Валютний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.

Валютний ризик можна розділити на:

– ризик трансакції;

– ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);

– економічний валютний ризик.

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій.

Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний) полягає в тому, що величина еквіваленту валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту.

Економічний валютний ризик полягає у змінах конкурентоспроможності фінансової установи або її структур на ринку через суттєві зміни обмінних курсів.

Валютна позиція банку(ВП) – це співвідношення між сумою активів і позабалансових вимог у визначеній іноземній валюті і сумою балансових і позабалансових зобов'язань у тій же валюті.

Відкрита валютна позиція, не дорівнює нулеві. Саме вона несе в собі додатковий ризик у випадку зміни валютного курсу. При цьому вона може бути довгою і короткою.

При довгій відкритій валютній позиції вартість активів і позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов'язань по кожній іноземній валюті. У цьому випадку банк може понести втрати при збільшенні курсу національної валюти щодо іноземної.

При короткій відкритій валютній позиції вартість пасивів і позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів і позабалансових вимог по кожній іноземній валюті. У цьому випадку банк може понести втрати при збільшенні курсу іноземної валюти щодо національної.

Закрита валютна позиція дорівнює нулеві. При цьому банк не несе ніяких додаткових витрат у випадку зміни валютних курсів, однак на практиці така ситуація зустрічається вкрай рідко.