Сутність, функції та види прибутку. Норми прибутку

Прибуток – це різниця між сукупним доходом (виторгом) і витратами на виробництво. Основні функції прибутку:

розподільна – створення фондів коштів, які забезпечують фінансування прийнятих програм, доведення до мінімуму ризику банкрутства;

стимулююча – зменшення витрат виробництва, використання досягнень науково-технічного прогресу.

Розрізняють такі наступні види прибутку. Нормальний прибуток – плата, яку повинна робити фірма, щоб придбати й утримати (у рамках даного підприємства) підприємця. Бухгалтерський прибуток – це різниця між доходами фірми і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами. Економічний прибуток – це різниця між загальною виручкою від продажу та сумою зовнішніх та внутрішніх витрат. Балансовий прибуток – це різниця між виручкою від реалізації продукції і сумою матеріальних витрат, амортизації і заробітної плати. Чистий прибуток – це той прибуток, який залишається після сплати різних податків. Розраховується як різниця між валовим прибутком і податками та іншими обов’язковими платежами. Частина прибутку відраховується у вигляді обов’язкових платежів у державний бюджет. Основним платежем є податок на прибуток. Другим видом платежів з прибутку є фіксовані (рентні) платежі, за допомогою яких вилучається частина прибутку підприємства як плата за най сприятливі умови виробництва. Решта прибутку залишається у розпорядженні підприємства і використовується на соціальний і виробничий розвиток. З цього прибутку підприємство сплачує відсотки за банківський кредит, а також повертає кредити, формує фонд соціального розвитку, фонд матеріального заохочення, фонд розвитку виробництва, науки і техніки.

Кошти фонду соціального розвитку спрямовуються на житлове будівництво, будівництво й утримання об’єктів соціально-культурної сфери, спортивні, оздоровчі та інші. Фонд матеріального заохочення використовують для виплати премій за підсумками виробничої діяльності.

Фонд розвитку виробництва, науки й техніки служить основним джерелом фінансування технічного переоснащення виробництва, наукових і дослідно-конструкторських розробок, перепідготовки кадрів і освоєння нових видів продукції.

Загальна прибутковість підприємства визначається нормою прибутку:

де: Р’ – норма прибутку;

Р – маса прибутку від реалізації продукції;

С – частина валової виручки на заміщення зношених засобів виробництва;

V – на зарплату працівників;

C+V – авансований капітал (собівартість).

Середня норма прибутку залежить від швидкості обороту виробничих фондів, зниження собівартості продукції, зростання продуктивності праці, величини створеного додаткового продукту та інші фактори.

На норму прибутку впливають такі фактори:

Маса прибутку. Всі засоби, які приводять до збільшення прибутку, прямо збільшують ступінь прибутковості: це збільшення продуктивності праці, кількість робітників, підвищення інтенсивності праці, збільшення тривалості робочого тижня тощо.