Роль інформації щодо безпеки подорожі

Поняття безпеки та захисту туристів охоплює весь маршрут мандрівника від виїзду з дому до повернення, місце призначення та всі відвідувані об’єкти. Це поняття має на увазі дії, послуги та інформацію з боку урядів.

Питання безпеки набувають надзвичайну важливість для туристської діяльності у зв’язку з переважанням виїзного туризму в Україну. Відповідно до закону «Про захист прав споживачів», турист має право вимагати надання необхідної та достовірної інформації про туристичне підприємство і про подорож. У свою чергу, Закон України «Про основи туристської діяльності Україні» накладає на туристичні фірми зобов’язання інформувати туристів про всі аспекти подорожі, про всі ризики, з якими туристи можуть зіткнутися і заходи профілактики.

Для забезпечення безпеки туристів закон покладає на туроператорів і турагентів такі обов’язки:

- обов’язок надавати туристам вичерпні відомості про особливості подорожей, про небезпеки, з якими вони можуть зустрітися під час проведення подорожей, а також здійснювати запобіжні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки туристів;

- обов’язок негайно інформувати органи виконавчої влади та зацікавлених осіб про надзвичайні події з туристами під час подорожі, а також про неповернення з подорожі туристів.

Турист, відповідно з вищезгаданим законом, зобов’язаний дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки. Виконання цього обов’язку також залежить від тієї інформації, яку надає туристична фірма. Це може бути інформація про правила в’їзду до країни тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, про релігійні обряди, святині, пам’ятники природи, історії, культури, що перебувають під особливою охороною, стан навколишнього природного середовища.

У разі планування подорожі до країни тимчасового перебування, в якій турист може піддатися підвищеному ризику інфекційних захворювань, він зобов’язаний пройти профілактику у відповідності з міжнародними вимогами.

У подорожі необхідно неухильно дотримуватися і поважати не тільки місцеві закони, але також і народні звичаї і традиції. Особливості перебування в місці відпочинку стосуються всього, включаючи стиль одягу і багатьох дрібних деталей побуту. Найчастіше, турист своєю поведінкою сам провокує злочинців на вчинення злочинних дій по відношенню до нього. Турист своїми ж діями створює загрозу своєму життю, здоров’ю та майну [10; 73].

Міжнародні конференції Всесвітньої туристської організації (ВТО) неодноразово відзначали, що до туризму і подорожей людину треба готувати. На Гаазькій міжпарламентській конференції з туризму 1989 р. було зазначено, що відповідне виховання широкої громадськості, починаючи зі школи, освіта і навчання є вкрай важливою справою для туристської індустрії та розвитку туризму [11; 78].

Інформаційний листок до путівки туристської подорожі містить розділи обов’язкової та додаткової інформації за маршрутом, призначеної для туристів, і є невід'ємним додатком до туристської путівки або ваучера.

Інформаційний листок містить такі обов’язкові відомості:

- зазначення виду і типу туристської подорожі, основного змісту програми обслуговування, протяжності та тривалості всього маршруту, його похідної частини, категорійності походів та іншої специфіки;

- опис траси подорожі – пунктів перебування, тривалості перебування та умови розміщення у кожному пункті обслуговування (тип будівлі, число місць в номері, його санітарно-технічне обладнання);

- короткий опис району подорожі (пам’ятки, особливості рельєфу, місцевості), програми обслуговування в кожному пункті туру;

- перелік послуг, що надаються за додаткову плату;

-наявність і коротка характеристика спортивних споруд та майданчиків, автостоянок, пасажирських канатних доріг, водоймищ, атракціонів, дитячих ігрових майданчиків, бібліотек, кінозалів тощо;

- адреса туристського підприємства, в якому починається туристична подорож та проїзд до нього.

Тексти пам’яток для туристів складаються в особливих, необхідних випадках, наприклад, при організації спеціалізованих турів або у разі направлення туристів в ендемічні країни. Кожному туристу, який виїжджає до країн, в яких існує небезпека інфекцій, необхідно видати індивідуальні пам’ятки, завірені підписом туроператора і печаткою фірми. Наявність таких пам’яток у туристів в обов’язковому порядку перевіряється при митному огляді в деяких аеропортах.

Знання про небезпеку – це вже гарантія її уникнення. Проте не може викликати позитивної оцінки той чинник, що 67% сумнівається у достатності і вичерпності наданої інформації. Сумніви, відсутність чи неповнота інформації створюють ілюзію безпеки чи почуття страху, що в обох випадках є негативним явищем. Тільки 5% туристів не були належним чином поінформовані про забезпечення усіх можливих заходів безпеки (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Поінформованість туристів про небезпеки у подорожі

Така статистика доводить, що, по-перше, сучасні туристи є обізнаними людьми, які дбають про свою безпеку особисто (достатньо вагомою видається роль засобів масової інформації); по-друге, вони не достатньо довіряють туристичним фірмам, сумніваються у вичерпності, якості, повноті або формі попередження [4; 59].

Отже, інформація про безпеку туризму необхідна туристові, структурам туристського бізнесу, ЗМІ і дослідницьких центрів, що працюють в індустрії туризму. Дуже важливо, щоб ці джерела не спотворювали, надмірно не драматизували справжній стан справ, а підносили очевидні і безперечні істини і стандарти у сфері безпеки туризму. Саме дотримання цих принципів сприяє розвитку туризму як одного з компонентів процесу поліпшення якості життя для всіх.