Підприємництво, його сутність, мета та форми

Підприємництво є невід’ємним елементом ринкової економіки і може існувати тільки на ринкових засадах. Тому умови для становлення підприємництва в нашій країні почали створюватися тільки в період, коли Україна розпочала процес ринкових перетворень (з початку 90-х років).

Підприємництво -це самостійна, ініціативна, пов'язана з ризиком діяльність суб'єкта господарства щодо виробництва продукту, надання послуг, торгівлі з метою отримання прибутку.

Підприємець -суб'єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових сфер застосування капіталу. Підприємець може бути власником ресурсів, а може скористатись запозиченим капіталом.

Для підприємництва, як явища господарського життя необхідні економічне, політичне, юридичне, психологічне передумови існування.

Економічні умови - це функціонування у суспільстві багато суб'єктивних власників (приватних, колективних, державних, кооперативних. Такими передумовами в Україні є роздержавлення і приватизація власності, демонополізація господарської діяльності.

Політичні умови – цестворення для цього в країні сприятливого, стабільного політичного клімату. Така політика має надати гарантії збереження і захисту всіх видів власності, в тому числі інтелектуальної.

Юридичні передумови – ґрунтуєтьсяна законодавчих нормативних актах, розроблених у країні. Вони мають створити для всіх учасників ринкових відносин однакові "правила гри", тобто надати однакові права і повну економічну свободу.

Психологічні передумови - це створення позитивної суспільної думки щодо підприємства, адже її відсутність стримує розвиток цього процесу.

В економічних дослідженнях традиційно виділяють три основних функції підприємництва: 1) творча функція - полягає у сприянні реалізації нових ідей, здійснені техніко-економічних розробок — проектів, що пов'язані з господарським ризиком; 2) ресурсна функція – полягає в забезпеченні виробництва матеріальними, трудовими, фінансовими, інформаційними ресурсами. 3) організаційна функція - зводиться до поєднання ресурсів виробництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх використанням.

Види підприємництва: 1. Виробниче – діяльність, спрямована на виробництво товарів і послуг, створення матеріальних і духовних благ (промисловість, будівництво, сільське господарство та ін.); 2. Комерційне – діяльність по виконанню торгово - обмінних операцій (торгівля); 3. Фінансове – діяльність по виконанню товарно – грошових операцій (банківська, біржова).

Окремо виділяється посередницьке підприємництво, яке може бути присутнім при здійсненні вищеназваних видів. Посередницьке підприємництво – надає інформаційні, маркетингові, консалтингові, страхові послуги.

Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності, юридичні особи всіх форм власності.

Відповідно до закону "про підприємництво" в Україні не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, службовим особам органів суду, прокуратури, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органам державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємства.

Об'єктом підприємництва є певний вид діяльності(виробництво, торгівля, інноваційна справа, посередництво, операції з цінними паперами), який матеріалізується у вироблювані продукції (послугах, інформації).

Підприємництво може застосуватися у всіх сферах економіки, окрім тих, втрата державного контролю над якими створює небезпеку для суспільства, шкодить здоров'ю людей: виготовлення і реалізація недержавними структурами зброї, наркотичних засобів, грошових знаків; розвідування і експлуатація корисних копалин, ремонт спортивної, мисливської та інших видів зброї, виготовлення і реалізація медикаментів, хімічних речовин; виробництва пива, вина, лікеро-горілчаних виробів, виробництво сигарет, медична, ветеринарна та юридична практика потребують спеціального дозволу - ліцензії. Державні органи, які видають ліцензії, можуть тим самим регулювати і контролювати зазначені види діяльності.