Лекція 9. Емоції та почуття

Емоції і почуття - це своєрідний інструмент,який

утримує життєвий процес у його оптимальних межах і

який породжує руйнівний характер нестатку чи

насиченості певних факторів у житті цієї людини

П.К. Анохін

Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє.

Почуття - це стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів. Почуття формуються в процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов. В онтогенезі почуття проявляються значно пізніше, ніж емоції; вони формуються з розвитком індивідуальної свідомості, зазнаючи

виховних впливів сім'ї, школи, мистецтва. Виникаючи як результат узагальнення окремих емоцій, почуття стають утвореннями емоційної сфери людини, що визначають динаміку і зміст ситуативних емоційних реакцій.

Емоції - особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаний з інстинктами, потребами й мотивами, що відображають у формі безпосереднього тимчасово переживання значущість діючих на індивіда явищ і ситуацій для його життєдіяльності. Супроводжуючи практично будь-які прояви активності суб'єкта, емоції є одним із головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності й поведінки, спрямованих на задоволення актуальних потреб.

Переживання почуття виступає як особливий психічний стан, за якого сприймання і розуміння суб'єктом чого-небудь, його знання про що-небудь виступають в єдності з особистим ставленням до сприйнятого - відомого чи невідомого.

Властивості почуттів: предметний характер, амбівалентність, формуються в процесі суспільного розвитку і змінюються залежно від конкретних соціальних умов, вибірковість, особистісний характер, полярність, сила, глибина, впливають на діяльність людини, їх зміст визначається потребами людини.

Емоції оцінюють дійсність і доводять свою оцінку до організму мовою переживань. Емоції погано піддаються вольовій регуляції, їх важко викликати за своїм бажанням.

Властивості емоцій: полярність, дійовий характер, ситуативний та узагальнюючий характер.

Афекти викликаються гострими життєвими ситуаціями, в які потрапляє людина, виникають як спосіб розв'язання конфлікту людини з іншими людьми, як реакція на загрозу її життю чи життю близьких їй людей, як результат поступового нагромадження незадоволення у взаєминах людини з будь-ким.

Поняття стресу запроваджене канадійським фізіологом Г. Сельє (1936) при описі адаптаційного синдрому. Щоразу, коли людина переносить велике навантаження, вона проходить три стадії: спочатку їй дуже важко, потім вона звикає і з'являється «друге дихання» і, зрештою, втрачає сили та мусить завершити діяльність. Така трифазна реакція є загальним законом. Це загальний адаптаційний синдром або біологічний стрес.

Як і всі емоції, настрої характеризуються полярністю. Тимчасові настрої зумовлюються тими враженнями, які людина отримує в конкретний момент, згадками про ті чи інші події минулого. Стійкіші настрої породжуються усвідомленням людиною перебігу її діяльності, результатів, успіхів.

Пристрасть має двоїсту природу. В пристрасті людина, по-перше, страждає, виступає як пасивна істота, а по-друге, вона тут є і активною істотою, яка наполегливо прагне до оволодіння предметом пристрасті. Пристрасть є складною емоційною властивістю людини, тісно поєднаною з пізнавальними та вольовими її якостями.