Розділ 5. Незалежне комбінування ознак

Розв’язування задач на дигібридне і полігібридне схрещування ускладнюється тим, що генетичному аналізу підлягають дві, три або більше пар ознак. У гібридних особин за декількома парами алелів збільшується кількість можливих сполучень алелів у гаметах та кількість сполучень жіночих і чоловічих гамет при статевому розмноженні.

У генетиці прийнято позначати алелі різних генів різними літерами. Наприклад, дигетерозиготу позначають АаВb, тригетерозиготу АаВbСс і т.д.

Інтерпретуючи закон незалежного комбінування генів, можна сказати, що аналіз розщеплення при полігібридному схрещуванні слід проводити за кожною парою ознак окремо, тобто полігенне успадкування = (моногенне успадкування)ⁿ, де n – кількість пар ознак, розщеплення за якими аналізується.

Якщо взяти за основу розщеплення при моногібридному схрещуванні двох гетерозигот, то кількість типів гамет, утворених кожним з них, дорівнюватиме 2, кількість можливих комбінацій гамет в зиготі – 4, кількість класів розщеплення за генотипом – 3, за фенотипом – 2. (див. решітку Пеннета)

Р: ♀Аа х ♂Аа

F₂:

При полігибридному схрещуванні аналіз успадкування проводиться за кожною парою ознак окремо. Тоді кількісні співвідношення класів за фенотипом при n-ній кількості пар ознак та повному домінуванні дорівнюватимуть (3:1)ⁿ, кількість типів гамет – 2ⁿ, кількість можливих комбінацій гамет – 4ⁿ, кількість класів розщеплення: за фенотипом 2ⁿ, за генотипом 3ⁿ (табл.5).

Таблиця 5.- Кількість класів гібридних особин за фенотипом і генотипом та характер розщеплення в F₂ при різній кількості пар ознак і повному домінуванні

Для розв’язання генетичних задач з даної теми пропонуємо користуватися наступними правилами.