. Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кадрового потенціалу підприємства.

Питання для обговорення:

1. Яке місце займає кадровий потенціал в ієрархічній побудові сукупного потенціалу підприємства? Чому?

2. Охарактеризуйте основні складові кадрового потенціалу підприємства.

3. Які показники характеризують кадровий потенціал?

4. За яких причин відбувається зміна величини кадрового потенціалу?

5. Чи можливо кадровий потенціал розглядати як елемент нематеріальних активів підприємства? Чому?

6. Які проблеми виникають в процесі вартісної оцінки кадрового потенціалу? Чому?

7. В чому полягає сутність витратної концепції до оцінки вартості кадрового потенціалу підприємства?

8. Чи є вартість гудволу еквівалентом вартості кадрового потенціалу підприємства? Чому?

9. Який підхід до оцінки кадрового потенціалу є найбільш об’єктивним для визначення вартості консалтингового бізнесу, ефективність якого цілком залежить від компетентності дій команди менеджерів?

10. Що таке кадровий аудит7 З яких етапів він складається?

11. Охарактеризуйте зміст методів експертної оцінки вартості кадрового потенціалу підприємства.

12. Що таке метод «ассессмент-центру»?

13. Що характеризує ефективність використання кадрового потенціалу?

14. Які існують системи критеріальних показників оцінки ефективності роботи персоналу?

Тестові завдання для самоперевірки знань:

1. Кадровий потенціал – це:

а) сукупність взаємодіючих між собою працівників;

б) сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності;

в) сукупність постійних, тимчасових і сезонних працівників, які забезпечують досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства;

г) сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування підприємства.

2. До характеристик кадрового потенціалу підприємства відносять:

а) чисельність працівників;

б) організаторські здібності;

в) професійно-кваліфікаційний склад кадрів;

г) усе перераховане.

3. Особистісно-кваліфікаційний потенціал працівника визначається:

а) професійними характеристиками;

б) віком та життєвим досвідом;

в) чисельністю персоналу;

г) укомплектованістю підприємства персоналом.

4. Показник, який показує ступінь відповідності здібностей працівника умовам наймання робочої сили на ринку праці, – це:

а) заробітна плата працівника;

б) конкурентоспроможність працівника;

в) продуктивність праці;

г) ефективність праці.

5. Зміна величини кадрового потенціалу відбувається за рахунок:

а) виникнення конфліктних ситуацій в колективі;

б) ротації працівників;

в) підвищення кваліфікації працівників;

г) усі відповіді правильні.

6. Якщо група працівників має цілі, які суперечать цілям адміністрації підприємства, то кадровий потенціал може бути прилічений до:

а) нематеріальних активів підприємства;

б) пасивів підприємства;

в) інтелектуальної власності;

г) гудволу.

7. Особливістю кадрового потенціалу як об’єкта оцінки є:

а) можливість відчуження для використання окремо від конкретних осіб;

б) відсутність правового захисту;

в) неможливість кількісної оцінки;

г) можливість визначення вартості на основі підсумку прямих витрат на наймання працівників.

8. Основним об’єктом оцінки кадрового потенціалу виступає:

а) індивідуальні професійно-кваліфікаційні характеристики працівника;

б) група працівників певної професії і кваліфікації;

в) загальна сума професійно-особистісних якостей працівників;

г) сукупний працівник.

9. Кадровий потенціал оцінюється за допомогою:

а) кількісних показників;

б) якісних характеристик;

в) вартісних оцінок;

г) усього перерахованого.

10. Елементами вартісної оцінки кадрового потенціалу є:

а) витрати на вивільнення зайвого персоналу;

б) витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів;

в) витрати на маркетинг на ринку праці;

г) усе перераховане.

11. Точність вартісних оцінок кадрового потенціалу залежить від якості моніторингу:

а) соціальної інфраструктури в місці знаходження підприємства;

б) споживчого ринку;

в) стану зовнішнього середовища;

г) ринку засобів виробництва.

12. Соціометричне обстеження є методом:

а) контролю за формуванням і використанням кадрів;

б) аналізу ефективності використання кадрового потенціалу;

в) планування чисельності кадрів;

г) кадрового аудиту.

13. За допомогою кваліфікаційного тестування визначається:

а) рівень організаторських здібностей працівника;

б) профіль особистості;

в) наявність позитивних і негативних лідерів у колективі;

г) кадровий баласт підприємства.

14. З метою оцінки професійно-особистісних характеристик кадрового потенціалу виділяють такі групи працівників:

а) керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

б) постійні за основним місцем роботи, сумісники, тимчасові працівники;

в) внутрішньофірмова еліта, генератори ідей, особи, які мають зв’язки в інстанціях, конфліктуючі особи, кадровий баласт;

г) спеціалісти вищої і середньої кваліфікації, спеціалісти-практики, висококваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані робітники.

15. Вагомість впливу окремих груп працівників на вартість підприємства враховується за допомогою:

а) абсолютних коригувань;

б) поправочних коефіцієнтів;

в) гудволу;

г) грошових поправок.

16. Найбільш поширеним методом оцінки впливу кадрового потенціалу на вартість підприємства є:

а) індексний метод;

б) кореляційний метод;

в) інтегральний метод;

г) метод експертних оцінок.

16. До показників ефективності використання кадрового потенціалу, заснованих на формах і методах роботи з персоналом, відноситься:

а) продуктивність праці;

б) рівень собівартості продукції;

в) витрати на управління;

г) строк окупності інвестицій.