Організація і методи науково-педагогічних досліджень.

Структура педаг. методології

1) Методологічні основи і метод. апарат науки

2) Пед теорія: ідеї, закони, гіпотези, наукові факти.

3) Прикладна частина (методолог. пед. досліджень.)

Мета пед. досліджень: Відкриття об’єктивних закономірностей виховання, навчання, розвитку особистості та свідоме та цілеспрямоване застосування вже відомих законів у практиці навчально-виховної роботи.

Правила досліджень: 1) цілісне вивчення пед. явищ, 2) комплексне використ. методів дослідження, 3) об’єктивність, 4) єдність навчання та вих.-ня, 5) одночасне вивчення особистості та колективу, 6) вивчення в розвитку та зміні, 6) правило історизму.

Організація пед. досліджень – це взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи.

Ось ці складові: об’єкт, предмет, мета дослідження, завдання дослідж., наукова гіпотеза (передбачення), методика дослідження, отримання та аналіз наукових фактів, втілення у практику результатів дослідження.

Рівні пед. досліджень. Емпіричний (встанов. нові факти внауці та на основі їх узагальнення формув. емпіричних закономірностей); Теоретичний(висув. та формув.основні загальні пед закономірності, що дозвол. пояснити раніше відкриті факти, передбачити майбутні події.); Методологічний (на основі емпіричних та теоретичних досліджень формулюв загальні принципи та методи досліджень пед. явищ, побудова теорії).

Наукові дослідження – особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт. У педагогіці використовують фундаментальні і прикладні дослідження. Фундаментальні і теоретичні дослідження здійснюють науково-дослідні інститути, об’єднані в Академію педагогічних наук України, прикладні дослідження – науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Результати досліджень повинні відповідати вимогам: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

Методи досліджень – сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення пед явищ і вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Метод науково-педагогічного дослідження шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Метод педагогічного спостереження. Розрізнять спостереження пряме й опосередковане, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Воно повинно мати план, визначити термін, фіксувати результати, повинно бути систематичним.

Метод бесіди. Джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.. Метод анкетування. Анкети бувають відкриті( можна висловити і власну думку) та закриті (пропонуються варіанти готових відповідей), полярні (відповіді „так” чи „ні”).

Метод експерименту. Констатуючий експеримент (вивчає наявні пед явища), перебірковий, уточню вальний (перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми), творчий, формуючий (констатуються нові пед явища).

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

Метод рейтингу. (оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями-експертами).

Метод узагальнення незалежних характеристик. Узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Метод психолого-педагогічного тестування – випробування учнів на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв’язання тестів.

Метод соціометрії. Вивчення структури і стилю взаємин у колективі (запозичений із соціології).

Метод-аналіз результатів діяльності учня.

Математичні методи: метод ранжування – розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності). Метод моделювання – створення і дослідження моделей.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки.

10 Засоби і традиції української народної с-ми вих-ня. Проблема нац. вих-ня у творах Русової, Стельмаховича, Сухомлинського, Ващенка

Засоби виховання – вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямі. До засобів виховання відносять працю, мистецтво, засоби масової інформації, шкільний режим та ін.

С.Русової написала і видала «Український буквар» та брошуру «Про колективне і групове читанная»

Принциповою основою змісту навчально виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах С.Русова вважала рідну мову, національні свята та обряди, христия-нські цінності українського народу. Будучи редактором журналу у численних статтях обґрунтовувала і розвивала свої погляди на організацію українського шкільництва. Особливе місце в її науково педагогічних дослідженнях займає проблема дошкільної та позашкільної освіти. Дошкільна освіта та виховання, на думку С.Русової, повинні базуватися на чіткій взаємодії з народною педагогікою і проводитися тільки рід-ною мовою. Позашкільна освіта має базуватися на системі вечірніх шкіл кількох типів: недільні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно додаткові, фахові і професійні школи, а також народні університети.

Працюючи у відділі дошкільного виховання С.Русова брала безпосередню участь у розбудові української школи. Курс лекцій прочитаний нею у Київському педагогічному інституті вийшов з друку окремою книжкой «Позашкільна освіта». Основним принципом навчання і виховання в українській школі вона вважала народність, а педагогічним ідеалом национально-релігійний. У 1921р. С.Русова виїхала за кордон, де продовжила педагогічно-письменницьку діяльність, написала ще дві відомі роботи «Західна Європа» та «Позаєвропейські країни»

Григорий Ващенко активно включався в розбудову українського шкільництва. Г Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу
Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників

Г Ващенко був переконаний що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований так само як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г Ващенко виступив як педагог ідеаліст переконаний що нового громадянина української держави можна створити навчально виховними засобами і тільки Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією

М Г Стельмахович

Виховував любов до праці

На думку В. О. Сухомлинського, національне виховання без патріотизму немислиме. Саме відданість рідній землі, любов до Батьківщини, рідного народу, його історії, мови, культури породжують національний менталітет, психіку і характер людини. «Світ дитини – це насамперед природа, яка оточує її в дитинстві, піклування матері і батька, казка, пісня. Спогади про цей світ накладаються на все наступне життя, надають емоційного забарвлення усім прагненням, помислам, поривам. Азбука патріотичного виховання полягає у тому, щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому образи рідної природи, які хвилювали б усе життя. У кожної людини повинен бути рідний куточок, який став би незабутнім спогадом про найдорожче, – без цього немає людини. Немає її морально-емоційного і естетичного коріння, немає свіжого вітерця, який живить непогасне полум'я любові до Вітчизни».

11. про формування творчої особистості (Павлишська середня школа)

Сухомлинський. пише: “Праця і тільки праця- основа всебічного розвитку особистості”. Заслугою вченого є розробка ним у книзі “Павл.сер школа” принципів трудового вих. і загального розвитку особистості- морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; розкриття та розвиток індивідуальності у праці, різноманітність видів праці, раннє включення у продуктивну працю; постійність, неперервність праці; елементи продуктивної праці дорослих у дит. праці, спадкоємність змісту трудової діял.єдність праці та багатограного дух. життя. Сух. у вебічному розвитку особ.першорядного значення надавав розумовому вих. Ідеалом школи є виховати у розумну людину. Невіглас не може бути щасливим, є загрозою сусп.

12. Група контролю та самоконтролю

Група контролю та самоконтролю – спрямована на оцінку ефективності обраної системи методів з боку вихователя та самооцінку своєї діяльності з боку вихованців.

Дозволяють підвести підсумки попередньої взаємодії, коректувати свою діял-ть, планувати та будувати майбутню взаємодію, залучати до аналізу (спостереження,анкет-ня,тест-ня,самоконтроль,самооцінка)

Спостереження-цілеспрямоване,спец організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, метод наукового пізнання

Анкетування-спосіб письмового опитування значної кількості учнів за певною схемою, анкетою чи опитувальним листом

Тести-система прийомів для випробування та оцінюванням окремих псих рис та властивостей людини, завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних ЗУН.

Самоконтроль-вміння самостійно знаходити помилки недоліки визначати намічені способи подолання.