Номінальна та реальна заробітна плата

Ринкову вартість робочої сили виражає заробітна плата. Заробітна плата — грошове вираження вартості й ціни товару робоча сила та частково результативності функціонування робочої сили.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку отримає працівник за виконання роботи. Але для людини праці важлива не сама по собі грошова сума, а та кількість благ, яку можна придбати за неї. ЇЇ розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень працівника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати неможливо обчислити реальну заробітну плату. Реальна заробітна плата — це сукупність товарів і послуг, які може придбати працівник за отриману ним номінальну заробітну плату.

Для визначення реальної заробітної плати індекс номінальної заробітної плати слід поділити на індекс вартості життя. Реальна заробітна плата прямо пропорційна змінам номінальної заробітної плати і обернено пропорційна змінам рівня цін. Рівень реальної заробітної плати залежить від: номінальної заробітної плати; рівня цін на предмети споживання та послуги (індексу вартості життя); — податків, які сплачують працівники до бюджету держави і фондів соціального страхування.

Типи підприємств, їх переваги та недоліки.

Основною ланкою народного господарства є підприємство.

Підприємство – це первинна ланка суспільного виробництва, яка виступає товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі принципів комерційного розрахунку (самостійності, самоокупності і прибутковості, самофінансування, матеріальної зацікавленості та економічної відповідальності). Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Для реєстрація підприємства слід представити необхідні документи, серед яких найважливіші - це статут фірми та установча угода.

В статуті фірми відбуваються відносини між суспільством та фірмою: вказується назва підприємства, його місце знаходження, форма та хто є власником підприємства, для чого створено фірму (яку продукцію чи послуги вона буде виробляти), статутний фонд під час створення підприємства та шляху поповнення матеріально - технічних і фінансових ресурсів фірми.

В установчій угоді фірми записується рішення засновників фірми про статут, правила керівництва фірмою, про порядок розподілу прибутку, про зобов'язання та передбачений порядок виходу із фірми кого-небудь із її засновників.

Підприємство як юридична особа має певні атрибути господарюючого суб’єкта: самостійний баланс, печатку, розрахунковий та інші рахунки в банку, найменування свого підприємства, а у випадку промислового виробництва ще й свій товарний знак.

Як первинна ланка суспільного виробництва підприємство має такі характерні риси: 1) на підприємстві здійснюється процес поєднання робочої сили і засобів виробництва, виникають і реалізуються виробничі відносини; 2) тут відбувається процес виготовлення товарів та надання різноманітних послуг; 3) на підприємстві зосереджується основна частина суспільного капіталу; 4) виникають, поєднуються і взаємодіють усі види інтересів (індивідуальних, колективних, суспільних) тощо.

В економічній літературі виділяють дві основні функції підприємства, які в узагальнюючому вигляді характеризують його діяльність: 1) виробнича – полягає у створенні товарів і послуг для задоволення потреб суспільства та отримання прибутку. Виробнича функція передбачає виконання таких специфічних функцій, як виробничо-технологічна (забезпечення процесу виробництва необхідними ресурсами; їх використання, запровадження нової техніки та технологій); економічна (керування процесами виробництва й збуту товарів, організація робіт, розподіл прибутку, розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку); соціальна (створення відповідних умов праці та відпочинку робітників, психологічного клімату в колективі, надання допомоги й пільг робітникам та членам їх сімей) та ін., і 2) відтворювальна – знаходить своє вираження у забезпеченні розширеного відтворення продукту, виробничих відносин і самого виробника.