Методичні рекомендації

Перед розглядом змісту окремих слідчих дій необхідно зрозуміти, які з процесуальних дій можна розглядати в якості слідчих (розшукових) дій і чому. Все, що в процесі робить слідчий, можна розуміти як слідчі дії, але навряд чи це буде правильно. Виділіть пізнавальну і нормативну сторону слідчих дій і дайте визначення поняттю «слідчі (розшукові) дії». Працюючи з пізнавальною стороною, зверніть увагу на те, які засоби пізнання застосовуються при провадженні слідчої (розшукової) дії і в чому суть кожного. Розбираючись з нормативною стороною, виявите, що є загальним, особливим і одиничним у законодавчому описі слідчих (розшукових) дій, і, використовуючи це, дайте свої пропозиції щодо більш досконалого способу викладу слідчих (розшукових) дій у законі. Виконана вами робота дозволить розібратися у дискусії про віднесення тих чи інших дій до числа слідчих (розшукових).

Зверніть увагу на те, якими підставами повинен розташовувати слідчий для вчинення слідчих (розшукових) дій і в чому їх суть. Було б марною тратою часу шукати опис системи слідчих (розшукових) дій у законі. Його там немає. Вам необхідно зрозуміти, в силу чого можна говорити про систему слідчих (розшукових) дій, що є об'єктивною основою їх системності, в чому значення розуміння системності слідчих (розшукових) дій для практики розслідування. Відправною точкою для роботи з цього питання є кримінальне правопорушення, а точніше, сліди, залишені їм. Перелічіть основні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Класифікуйте слідчі (розшукові) дії з різних підстав.

Слідчі (розшукові) дії слід відрізняти від негласних слідчих (розшукових) дій, які хоча і є їх різновидом, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню.

Допит - це слідча дія, в процесі якої слідчий отримує від особи, яка володіє відомостями, що мають значення по кримінальній справі, словесну інформацію про обставини події злочину та інші факти, які мають значення для встановлення об'єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону.

Визначте предмет допиту. У рамках процесу допитуються різні його учасники. Допит поділяється на окремі види залежно від процесуального статусу допитуваних учасників процесу і провадиться за певними правилами - загальними для всіх видів допиту та особливими для окремих видів допиту. Охарактеризуйте особливості допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи, обвинуваченого, експерта.

Вам слід визначити загальне і особливе в їх свідченнях і виявити підстави виявленого. Чому допит повинен завжди починатися із вільної розповіді допитуваного особи про відомі йому обставини? Що ви розумієте під навідними питаннями і чи можна їх задавати допитуваному?

Пред'явлення для впізнання особи, трупа або речей відноситься до комбінованих слідчим діям. Елементи яких дій воно в себе включає? Процедура цієї слідчої дії дуже складна, і йому обов'язково повинен передувати докладний допит впізнаючого. Чим зумовлена ​​ця складність? Чи можна проводити повторне впізнання?

Огляд - це слідча (розшукова) дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.

Існує багато видів огляду. З процесуальної точки зору, особу увагу привертає огляд житла. Що робити слідчому, якщо житло - місце події, а особи, які там проживають там заперечують проти огляду? Стаття 178 КПК говорить про огляд трупа і про ексгумацію. В якій послідовності провадяться ці дії, чи є вони складовою частиною однієї слідчої дії чи ні? Для відповіді на це питання використовуйте критерії, за допомогою яких серед процесуальних дій виділяються слідчі дії. У чому відмінність освідування від огляду, чим воно обумовлено? За загальним правилом огляд проводиться слідчим або прокурором, але є певні обмеження, які пов'язані зі статтю слідчого і оглянутого. І вводяться ці обмеження, коли огляд супроводжується оголенням людини. З яких міркувань виходив законодавець, вводячи ці обмеження, хто в цих випадках проводить слідчу дію і як це впливає на оцінку доказового значення результату проведеного огляду? Важливо, обговорюючи цю проблему, визначити критерії оголення, які повинен використовувати прокурор, вирішуючи, чи сам він буде проводити освідування або передасть провадження дії лікарю або іншому експерту.

У чому специфіка слідчого експерименту в порівнянні з оглядом? Визначте межі, за якими виробництво експерименту категорично неприпустимо.

Обшук законодавцем описується в гл. 25. Обшук - слідча (розшукова) дія, що проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Провадження обшуку здійснюється за певною методикою. Обшук неможливий без огляду, тому необхідно продовжити роботу з розмежування.

Ще одне комбіноване слідча дія - слідчий експеримент.Виявіть змістовні елементи цієї дії і його пізнавательну структуру.

Одне з найбільш поширених та ефективних слідчих дій - експертиза. Деталі її проведення регламентуються главою 27 КПК України. Раніше вказувалося, що основним суб'єктом проведення слідчих (розшукових) дій є слідчий, а тут слідчу (розшукову) дію проводить експерт. Знайдіть пояснення цьому факту.

Існують різні види експертиз. У чому їх відмінність, яка і в якому випадку повинна проводитися? Вже в ході вивчення слідчих (розшукових) дій вам у багатьох випадках пропонувалося знайти відмінність між ними. Уміння користуватися критеріями розмежування слідчих (розшукових) дій один від одного дуже важливо в практичній діяльності. Воно допоможе в кожному конкретному випадку застосувати саме ту дію, яку в результаті дасть доказ. Закінчуючи вивчення слідчих дій, вам належить звести воєдино всі критерії розмежування. Стосовно до цього завдання ви можете зустріти в літературі твердження, що слідчі (розшукові) дії потрібно розмежовувати між собою по набору пізнавальних засобів. Біля кожної слідчої (розшукової) дії випишіть пізнавальні засоби, які застосовуються в його рамках, і зіставте слідчі (розшукові) дії по набору пізнавальних засобів. Висловлюємо припущення, що ви не зможете розмежувати між собою всі дії за цією ознакою. Якщо так, то введіть додаткові критерії.

Література до семінарського заняття №5:

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91.

3. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 62. – Ст. 2509.

4. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20.

5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

6. Зарубенко О.В. Види огляду у кримінальному судочинстві України // Митна справа. – 2012. - №6. – С. 334-336.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. - Т. 1 / О.М. Бандурка. Є.М. Блажівський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація. В.П. Пшонки. А.В. Портнова. - Харків: Право. 2012. - 768 с.

9. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В.,
Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

10. Молдован А.В. Кримінальний процес України: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 368 с.

11. Омельяненко А.С. Общие положения о негласных следственных (розыскных) действия (обзор нового законодательства) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2012. - №4. – С.205-210.

12. Скулиш Є.Негласні слідчі (розшукові) дії за Кримінально-процесуальним законодавством України // Вісник Національної Академії прокуратури України. – 2012. - №2. – С. 15-23.

13. Терещенко Ю.В. Слідчі та інші процесуальні дії: правова регламентація // Юридичний часопис Національної Академії внутрішніх справ. - №2. – 2011. – С. 168-175.

14. Чаплинський К.О. Слідчий експеримент як об’єкт криміналістичного дослідження // Вісник Академії митної служби України. - Серія: «Право». - №2 (7). – 2011. – С. 145-149.