Базові мікротехніки консультування. Дизайн першого приойму.

У процесі психологічного консультування висококваліфікований спеціаліст завжди прагне використовувати цілий ряд мікротехнік та прийомів з тим, щоб допомогти клієнту зрозуміти власні труднощі, причини кризової ситуації та самостійно побачити шляхи вирішення життєвих проблем. Досить важливою мікротехнікою є "вміння ставити запитання клієнту".
Кваліфікований фахівець ніколи не поспішає ставити велику кількість запитань. Він певний час у ході первинної консультації спостерігає за клієнтом, надає можливість висловитися йому, але водночас демонструє уважне слухання, киваючи головою, промовляючи нескладні фрази та слова на зразок: "Так, так", "Угу", "Зрозуміло". Переживання клієнтом кризових ситуацій часто пов’язане з нашаруванням різних психогенних емоцій, повідомлення яких може руйнувати логічність змістової інформації. У такому разі консультантові необхідно поставити запитання-уточнення, які прояснюють кризову ситуацію. До того ж формулювати питання важливо так, щоб клієнт не міг відповідати однозначно "так" або "ні". Як підкреслюють П. Г. Глассер і С. Ф. Файн, у процесі первинної консультації, якщо консультант щось хоче зрозуміти про клієнта, треба про це запитати у нього самого. Якщо психолог не зовсім зрозумів якісь факти, про які говорив клієнт, необхідно задати уточнюючі відкриті питання. Однак, якщо клієнт не готовий на них відповідати, можна ці факти прийняти до відома і повернутися до них пізніше. Правильні стратегічні лінії в ході використання цієї мікротехніки такі:
а) зосередити клієнта на основних аспектах проблеми, які призвели до критичних переживань;
б) спрямувати запитаннями-уточненнями клієнта на головне, якщо він непомітно для себе занурюється в несуттєві життєві деталізації;
в) актуалізувати відкритим запитанням відповідь на те, що клієнт відчуває у теперішній момент; г) поставити запитання-прояснення про взаємини клієнта з його близькими (родиною, друзями), якщо він майже нічого про це не говорив.
При цьому важливо пам’ятати, що занадто висока активність консультанта може зашкодити, адже атмосфера довіри та прийняття один одного партнерами консультативної взаємодії тільки розпочинається. Обов’язково треба враховувати також індивідуально-психологічні властивості клієнта: один може без зупинки розповідати безліч життєвих ситуацій, інший відчуває себе дискомфортно при надмірному розпитуванні, ще інший прагне говорити досить лаконічно і нервується, коли ставляться запитання.
Отже, при підтримці клієнта у процесі переживання ним певної життєвої кризи необхідно консультанту методично виважено застосовувати техніку постановки запитань клієнту. Існує ще цілий ряд мікротехнік та прийомів, які можна застосувати, при підтримці консультанта, у процесі вирішення клієнтом особистісних проблем чи аспектів життєвої кризи. Це техніки виявлення власних почуттів, інтерпретації інформації, переказу тексту клієнта, прийом відтворення міміки та інтонації клієнта та ін.