Рада Європи: загальна характеристика цілей і структури

Це міжнародна регіональна організація, що об'єднує країни Європи. Статут Ради був підписаний в Лондоні 5 Травень 1949, набрав чинності 3 серпня 1949 На вересень 1997 членами Ради Європи є 40 держав, у тому числі більшість держав Центральної та Східної Європи, включаючи Російську Федерацію (з лютого 1996 р.). Прийняття цих країн здійснювалося з урахуванням виконання умов, визначених у Віденській декларації 1993 року, прийнятої на першій конференції держав - членів Ради Європи на вищому рівні: відповідність інституцій та правового устрою основоположним принципам демократії, дотримання прав людини; обрання народних представників шляхом вільних, рівних і загальних виборів; зобов'язання підписати Європейську конвенцію з прав людини і взяти всю сукупність її контрольних механізмів.

Метою Ради Європи є: захист прав людини і поширення демократії; співробітництво з основних питань права, культури, освіти, інформації, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я; зближення всіх країн Європи.

Вищим органом Ради Європи є Комітет міністрів, що складається з міністрів закордонних справ держав-членів.

На рівні міністрів він проводить сесії не рідше двох разів на рік, а також регулярно працює на рівні постійних представників держав-членів. Комітет обговорює політичні аспекти співпраці, виробляє програму діяльності Ради Європи, стверджує поточний бюджет, розглядає рекомендації Парламентської асамблеї, пропозиції різних міжурядових спеціалізованих комітетів, призначає членів Європейської комісії з прав людини, а також приймає на основі принципу одностайності політичні рекомендації урядам країн-членів. Рекомендації підлягають ратифікації і набувають чинності тільки відносно ратифікували їх країн.

Парламентська асамблея є консультативним органом і не має законодавчих повноважень. Вона складається з представників парламентів держав - членів Ради Європи. Кожна національна делегація формується таким чином, щоб вона представляла інтереси різних політичних кіл своєї країни, включаючи опозиційні партії.

Кількість представників від кожної країни (від 2 до 18) залежить від чисельності її населення. Рада Асамблеї складається з Голови та 17 його заступників. Вибори Голови Асамблеї проводяться щороку. Парламентська асамблея проводить свої пленарні засідання три рази на рік. Вона приймає більшістю голосів рекомендації Комітету міністрів і урядам держав-членів, які лягають в основу конкретних сфер діяльності Ради Європи. Асамблея організує конференції, колоквіуми, відкриті парламентські слухання, обирає Генерального секретаря Ради Європи та суддів Європейського суду з прав людини. У 1989 році Парламентська асамблея встановила статус спеціально запрошеної країни для надання його країнам Центральної та Східної Європи до їх прийому у повноправні члени. Такий статус зберігається до цих пір за Республікою Білорусь.