Хімічні негативні фактори та їх вплив на організм людини

ОХОРОНА ПРАЦІ

Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Дослідницька робота на тему «Дослідження процесів одержання компонентів із ЗШВ, як вторинної сировини» проводилась в лабораторії кафедри ТНР та Е №34 ДВНЗ «Українського державного хіміко-технологічного університету». Приміщення знаходиться на третьому поверсі триповерхової будівлі з білої силікатної цегли і по своєму устаткуванню, влаштуванню та плануванню відповідає вимогам будівельних норм і правил, санітарним нормам.

До небезпечних та шкідливих факторів, які характерні даній роботі, відносяться наступні групи:

- хімічні;

- фізичні. [1].

Хімічні негативні фактори та їх вплив на організм людини

Здоров’я людини залежить від багатьох чинників: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчквання і їхньої цінності, соціально-економічних умов, а також стану медицини.

Чинниками, що негативно впливають на здоров’я, є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім’ї, самостійність, низький освітній та культурний рівень тощо.

Негативно позначається на формування здоров’я і несприятлива екологічна ситуація, зокрема забруднення повітря, води грунту, а також складні природно-кліматичні умови.

У виробничій сфері чинники поділяються на вражючі, небезпечні і шкідливі.

За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі чинники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

Хімічні чинники – це хімічні елементи, речовини і сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому і газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення і характеру дії на організм людини. В організм промислові хімічні речовини можуть проникати через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і непошкоджену шкіру. Проте основними шляхом надходження є легені. Крім гострих і хронічних професійних інтоксикацій промислові отрути можуть бути причиною пониження стійкості організму і підвищеної загальної захворюваності.

При роботі використовувались наступні речовини та матеріали:

v Сірчана кислота (H₂SO₄) - сильний окислювач, при нагріванні і в концентрованому вигляді окисні властивості сірчаної кислоти посилюються. Сірчана кислота окисляє HI і частково HBr до вільних галогенів, вуглець до CO2, S - до SO2, окисляє багато метали (Cu, Hg і ін.). При цьому сірчана кислота відновлюється до SO2, а найбільш сильними відновниками - до S і H2S. Концентрована H2SO4 частково відновлюється воднем, тому не може застосовуватися для його сушіння. Розбавлена ​​H2SO4 взаємодіє з усіма металами, що знаходяться в електрохімічному ряді напруг лівіше водню з його виділенням.

Сірчана кислота і олеум - дуже їдкі речовини. Вони вражають шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи (викликають хімічні опіки). При вдиханні парів цих речовин вони викликають утруднення дихання, кашель, нерідко - ларингіт, трахеїт, бронхіт і тощо. Гранично допустима концентрація аерозолю сірчаної кислоти в повітрі робочої зони 1,0 мг / м³, в атмосферному повітрі 0,3 мг / м³ (максимальна разова) і 0,1 мг / м³ (середньодобова). Вражаюча концентрація парів сірчаної кислоти 0,008 мг / л (експозиція 60 хв), смертельна 0,18 мг / л (60 хв). Клас небезпеки II. Аерозоль сірчаної кислоти може утворюватися в атмосфері в результаті викидів хімічних і металургійних виробництв, що містять оксиди S, і випадати у вигляді кислотних дощів.

v Перманганат калію — марганцевокислий калій, калієва сіль манганової кислоти. KMnO4 є сильним окиснювачем. У залежності від pH розчину окисляє різні речовини, відновлюючись до сполук марганцю різного ступеня окислення. У кислому середовищі — до сполук марганцю (II), в нейтральній — до сполук марганцю (IV), у сильно лужному — до сполук марганцю (VI).

Пил перманганату калію токсична. ГДК пилу сполук марганцю в повітрі 0,3 мг/куб. м (у перерахунку на двоокис марганцю). Вдихання пилу викликає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, кашель.З'єднання марганцю - сильні отрути. За ступенем впливу на організм перманганат калію відноситься до 2-го класу небезпеки.

v Щавлева кислота (етандиова кислота) НООССООН — двухосновна гранична карбонова кислота. Належить до сильних органічних кислот. Володіє усіма хімічними властивостями, характерними для карбонових кислот. Солі та ефіри щавлевої кислоти називаються оксалатами.

Щавлева кислота і її солі токсичні, ГДК у воді водойм господарств побутового користування - 0,2 мг / л.

Щавлева кислота - сильна органічна кислота, у великих кількостях може викликати подразнення слизових оболонок стравоходу, шлунка, кишечника, дихальних шляхів і шкірних покривів. При роботі з щавлевої кислотою слід застосовувати ЗІЗ. Технічна щавлева кислота - горюча речовина, в який осів стані пожежонебезпечна. За ступенем впливу на організм відноситься до речовин 3-го класу небезпеки. Клас небезпеки: 2.

v Азотна кислота, нітратна кислота (HNO₃) — сильна одноосновна кислота. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Має тенденцію набувати жовтого відтінку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні. Зазвичай азотна кислота має концентрацію 68%, оскільки саме таким є склад її азеотропної суміші з водою (t окип = 120,7 °C).

Азотна кислота - негорюча пожежонебезпечна рідина, яка є окислювачем, контактуючи з безліччю горючих матеріалів викликає їх самозаймання. При виробництві та зберіганні азотної кислоти, дуже важливо дотримуватися правил пожежної безпеки. Азотна кислота необмежено розчиняючись у воді, виділяє тепло, вона гігроскопічна, за ступенем впливу на організм людини відноситься до помірно небезпечних речовин (3-й клас небезпеки). Гранично допустима концентрація (ГДК) парів азотної кислоти в повітрі робочої зони складає 2 мг / м3. Працюючи з азотною кислотою, необхідно забезпечити робітників спеціальним одягом, взуттям із захисними властивостями, засобами захисту рук - гумовими кислотно захисними рукавицями та індивідуальними засобами захисту органів дихання та зору.

v Соляна кислота (HCl) – водний розчин хлористого водню HCl, являє собою прозору безбарвну рідину з гострим запахом хлористого водню. Технічна кислота має жовтувато-зелений колір з-за домішок хлору та солей заліза.

Хлориди утворюються і при взаємодії соляної кислоти з оксидами і гідроокисами металів. З сильними окислювачами вона поводиться як відновник. ГДК HCl 5 мг/м³, клас небезпеки – 3.

Соляна кислота дуже небезпечна для здоров'я людини. При попаданні на шкіру викликає сильні опіки. Особливо небезпечне потрапляння в очі. При попаданні соляної кислоти на шкірні покриття її необхідно негайно змити сильним струменем води. Дуже небезпечні туман і пари хлороводню, що утворюються при взаємодії з повітрям концентрованої кислоти. Вони подразнюють слизові оболонки і дихальні шляхи.

v Сульфосаліцилова кислота (Салици сульфонового кислота)

Білий кристалічний порошок; необмежено розчинний у воді, етанолі, ацетоні, діетиловому ефірі. Відноситься до 3-го класу небезпечності, може викликати опіки та подразнення шкіри.

v Трилон Б - здатний викликати бронхіти, знижувати сприйнятливість клітин і тканин до інсуліну, уповільнювати процеси окислення ліпідів, викликати пошкодження шкіри і слизових оболонок ГДК Трилон Б 10 мг/м³, клас небезпеки – 3.

При роботі рекомендовано використовувати індивідуальні засоби захисту (рукавички, респіратори, халати), так як може викликати роздратування шкіри, слизових оболонок, дихальних органів. Як і на інші харчові добавки, на трилон Б може розвинутися алергія.

v Аміачна вода. При гострому отруєнні викликає велике сльозовиділення та біль в очах, задуху, сильні приступи кашлю, запаморочення голови, біль у шлунку, блювоту, затримку сечі.

Після дії дуже високих концентрацій потерпілі сильно збуджені, стан буйного маячення, не можуть стояти. Дія на шкіру: викликає подразнення вологої шкіри, опіки. ГДК – 20 мг/м³, клас небезпеки – 4 [2].