РОЗДІЛ 2.Статистична оцінка показників продукції рослинництва та факторів, що їх формують

2.1 Характеристика рядів розподілу їх види та побудова.

Маючи статистичні дані статистичного спостереження, що характеризують ті чи інші явища, перш за все необхідно їх впорядкувати, тобто систематизувати. Одним із таких упорядкувань є побудова статистичного ряду. Рядом розподілу називають розподіл одиниць сукупності по групах за величиною варіюючої ознаки. Такі ряди складаються з двох елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Вони характеризують склад сукупності за розміром досліджуваної ознаки.

Ряди розподілу можна утворити за якісною (атрибутивною) або кількісною ознакою. Відповідно до цього розрізняють два види рядів – атрибутивні і варіаційні. Різновидом атрибутивних рядів є альтернативні ряди – ряди якісних ознак, які мають два значення, що виключають одне одного або ні. Варіаційний ряд розподілу складається з варіантів і частот. Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки, а частотою – число, яке показує скільки разів зустрічається кожна із варіанти. Іноді замість частот використовують частості. Частість – це відносна величина структури, тобто частка частоти варіанта в загальній сумі частот. Нагромаджені частоти (частості) – це сума частот (частостей) варіантів від мінімального значення ознаки до даного значення. Розрізняють дискретні та інтервальні варіаційні ряди. Дискретними називають ряди, в яких варіанти виражені цілими числами. Інтервальними називають ряди, в яких варіанти виражені у вигляді інтервалів.

Залежно від завдань дослідження ряди розподілу можна будувати за будь-якою ознакою. У практичній статистиці їх широко застосовують для вивчення розподілу сільськогосподарських підприємств за розміром посівних площ, урожайністю культур, поголів’ям тварин, продуктивністю праці, рентабельністю продукції тощо. Особливе значення має порівняння двох або кількох рядів розподілу різних сукупностей або тієї самої сукупності за різні періоди. Таке порівняння дає змогу оцінити розбіжності між сукупностями і дослідити структурні зрушення.

Характеристикою варіаційного ряду розподілу є середня величина. Середні величини – це узагальнюючі кількісні показники, що характеризують типові розміри варіюючих ознак якісно однорідних сукупностей. Середні величини використовують для узагальненої характеристики сукупностей за істотними ознаками, для порівняння цих ознак у різних сукупностях. Середні величини застосовують і при дослідженні закономірностей і тенденцій розвитку суспільних явищ.

Також при характеристиці рядів розподілу вибіркової сукупності використовують графіки. Вони потрібні для того, щоб наочно мати уявлення про характер розподілу. Основними способами графічного зображення рядів розподілу є огіва, гістограма, кумулята, полігон. Їх будують у системі прямокутних координат, де на горизонтальній осі абсцис відкладають значення варіантів, а на вертикальній осі ординат – частоти (частості). У даній курсовій роботі я використаю такі способи графічного зображення як огіва, гістограма, кумулята, полігон. Найчастіше варіаційні ряди зображують у вигляді гістограми (стовпчикової діаграми розподілу) і полігона (многокутника розподілу).

2.1. Статистичні групування та їх види

Статистичне зведення – це наукове опрацювання первинних матеріалів статистичного спостереження для характеристики сукупності узагальненими показниками.

Основна мета і зміст статистичного зведення – узагальнити матеріал, повно і об’єктивно охарактеризувати всю сукупність фактів, розкрити закономірності масових процесів, що фіксуються в показниках.

Групування - найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання одиниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокремити суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якісні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Крім того, метод групування створює умови для наукового застосування інших статистичних методів аналізу: методу середніх, відносних величин, індексного методу тощо. Зміст групувань має важливе значення у соціально-правових дослідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язок між юридично залежними показниками. Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення – за суспільними групами; злочинів – за формами і видами провини – умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних – неповнолітні, дорослі, засуджені, виправдані; злочинців за – статтями Кримінального кодексу тощо.)

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп культур. Отже, типологічне групування передує структурному.

Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв'язку досліджуваних явищ і процесів. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.

При групуванні за ознаками, які мають безпосереднє кількісне вира-ження, необхідно розв’язати питання про кількість груп і про вибір інтервалу групування за формулою:

де Xmax та Xmin – відповідно найбільше та найменше значення озна-ки; п - число груп.

За умовою нашого проектного завдання, виділимо із статистичної сукупності 4 групи.

Визначення впливу внесення мінеральних добрив на урожайність:

Отже, використовуючи формулу до нашої сукупності даних, ви-значимо, що інтервал дорівнюватиме 9,75 кг д.р /га.

Знаючи величину інтервалу і кількість груп, будуємо межі груп:

		60-69,75
		69,75-79,5
		79,5-89,25
		89,25-99

Всі розрахунки зводимо у таблицю 1.

Таблиця 1