Частина II: соціальна патологія

– ВИЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я –

«Ми всі відповідаємо один за одного (107)»

- Достоєвський

Огляд

Що є справжнім мірилом успіху суспільства? Що робить нас щасливими, здоровими, стійкими та збалансованими відповідно до світу навколо нас? Чи не є успіхом насправді наша можливість розуміти та адаптуватися до реалій нашого світу задля найкращих результатів, які є можливими при тих чи інших обставинах? Що якщо ми побачимо, що сама природа нашої соціальної системи насправді зменшує нашу якість життя в довгостроковій перспективі?

Як буде обговорюватися в цьому есе, сучасні соціальні структури, цінності та практики геть відходять або сильно ігнорують те, що насправді означає соціальне здоров’я. Те, чому сьогодні надають перевагу соціальні інститути або що ними не береться до уваги при нових розробках в поєднанні з цілями та мотивацією, які асоціюються з персональним «успіхом», що часто «відірваний» від того що насправді означає життєзабезпечення та розвиток (108), є суб’єктом, який рідко вдумливо розглядається в сучасному світі. Фактично, більшість мірил «процвітання» та «цілісності» для стану людини сьогодні необдумано прирівнюється до таких простих економічних показників як ВВП, індекс цін виробника чи рівень зайнятості. Нажаль, ці мірила нам фактично нічого не кажуть про справжній людський добробут та процвітання (109).

Термін «соціальна медицина» є медичною класифікацією, яка по суті визначається як: «підхід в медицині, при якому здоров’я суспільства розглядається в цілому» (110).

В той час як цей термін вузько застосовується по відношенню до хвороб, що можуть передаватися та до широкого спектру соціальних умов, тут його контекст буде сягати всіх аспектів нашого життя, включаючи не лише фізіологічне, але й в такій самій мірі психічне здоров’я. Якщо цінність нашої соціальної системи вимірюється здоров’ям її громадян впродовж певного часу, оцінювання та порівняння умов та наслідків через простий аналіз тенденцій та облік факторів повинен дати нам розуміння того, що можна змінити чи покращити на соціальному рівні.

Центральним контекстом, який тут застосовуються, є те, як самі соціальні умови, тобто соціально-економічна система, впливають на здоров’я людини в цілому. За словами лікаря Рудольфа Вірхова: «Медицина є соціальною наукою і політика є не чим іншим як медициною у великих масштабах» (111). Вірхов визнавав, що будь-яка проблема соціального здоров’я безумовно пов’язана з суспільством в цілому. Його структура, характеристика та цінність підкріплення має глибокий вплив на здоров’я та поведінку

107 Джерело: Paraphrased, from Karamazov Brothers, Fyodor Dostoyevsky, 1880 рік, ст. 316

108 Тут мається на увазі те, як сучасне суспільство винагороджує та посилює певні типи поведінки у порівнянні з іншими. Наприклад, в західному світі невиробничі фінансові інститути отримують більше фінансової винагороди ніж виробництво справжніх товарів та послуг. Це породило проблеми зі стимулами, які також включають у себе байдужість до навколишнього середовища та ігнорування здоров’я суспільства взагалі. Як буде пізніше згадуватися в цьому тексті, психологія ринкової економіки насправді протиставляється підтримці життя.

109 В останні роки були прийняті інші спроби підрахунку «щастя» та добробуту за допомогою, наприклад, такого показнику як Валове національне щастя (ВНЩ), який проводить їх вимір через періодичні опитування (http://www.grossnationalhappiness.com/).

110 Визначення терміну «соціальна медицина»: (http://www.medterms.com/script/main/art.asp?articlekey=5120)

111 Джерело: The Evolution of Social Medicine, Rudolph Virchow: Rosen G., from the Handbook of Medical Sociology, Prentice-Hall, 1972 р.

суспільства, а аргументи які стосуються заслуг нових соціальний ідей безумовно зводяться до раціонального оцінювання їх якості через порівняння. Оскільки кожен відповідний компонент соціального здоров’я має свої власні характеристики та причинність, ми можемо також працювати над вивченням альтернативних підходів до розв’язання даної проблеми чи до певних покращень, які можливо в даний час не практикуються, але очевидно повинні практикуватися. Аналіз поточного стану елементів соціального здоров’я задля розуміння того, що відбувається впродовж певного періоду часу і при різних умовах в поєднанні з оцінкою кожної проблеми в кожному окремому випадку з виваженим розглядом того, що могло б «закріпити» чи «покращити» такі результати на найбільш масштабному рівні наскільки це можливо є базисом того ходу думок, який тут виражається.

Учасники руху «Zeitgeist» переконані, що існуюча соціальна модель є причиною «соціальної патології» що увіковічує дисбаланс, який генерує непотрібні як фізіологічні так і психологічні розлади серед населення, не згадуючи вже про систематичне обмеження людського потенціалу та рішень проблем в багатьох сферах. Звісно, такий контекст також зазвичай розширюється і до екологічного здоров’я, маючи на увазі, що стан планети, а зокрема екологічні проблеми, їх тиск чи полегшення завжди мають вплив на наше соціальне здоров’я в довгостроковій перспективі. Тим не менше, ми не будемо на ньому фокусуватися в даному есе.

Даний аналіз буде розділяти об’єкт соціального здоров’я на дві загальні категорії: фізіологічне та психологічне (112) – кожна з яких буде розбита на під-категорії, що представляють домінуючі проблеми, які можуть бути розглянуті у відносному відсотковому значенні по відношенню до загальної кількості населення. Тим не менше, треба розуміти, що фізіологічні та психологічні наслідки рідко, якщо ніколи, мають єдині причини. Існує біо-психологічно-соціальний зв’язок (113) між практично всіма людськими явищами, що доводить, знову ж таки, багаторівневий симбіоз характерний для людини. Іншими словами, в той час, як дана проблема, на якій ми в даний момент фокусуємося, на перший погляд може розглядатися у якості «фізіологічної», причина, яка лежить в основі її наслідків цілком може бути «психологічною» чи, наприклад, «соціальною».

Економічний фактор

Як згадувалося раніше, головним тезисом цього есе є показати глибокий вплив нашої глобальної соціально-економічної системи на здоров’я суспільства, приділяючи особливу увагу впливу бідності, стресу та нерівності. Якщо Ви бігло проглянете головні причини смертності на глобальному рівні, дані про які надаються Світовою організацією здоров’я (114), Ви побачите чіткий поділ, який базується на економічному стані відповідного регіону. Наприклад, фактом є те, що ракові хвороби є більш поширеними в суспільствах з високим рівнем доходів, в той час, як діарейні хвороби більш поширені в суспільствах з низьким рівнем доходів, що дає нам розуміння того, як широкий контекст соціально-економічного становища може впливати на здоров’я суспільства.

Магатма Ганді одного разу сказав: «Бідність це найгірша форма насильства (115)».

112 Задля спрощення, соціологічні явища тут можуть бути об’єднані у психологічну категорію, оскільки результат соціологічних умов є сукупністю психічних станів індивідуумів.

113 Біо-психо-соціальний означає взаємодію біологічного, психологічного та соціального впливу на даний наслідок. Наприклад, ожиріння, на перший погляд просто пов’язане з харчуванням. Якщо людина забагато їсть, вона набирає вагу. Тим не менше, на даний час існує велика кількість доказів (які будуть представлені пізніше в цьому есе), які зображують як зовнішні фактори – такі як позбавлення індивіда емоційної підтримки зі сторони соціальної групи, членом якої він являється або слабка тілесна адаптація, яка формується та стимулюється поганими звичками - впливають на психологію людини, що призводить до пошуку комфорту у споживанні. Згадані поняття, які впливають на чиюсь психологію є результатом соціологічних умов.

114 Джерело: The top 10 causes of death, WHO, 2013 р.

(http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html)

115 Джерело: Quoted in A Just Peace through Transformation: Cultural, Economic, and Political Foundations for Change, International Peace Association, 1988 р.

Контекст його слів стосувався непотрібних смертей спричинених бідністю, маючи на увазі те, як широкі утиски у формі суворих фінансових обмежень впливають на здоров’я. Ця ідея була пізніше оформлення в термін структурного насильства (116), визначеного др. Джеймсом Джиліґаном: «…підвищений рівень смертності та непрацездатності переносять саме ті, хто знаходиться на нижчих сходинках суспільства». Він відрізняє структурне насильство від поведінкового насильства, перше з яких «діє скоріше постійно ніж поодиноко» (117).

Будь ласка, зверніть увагу, що термін «насильство» в цьому контексті не обмежується звичайною класифікацією фізичної шкоди, на зразок бійки між людьми або образ. Контекст, який тут застосовується включає соціальний тиск, який часом є непомітним, але який через ланцюжок причинних характеристик властивих нашій соціальній системі веде до завдання непотрібної шкоди людям, як фізичної так і психологічної або обох водночас. Прикладів цього явища може бути цілий спектр, від очевидного до складного в причинно-наслідному ланцюжку. Простим прикладом на «макро» рівні може бути переважання діарейних захворювань в бідних суспільствах. Ці хвороби вбивають близько 1,5 мільйонів дітей щороку (118). Їх цілком можна уникнути та вилікувати і хоча самі інфекції розповсюджуються через забруднену їжу та питну воду, або від особи до особи в результаті поганих гігієнічних умов, їх легко можна запобігти. До того ж вони трапляються порівняно рідко в країнах першого світу, що вказує на те, що справжніми причинами на сьогодні є не самі хвороби, а умови бідності, які дають цим хворобам змогу процвітати. Тим не менше, причинність на цьому не закінчується. Після чого, ми повинні задатися питанням: «а що спричиняє бідність?».

Більш абстрактним прикладом на «мікро» рівні можуть бути проблеми розвитку людини коли з’являється шкідливий тиск в сім’ї чи в суспільстві. Уявіть собі одиноку матір, яка через фінансові потреби, щоб виростити дитину та звести кінці з кінцями, повинна тяжко працювати обмежуючи час необхідний для особистого спілкування з дитиною. Такий тиск не лише позбавить дитину необхідної підтримки та керівництва в її розвитку, він також буде розвивати схильності до депресії та тривоги в зв’язку з постійним стресом через борги, рахунки і тому подібне, в результаті чого в сім’ї почне матеріалізуватися погане поводження з дитиною спричинене розчаруванням. Пізніше це спричинить серйозні емоційні втрати (119) у дитини, а також розпочнеться розвиток нервового та нездорового психічного стану, такого, наприклад, як схильність до наркотичної залежності (120).

Роками пізніше, усе ще страждаючи від болю пережитого в ранні періоди життя, тепер вже доросла дитина помирає від передозування героїном. Питання: що спричинило це передозування? Героїн? Вплив матері? Чи економічні обставини в яких опинилася матір і які не дозволили надати збалансоване та розумне піклування про її дитину (121)?

116 Посилання: An Empirical Table of Structural Violence, Gernot Kohler and Norman Alcock, 1976 р.

http://jpr.sagepub.com/content/13/4/343.extract

117 Джерело: Violence, James Gilligan, Grosset/Putnam, New York, 1992 р., ст.192

118 Джерело: Diarrhoeal disease, WHO, 2013 р.

(http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs330/en/index.html)

119 Термін «емоційна втрата» відноситься до сильних емоційних травм перенесених, в більшості, в дитинстві та яка все ще має свій ефект. За словами доктора Габора Мате: «Найбільша шкода спричинена байдужістю, травмами або емоційними втратами полягає не в безпосередньому болю, який вони викликають, а в довготермінових спотвореннях в інтерпретації дитиною світу та її місця в ньому до яких вони спонукають дитину протягом її розвитку» «В королівстві голодних привидів» (англ. «In the Realm of Hungry Ghosts», North Atlantic Books, 2012 р., ст.512).

120 Як зазначалося раніше, для вивчення тематики залежностей спричинених емоційними втратами в дитинстві та відчуттям небезпеки дуже рекомендується робота Габора Мате «В королівстві голодних привидів» (англ. «In the Realm of Hungry Ghosts», North Atlantic Books, 2012 р.)

121 Рекомендуємо Вам переглянути роботу М.Х. Бреннера «Психічні хвороби та економіка» (англ. «Mental Illness and the Economy»). Резюме: “Встановлюючи зв’язки між обширними економічними та інституційними даними штату Нью-Йорк на період з 1841 до 1967 рік, Харві Бреннер дійшов висновку, що нестійкість національної економіки являється єдиним найбільш важливим джерелом коливань в кількості та частоті госпіталізації психічно хворих”.

Вочевидь, не існує ніякої утопії стосовно умов проживання людини, а думати, що ми можемо пристосувати нашу соціально-економічну систему так, щоб протягом тривалого часу перешкодити на макро і мікро рівнях всім таким проблемам пов’язаним з її «структурою» є абсурдним. Тим не менше, можливим є стрімке покращення здоров’я суспільства завдяки зміні природи соціально-економічних умов найбільш стратегічним способом наскільки це є можливим. Так само як ми проводили аналіз головних психічних та фізичних розладів у світі відповідно до кожного окремого випадку, ми визначимо, що справжній імператив при покращення здоров’я суспільства майже повністю спирається на цю соціально-економічну умову причинності (122).

Відповідно до роботи Гернота Колера та Нормана Алкока «Емпірична таблиця структурного насильства» (англ. «An Empirical Table of Structural Violence») написаної в 1976 році, було виявлено, що кожного року в результаті структурного насильства (123) драматично помирає близько 18 мільйонів людей і це дослідження проводилося більше 30 років назад. З того часу, глобальна прірва між бідними та багатими більш ніж подвоїлася, що дає підстави припустити, що кількість смертей на сьогоднішній день є набагато вищою.

Насправді, структурне насильство є найбільшим смертельним убивцею на планеті. Наступний графік показує рівень смертності певних демографічних груп, проявляючи більш широкий взаємозв’язок між низьким рівнем доходів та підвищеною смертністю.

(Вище) Г. Д. Сміт, Дж. Д. Ньютон, Д. Вентворт, Р. Стамлер та Дж. Стамлер «Соціально-економічні відмінності в ризику смертності серед чоловіків відібраних для багаторазового втручання факторів ризику» Американський журнал охорони здоров’я (1996) 86 (4): 486-96.

(англ. G. D. Smith, J. D. Neaton, D. Wentworth, R. Stamler and J. Stamler, «Socioeconomic differentials in mortality risk among men screened for the Multiple Risk Factor Intervention Trial: I. White men», American Journal of Public Health (1996) 86 (4): 486-96).