Развитие экономической мысли в Украине

Формування економічної думки в Україні відбувалось тернистими шляхами і розцінювалось різними дослідниками у різні роки неоднозначно. Разом з тим в Україні ще в 20-ті роки і пізніше, в період політичної "відлиги" у 50-60-ті роки, був виконаний надзвичайно великий обсяг роботи по вивченню та висвітленню історії суспільно-економічної думки в Україні з кінця 16 і до початку 20 ст.

розклад феодально-кріпосницького ладу, початок формування капіталістичного укладу і масові виступи селянства і козаків справили безпосередній вплив на формування суспільно-економічної думки в тогочасній Україні, а основним питанням, навколо якого зосередилась ідеологічна боротьба - було селянське питання.

Реформа 1861 року поклала початок розвитку нових соціально-економічних відносин, а економічна думка того часу розвивалась навколо подальшого економічного і політичного розвитку країни. Ліквідація феодально-кріпосницької системи і перехід до нового способу виробництва пробудили до активного політичного життя широкі верстви населення і зокрема українську національну буржуазію.

Визначне місце в цьому процесі посідали "громади", які утворились в ряді міст України. Значний вплив на ідеологічний напрям громад мав щомісячний журнал "Основа", який видавався у 1861-1862 рр., а також такі діячі як М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, Т. Рильський, В. Антонович, пізніше М. Драгоманов та інші.

Один із кращих спеціалістів з історії економічних вчень М. Туган-Барановський, характеризуючи основні тенденції та напрямки розвитку економічної думки у 19 ст., відзначав, що все більше увага економістів переноситься на соціальні явища, породжувані капіталізмом, на розв‘язання питання "про причини стійкої бідності серед зростаючого багатства".

Саме при відповіді на це питання, вважав вчений, політична економія й розпалась на три основні напрямки, представлені:

· по-перше, захисниками нерегульованого товарно-господарського ладу;

· по-друге, виразниками ідей соціалізму як антиподу першого;

· і, нарешті, третього, який "прагне зберегти товарно-господарський лад, пом‘якшивши у той же час, шляхом посилення державного втручання в інтересах слабих, різкість класових антагонізмів".

Українська економічна думка здебільшого розвивалась услід за західною, інколи випереджаючи її у працях найвидатніших вітчизняних представників. Це було значною мірою зумовлено умовами історичного розвитку України.

Між тим, сьогодні на теренах пострадянської України існують найбільш сприятливі як умови для розробок наукових концепцій в сфері економічної теорії, так і безпосереднє впровадження цих ідей в економічне життя країни.

Проте, головною метою цієї лекції є розкриття найважливіших досягнень Української економічної думки з найдавніших часів і до початку XXI ст., які можуть слугувати однією з передумов сучасної економічної теорії України. Відповідні досягнення втілені передусім у працях Г. Сковороди.

За радянських часів вітчизняна економічна наука була відсторонена від основних тенденцій розвитку світової економічної думки, маючи своїм головним завданням обгрунтування єдино правильної, неспростовності, абсолютної ефективності марксистсько-ленінського економічного вчення, переваг радянської системи господарювання, соціалістичної економіки, яка з часом повинна трансформуватися в економіку комуністичну. Будь-які спроби т.зв. вільнодумства в економічній теорії суворо присікалися партійними центрами. Певну практичну цінність мають її напрацювання щодо створення й функціонування територіально-господарських комплексів, у сфері управління виробництвом і якістю продукції та ін. Значно розширилися ці координати української економічної думки в 90-ті XX ст. - на початку XXI ст.

Українська економічна наука активно почала освоювати всі надбання світової економічної думки, послуговуватися ними, зосереджуючись здебільшого на проблемах трансформації постсоціаліс-тичної економіки, формування ринкового середовища, інтегрування вітчизняної економіки у світовий економічний простір. Однак їй не вдалося уникнути такої вади, що нерідко супроводжує суспільну думку перехідного періоду, як маргінальність (ознака певних рис свідомості чи поведінки особистостей не здатних інтегруватись в велике референтне співтовариство). Проте, загальна тенденція щодо системи поглядів у вітчизняній економічній науці спрямована на випереджальний, інноваційний тип розвитку концепцій та моделей такого розвитку.

На кінець 80-х - початок 90-х років в Україні починають формуватися засади сучасної концепції суспільного розвитку, з‘являється ряд статей та публікацій в українській науковій пресі.

Повернення української економічної теорії в лоно світової економічної думки тільки розпочинається, її ставлення до процесів, що відбуваються, ще не визначене. Але вже тепер в економічній літературі панує плюралізм поглядів, який сприяє розвитку науки.

З огляду на це, в Україні існують передумови розвитку економічної теорії. Але такий процес має відбуватись на тлі переосмислення економічної спадщини та розвитку прогресивних економічних концепцій сучасності. Значну роль в цьому процесі повинна зіграти молода економічна еліта, вільна від стандартів тоталітарного мислення.