Розділ ііі

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО СТВОРЕННЮ ВИРОБІВ З ПОДОВЖЕНИМ ТЕРМІНОМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Завершальним етапом в процесі написання наукової роботи є оцінка якості виробів, а також розробка рекомендацій для створення одягу з подовженим терміном експлуатації.

Якість продукції – це сукупність властивостей, яка обумовлює її придатність у відповідності з призначенням. У визначенні якості продукції існує поняття дефекту. Дефект – це наслідок низької якості сировини, неточності конструкції або порушення технологічних режимів процесу виготовлення виробу [6, с. 109].

Сучасне вітчизняне швейне виробництво характеризується високим рівнем техніки, технології і організації виробництва, наявністю спеціалізованих підприємств. Всі ці фактори впливають на підвищення якості і розширення та оновлення асортименту виробів. Але на сьогоднішній день швейна промисловість неповністю задовольняє потреби споживача за якістю, різноманітністю виробів, які випускаються.

Культура одягатись є найбільш індивідуальною формою матеріальної культури людини. В одязі знаходить відображення її духовність, втілені поняття зручності, доцільності, краси тіла, душі і довколишнього світу. Індивідуальний підхід та ексклюзивність в одязі може забезпечити тільки індивідуальний спосіб його виготовлення. Тому така організація виробництва на сьогоднішній день знайшла широке застосування [12, с. 215]. Успіх індивідуального виробництва швейних виробів забезпечується випуском широкого асортименту продукції текстильної промисловості вітчизняних та зарубіжних виробників, впровадженням передової техніки, парком сучасного універсального та спеціального, напівавтоматичного та автоматизованого, електронного вітчизняного та зарубіжного обладнання, розробкою нових досконаліших методик конструювання, а також технологічними розробками з урахуванням елементів новизни.

На основі вимог до швейного виробу у відповідності з вибраною моделлю і її конструкторсько-технологічною характеристикою (художнім та технічним описом) розробляють вимоги до матеріалів і встановлюють нормативи за показниками відповідних властивостей [16, с. 109]. Всі вимоги до матеріалів можна згрупувати наступним чином:

1-а група – загальні вимоги (стандартні). Включають в себе вимоги відповідності показників властивостей матеріалів стандартним нормам, які враховуються при визначенні ґатунку (волокнистий склад, маса, щільність, ширина, вологість тощо). Тут також встановлюють економічну доцільність використання матеріалу за показником його вартості, ширині тощо.

2-а група – конструкторсько-технологічні вимоги до властивостей матеріалів, які впливають на особливості конструкції виробу і технології його виготовлення. До таких властивостей відносяться: зсідання, товщина, розсування ниток, висипання, прорубування при пошитті, повна деформація при розтягуванні і її компоненти, жорсткість і драпірувальність, зминання (незминання), здатність до формування, тангенційний опір тощо.

3-я група – гігієнічні, пов’язані із створенням комфортних умов у підодяговому шарі і забезпеченням захисних функцій одягу: здатність матеріалу поглинати і віддавати вологу, повітро-, водо-, порохопроникнення, теплофізичні властивості, електризування, забрудненість тощо.

4-а група – вимоги до зносостійкості матеріалів: стійкість матеріалу до витирання, багаторазового розтягування, згинання, багаторазового прання, світлопогоди, хімічних реагентів, дії біологічних факторів, високих і низьких температур, вогню тощо.

5-а група – естетичні вимоги. Враховуючи напрямок моди, в цю групу включають вимоги до кольору і можливого поєднання кольорів у виробі, фактури матеріалу, його візерунку, блиску тощо.

При виборі тканин і фурнітури необхідно враховувати, щоб вони за своїми властивостями відповідали призначенню, вимогам і фасону виробу.

Основними матеріалами для виготовлення одягу є тканини різного складу, трикотажні полотна, неткані полотна, комплексні багатошарові матеріали, штучні та натуральні шкіра, хутро, замша [21, с. 109].

Підкладкові тканини призначені для зручності експлуатації одягу, оформлення його виворітної сторони і запобігання одягу від зносу і забруднення. Відповідно до цього підкладкова тканина повинна мати гладку поверхню, малий коефіцієнт тертя, достатню стійкість до стирання і міцність, бути м’якою і гігієнічною. Фарбування підкладкових тканин повинні бути стійкими до поту і тертя, прання і хімчистки.

Для створення і збереження форми одягу в процесі виготовлення і при експлуатації у швейній промисловості застосовуються прокладкові матеріали. Одним з напрямків розвитку асортименту прокладкових матеріалів є розробка і впровадження у виробництво нетканих прокладкових полотнин, зокрема клейових прокладкових полотен.

Отже, знаючи процеси проектування та пошиття одягу, вимоги до характеристик готових виробів можна виокремити рекомендації по збільшенню терміну експлуатації виробів:

· точне дотримання технології виробництва;

· підбір якісних матеріалів та професійний підхід до проектування;

· проведення тестування одягу на різних етапах виготовлення.

Це все загальні відомості, частина з яких не стосується теми. Як конкретно запобігти стиранню в місцях найбільших навантажень?

В результаті вивчення умов експлуатації та дії різних факторів на одяг встановлено, що значний знос одягу викликають процеси догляду за ним, тобто часте прання або прасування.

Найбільш практичними є речі з синтетичних тканин таких, як поліестер, акрил, поліамід, ацетат. Вони довго зберігають гарний вигляд. Після прання вони швидко сохнуть, прасування вони практично не потребують.

Речі з поліестеру довго носяться і при цьому зберігають гарний зовнішній вигляд. Щоб запобігти зношуванні їх потрібно прати в теплій воді з додаванням звичайного миючого засобу. При полосканні потрібно обов’язково додавати антистатик, інакше річ буде прилипати до тіла. У прасуванні такі речі практично не потребують. Але якщо виникне така необхідність, їх треба гладити слабо нагрітою праскою.

Поліамід, спандекс, поліуретан, еластан. Ці волокна додаються в тканину в дуже невеликій кількості, не більше 3-5 %. Вони відрізняються особливою міцністю, еластичністю і розтяжністю (нагадуючи гумові нитки).

Акрил (PAN). Акрилові речі за виглядом нагадують вовняні, вони такі ж м’які та приємні на дотик. Однак після прання вони втрачають пружність, сильно розтягуються і мнуться. Крім того, в процесі носіння на акрилових речах утворюються непривабливі «катишки». Для запобігання зношуваності Речі з акрилу треба прати у воді кімнатної температури і також полоскати з додаванням антістатіка. Їх ні в якому разі не можна викручувати, сушити їх треба в горизонтальному положенні. Акрил можна гладити слабо нагрітою праскою через вологу тканину.

Швидко зношуваними тканинами є: шерстяні, бавовняні, віскозні і шовкові речі.

Чистошерстяні речі досить швидко зношуються, особливо в місцях швів, на краях бортів, обшлагах рукавів, на внутрішній поверхні брюк і т. п. Крім того, натуральна шерсть сильно мнеться. Після прання речі з натуральної вовни дають усадку і стають коротшими. Крім цього, в’язані шерстяні речі після неправильно проведеної прання ущільнюються (у просторіччі «звалюються»). Для запобігання зношуваності їх краще віддавати в хімчистку.

Бавовна, льон дуже сильно мнеться. До того ж натуральні волокна, на відміну від синтетичних, слабо тримають фарбу, і якщо річ темна або яскрава, вона буде линяти. Тому, купуючи речі з бавовни та льону, віддавайте перевагу світлим тонам, в такому випадку менша ймовірність що фарби вилиняють при першому ж пранні.

Віскоза. Це волокно одержують хімічним шляхом з деревної целюлози, тому його зараховують до натуральних. Речі з віскози виключно комфортні, вони м’які і приємні на дотик. Вони пропускають повітря, тому незамінні влітку. Однак віскоза мнеться, а також досить швидко зношується. Крім того, вона легко рветься, особливо в мокрому стані, наприклад під час прання. Тому для речей з віскози краще використовувати ручне або делікатне прання.

Натуральний шовк. Нажаль зовнішній вигляд шовкових речей зберігається тільки до першого прання. Натуральний шовк дуже сильно сідає. Темні і яскраві речі з натурального шовку линяють при пранні. Речі з натурального шовку сильно мнуться. Тому для запобігання зношуваності речі з натурального шовку краще віддавати в хімчистку.

Також в результаті вивчення умов експлуатації встановлено, що на зношуваність одягу можуть діяти і інші фактори. Так найбільш інтенсивний знос викликається стиранням тканини в місцях контакту з різними ділянками, а саме зношування одягу в області ліктів, колін, верхньої частини крокових зрізів штанів.

З метою підвищення стійкості до тертя та розривального навантаження і видовження можна використати полімерне покриття (полівінілформаль), яке не потребує великих матеріальних затрат і на даний час складові не є дефіцитом.

Полівінілформаль відноситься до органічних сполук, які при нанесенні на тканину утворюють на поверхні плівку. В результаті чого показник стійкості тканин з покриттям до тертя збільшився, це забезпечує збільшення строку експлуатації одягу при одночасному збереженні гігієнічних показників.

Найбільш зношувані місця можуть мати додаткові накладки для надійної міцності або ж це можуть бути