Методи аналізу виробничого травматизму. Відносні показники виробничого травматизму

Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх винекнення. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму,обладнанням, яке спричинило травму.

Для оцінки рівня травматизму розрізняють показники його частоти та тяжкості:

Пч = А*(1000/Т), Птт = Д/А,

де Пчт – показник частоти травматизму; А – кількість випадків травматизму за звітний період; Т – середньоспискова чисельність працівників; Птт- показник тяжкості травматизму; Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнт = 1000*(Д/Т)

Ці показники дозволяють вивчити динаміку травматизму на підприємстві, порівнювати його з іншими підприємствами.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов. Іншими словами,цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих факторів, притаманних тій чи іншій (моно) ділянці виробництва нещасний випадок визначається комплексно.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою.

Економічний метод полягає у вивченні на аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних виставках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесій вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машино обладнання, інструментів, пультів керування.