Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Сутність та характеристика процесу навчання.
Сутність процесу навчання. Навчання –цілеспрямований двосторонній процес формування і засвоєння ЗУН і способів пізнавальної діяльності людини.Навчання – процес двосторонній: діяльність учня - учіння і діяльність вчителя – викладання. Навчання виконує центральну функцію в розумовому розвитку і підготовці учнів до праці. („Український педагогічний словник” С.Гончаренко, К.,1997). Навчання – цілеспрямований процес взаємодії між учителем та учнями з метою їх розвитку, освіти і виховання (Савченко). Нова стратегія освіти передбачає особистісно – орієнтоване навчання. Сутністю є партнерство всіх учасників навчально – виховного процесу, утвердження ідей гуманізму, стимулювати до творчості і самореалізації як учнів, так і вчителів. Ознаками навчання є: - організація засвоєння новими поколіннями накопиченого суспільством соціального досвіду, що вимагає спільної діяльності навчаючих і тих, хто навчається; - активність навчальної діяльності (інтелектуальної і практичної) суб’єкту навчання. Засвоїти знання означає оволодіти ними, зробити їх своїми, вміти застосовувати у житті. Вчитель може навчати безпосередньо, або опосередковано – через систему завдань. Діяльність вчителя в процесі навчання включає елементи: - планування своєї діяльності (тематичне і поурочне) - організація навчальної роботи; - організація діяльності учнів; - стимулювання активності учнів; - здійснення контролю, регулювання, корегування. - аналіз результатів своєї діяльності. Діяльність учня в навчальному процесі: а) Коли протікає під керівництвом вчителя: прийняття навчальних завдань і аналіз дій, запропонованих учителем; здійснення навчальних дій і операцій по розв’язанню поставлених завдань; регулювання навчальної діяльності під впливом контролю вчителя і самоконтролю; аналіз результатів навчальної діяльності. б) Коли навчальна діяльність здійснюється учнем самостійно: планування або конкретизація завдань навчальної діяльності; планування методів, форм, засобів навчальної діяльності; самоорганізація навчальної діяльності; саморегулювання учнів, самоаналіз результатів навчальної діяльності. Методологія процесу навчання. Методологією процесу навчання є наукова теорія пізнання. І пізнання і навчання спричиняються потребами суспільства; і пізнання і навчання здійснюються за схемою: живе споглядання – мислення – практика; Навчання є одним із шляхів процесу пізнання. Рушійними силами навчального процесу є суперечності: - між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальними етапами цього процесу, який потребує постійного вдосконалення; - між досягнутим рівнем знань умінь і навичок і тими знаннями умінь і навичок, які потрібні для вирішення поставлених перед ними завдань; - між фронтальним викладом матеріалу і індивідуальним характером його засвоєння; - розумінням матеріалу вчителя і розумінням його учнями; - між теоретичними знаннями і уміннями використати їх на практиці; Мистецтво вчителя полягає у виявленні і використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів. Функції процесу навчання. Освітня передбачає засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Знання – узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій. Вимоги до знань: повнота, систематичність, усвідомленість, дійовість. Виховна – сприяти в ході уроку формуванню основних світоглядних ідей; сприяти вирішенню завдань трудового виховання і профорієнтації учнів; сприяти вихованню моральних якостей школярів – естетичних норм, гуманізму, колективізму, активної позиції у навчанні і житті, сприяти формуванню естетичних поглядів і умінь; гігієнічних та фізкультурних умінь та навичок. Розвивальна – розвиток моторики, пізнавальних психічних процесів, інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфери. Реалізація функцій здійснюється: а) використанням змісту навчального матеріалу; б) підбором форм, методів і прийомів навчання; в) організацією порядку і дисципліни на уроці; г) використанням оцінки; д) самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів. Закономірності навчання
Часткові (конкретні) закономірності стосуються окремих компонентів навчального процесу та проявляються в них. Це: · дидактичні (змістово-процесуальні закономірності); · гносеологічні закономірності навчання; · психологічні закономірності навчання; · кібернетичні закономірності навчального процесу; · соціологічні закономірності; · організаційні закономірності.
Знання цих закономірностей та їх вимог сприяє цілеспрямованості, систематичності, організованості, всебічній забезпеченості, ефективності й оптимальності дидактичного процесу.
Структурні компоненти навчальної діяльності:
Мотиваційний – емоційний мікроклімат, інтелектуальні почуття (почуття незадоволеного досягнутим); контроль і стимулювання; ігрові ситуації. Змістовий - верхня межа програмових норм, міцні знання, розвивальні завдання, активізуючі запитання, поєднання репродуктивних і творчих знань; система пізнавальних знань випереджувального характеру. Організаційно – процесуальний - формування організаційних умінь і навичок (сприймати і точно виконувати вказівки вчителя, включатись в роботу; планувати і контролювати результати; передбачати послідовність; - формувати систему пошукових умінь; - стимулювання, здогадки та уяви дітей; - стимулювання комбінаторних здібностей; - оволодіння елементарною логічною грамотністю. Контрольно-оцінний - діагностика ефективності, повноти та глибини засвоєння знань, рівня сформованості умінь і навичок, усвідомлення учнями критеріїв оцінювання успішності протікання навчального процесу і т.ін.. Рефлексивно-коригувальний – усвідомлення учасниками навчально-виховного процесу результативності своїх дій, усвідомлення здобутків і недоліків власної діяльності і внесення відповідних змін у власні навчальні дії та діяльність загалом.
|