Монополістична конкуренція та нецінова конкурентна боротьба

Ознаки монополістичної конкуренції можна сформулювати так:

o ринок складається з відносно великої кількості продавців, кожен з яких володіє невеликою (але не нескінченно малою) часткою ринку;

o угоди укладаються у широкому діапазоні цін;

o встановлюючи ціни, продавці намагаються виділитися за неціновими ознаками;

o товар кожного продавця є недосконалим замінником товарів інших фірм;

o ринок не має бар'єрів для входу та виходу.

Прикладом цих ринків є ринки одягу, взуття, ювелірних виробів.

Як бачимо, монополістична конкуренція має ознаки як монополії (контроль за ціною свого товару та диференціація продукції), так і досконалої конкуренції (велика кількість фірм та деяка взаємозамінність товарів). Для того, щоб відрізнятися від конкурентів чимось, окрім ціни, продавці розробляють різні пропозиції для різних сегментів споживачів і широко використовують практику використання марок, рекламу та методи особистих продажів.

Задача максимізації прибутку в короткостроковому періоді розв'язується аналогічно до випадку із монополією. Умови беззбитковості та закриття також аналогічні попереднім двом структурам (P = min ATC та P < min AVC, відповідно). У довгостроковому періоді прибуток фірми при монополістичній конкуренції дорівнює нулеві через відкритість галузі для нових фірм, тобто спрацьовує конкурентний механізм. Проте довгострокова монополістично конкурентна ціна перевищує досконало конкурентну у зв'язку з нижчою її ефективністю (що пов'язано з додатковими витратами на диференціацію).

При дослідженні ринкових структур основна увага приділяється ціні як засобу конкурентної боротьби, хоча цінова конкуренція просто зміщує продавця по кривій попиту для його фірми, а також може змусити конкурентів вдатися до аналогічних дій. Диференціація продуктів і реклама є більш тонкими засобами конкурентної боротьби. Фірми розглядають конкуренцію продуктів як значно менш небезпечне в порівнянні з ціновою конкуренцією явище, і їхня реакція виявляється істотно слабкіше. У широкому змісті диференціацію продукту можна визначити як те, що змушує покупця надати перевагу одному продукту перед іншим. Необов'язково, щоб диференціація існувала в дійсності - досить того, щоб покупець вважав, що вона існує.

Роль реклами. Реклама, що є своєрідною платою за диференціацію продуктів, може дати покупцю інформацію за допомогою опису товарів і послуг, а також ідентифікації тих, хто їх пропонує. Розроблена Стиглером понад 40 років тому теорія інформації стверджує, що реклама може знизити витрати на пошук як продавців, так і покупців. Реклама може як поліпшити ринок (якщо вона інформативна), так і порушити його функціонування (якщо вона неінформативна); це причина всіх дискусій про користь реклами. Незважаючи на доводи прихильників і супротивників реклами, вона не є ні абсолютним благом, ні абсолютним злом. Однак при відсутності інформативної реклами у свідомості покупців навряд чи виникне ефективна диференціація продукту.