Філософська мудрість століть 4 page

Ж.-Ж. Руссо

Хто обережний у своїх обіцянках, той точний у їх вико­нанні.

Ж.-Ж. Руссо

Хто хоче бути вільним, той насправді вільний.

Ж.-Ж. Руссо

Хула є дуже зручна річ: напасти можна за допомогою одного слова, а для захисту знадобиться чимало сторінок.

Ж.-Ж. Руссо

Чи знаєте ви найдієвіший спосіб зробити вашу дитину не­щасною? Це привчити її ні в чому не знати відмови. Спочатку вона зажадає тростину, яку ви тримаєте; потім ваш годинник; потім птаха, який літає; потім зірку, яка сяє на небі; вона ви­магатиме все, що побачить; не будучи богом, як ви її задоволь­ните?

Ж.-Ж. Руссо

Я не нападаю на науку, я бороню доброчесність.

Ж.-Ж. Руссо

Вище благо міститься в розумі, а не у відчуттях. Що в люди­ні найкраще? Розум. Силою розуму вона перевершує тварин і йде на одному рівні з богами.

Сенека

Влада над чужими народами неміцна.

Сенека

Всі турбуються про те, щоб жити довго, але ніхто не турбу­ється про те, аби жити правильно.

Сенека

Вчитися треба змолоду, а в старості — насолоджуватися знаннями.

Сенека

Де виявляється безсилим розум, там часто допомагає час.

Сенека

Жити правильно — це всім доступно, жити довго — нікому.

Сенека

Золота вуздечка не зробить шкапу рисаком.

Сенека

І після поганого врожаю потрібно сіяти.

Сенека

Філософська мудрість століть

Істинно вільним може вважатися лише одне заняття, яке робить нас вільними, а саме: піднесене, чисте, високе заняття філософією.

Сенека

Кожний з нас для іншого є великим театром.

Сенека

Краще вивчити зайве, ніж нічого не вивчити.

Сенека

Людина для людини — святиня.

Сенека

Ми вчимо не втрачати. А потрібно вчити: "Будь щасливий, все втративши".

Сенека

Мудрість ніколи не досадує на себе.

Сенека

Мала печаль кричить, велика — безмовна.

Сенека

Навчаючись учуся.

Сенека

Найкоротший шлях до багатства — через презирство.

Сенека

Найкращий засіб від образи — прощення.

Сенека

Немає рабства, ганебнішого за рабство духу.

Сенека

Новизна часто захоплює більше, ніж велич.

Сенека

Філософська мудрість століть

Осуд з боку поганих людей — похвала.

Сенека

Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.

Сенека

Перша година життя на годину його і позбавила.

Сенека

Пияцтво — це добровільне божевілля.

Сенека

Пороки засвоюються і без вчителів.

Сенека

Поспішність сама собі перешкоджає.

Сенека

Природа обшукує нас і на вході, і на виході. Голими при­йшли, голими підемо. І не можна винести звідси більше, ніж

приніс.

Сенека

Розвиток людства не досяг ще такого блискучого становища,

за якого б істина була доступною більшості. Схвалення натовпу

— доказ повної неспроможності.

Сенека

Тільки розуму під силу забезпечити спокій.

Сенека

Філософія — не хитра вигадка для натовпу, виготовлена на­показ; вона не в словах, а у справах. її значення не в тому, щоб допомогти провести день у забавах або вбити нудьгу під час до­звілля. Вона утворює і формує дух, упорядковує життя, спря­мовує дії, вказує, що треба робити і чого робити не слід; вона стоїть біля керма і проводить судно крізь небезпечні хвилі. Без неї ніхто не може бути спокійний. Щогодини відбувається без­ліч подій, що вимагають порад, які треба просити в неї.

Сенека

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Філософія вчить робити, а не міркувати. Вона вимагає, щоб кожний жив за її законом, щоб життя не розходилося зі сло­вом, вона не визнає строкатості, розбіжності у поведінці.

Сенека Філософія і цілюща, і приємна водночас.

Сенека

Хто зайнятий, у того немає часу на пустощі, і найправильні­ше, що робота викорінює вади, породжені неробством.

Сенека Частіше користуйся вухами, ніж язиком.

Сенека Що було осудливим, то тепер звичаї.

Сенека

Я визнаю загальне правило всіх стоїків: "Живи згідно з при­родою речей": не ухилятися від неї, керуватися її законами, брати з неї приклад — у цьому і полягає мудрість. Отже, життя щасливе, якщо воно відповідає своїй природі.

Сенека Якщо немає подальшого зростання, близький занепад.

Сенека Вельми немала справа — пізнати себе.

Г. Сковорода Горіх без зерна є ніщо, а людина — без серця.

Г. Сковорода Любов є Софіїна дочка.

Г. Сковорода Не той нерозумний, хто не знає, а той, хто знати не хоче.

Г. Сковорода 784

О серце, безодня всіх вод і небес широчінь! Яка ж ти глибока! Все охоплюєш і містиш, а тебе ніщо не вміщає.

Г. Сковорода

Пізнати не важко, а важко звикнути.

Г. Сковорода

Святість життя тільки у справах.

Г. Сковорода

Хто не любить клопотів, має навчитися просто й убого жити.

Г. Сковорода

Хто соромиться визнати свої недоліки, той згодом безсоромно виправдовуватиме своє неуцтво, яке є найбільшим пороком.

Г. Сковорода

Якщо хочемо зміряти небо, землю і моря, маємо насамперед

зміряти себе.

Г. Сковорода

Бути нижчим за самого себе — це не що інше, як невігла­ство, а бути вищим за самого себе — не що інше, як мудрість.

Сократ

Заговори, щоб я тебе побачив!

Сократ

Знання, відокремлені від справедливості та інших чеснот, є

шахрайством, а не мудрістю.

Сократ

Існує лише один бог — знання, і лише один диявол — не­уцтво.

Сократ

Кого не б'є слово, того не битиме й палиця.

Сократ

Філософська мудрість століть

На запитання, кого можна вважати щасливим, Сократ від­повів: "Того, у кого чесний напрям думок і гострий розум". Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу.

Сократ

Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому пересилює і втіху, і все інше.

Сократ

Подібно до того, як одна людина отримує насолоду від турбо­ти про свою землю, а інша — від турботи про свого коня, так і я щодня насолоджуюся тим, що стаю кращим.

Сократ

Правити мають досвідчені.

Сократ

Природа обдарувала нас двома очима, двома вухами, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.

Сократ Присягаюся собакою!

Сократ Скільки речей, без яких можна жити!

Сократ Хто мудрий, той і добрий.

Сократ Я знаю, що я нічого не знаю.

Сократ Я їм, щоб жити, а інші люди живуть, щоб їсти.

Сократ

Все суєта суєт. Все марнота і ловля вітру.

Соломон 786

Філософська мудрість століть

Головне — мудрість: набирайся мудрості і всією маєтністю

своєю набирайся розуму.

Соломон

Бажане і отримане завжди перебуватимуть у розладі.

Солон

Перш ніж наказувати, навчися підкорятися.

Солон

Старим стаю, але повсюди і завжди багато чого вчуся...

Солон

...Бог, скажемо про Його атрибути.., з них нам відомі лише

два: мислення і простір.

Б. Спіноза

Бог — це нестворена субстанція.

Б. Спіноза

Будь-яке визначення є обмеженням.

Б. Спіноза

Вільна людина ні про що так мало не думає, як про смерть, і мудрість її полягає у роздумах не про смерть, а про життя.

Б. Спіноза

Дивися на все з погляду вічності.

Б. Спіноза

Для людини немає нічого кориснішого за людину.

Б. Спіноза

Душі перемагаються не зброєю, а любов'ю і великодуш­ністю.

Б. Спіноза

Істинне щастя і блаженство людини полягають лише в му­дрості й пізнанні істини.

Б. Спіноза

Філософська мудрість століть

Ми діяльні настільки, наскільки пізнаємо.

Б. Спіноза

Між вірою, або богослов'ям, і філософією немає жодного зв'язку і жодної спорідненості. Мета філософії — істина, а віра вимагає тільки покори і благочестя. Основа філософії — при­рода, а основа віри — Святе Письмо і Одкровення.

Б. Спіноза

Неуцтво не є аргументом.

Б. Спіноза

Порядок і зв'язок ідей такі самі, як порядок і зв'язок речей.

Б. Спіноза Розуміння є початком згоди.

Б. Спіноза Страх виникає внаслідок безсилля духу.

Б. Спіноза

Субстанція мисляча і субстанція протяжна складають одну субстанцію, яку в одному випадку розуміють як один атрибут, в іншому — як інший.

Б. Спіноза

У бажанні виявляється сутність людини.

Б. Спіноза

Я не відділяю Бога від природи, як це робили всі відомі мені мислителі.

Б. Спіноза

Для того щоб бути хорошим філософом, слід чітко мислити, бути стриманим і позбавленим ілюзій.

Ф. Стендаль

Життя занадто коротке, і не слід прожити його, плазуючи перед жалюгідними негідниками.

Ф. Стендаль 788

Філософська мудрість століть

Корабель життя підкорюється всім вітрам і бурям, якщо не

має трудового баласту.

Ф. Стендаль

Любов — чарівна квітка, але потрібна відвага, щоб підійти

і зірвати її на краю жахливої прірви.

Ф. Стендаль

Любов! У яких тільки божевіллях не примушуєш ти нас від­находити радість.

Ф. Стендаль

Людина живе на землі не для того, щоб стати багатою, а для

того, щоб стати щасливою.

Ф. Стендаль

Не нехтуйте нічим з того, що може зробити вас великим.

Ф. Стендаль

Одній людині не дано поєднувати в собі всі таланти.

Ф. Стендаль

Письменнику не слід думати про критику, так само як сол­дату про госпіталь.

Ф. Стендаль

Так, половина, до того ж найпрекрасніша, життя залиша­ється прихованою від людини, яка не зазнала пристрасної лю­бові.

Ф. Стендаль

Уміння вести розмову — це талант.

Ф. Стендаль

Ф. Бекон був шахраєм, який торгував правосуддям, проте він — один з найвеличніших людей Нового часу.

Ф. Стендаль

Філософська мудрість століть

Характером людини я називаю сукупність її моральних зви­чок.

Ф. Стендаль

Що сьогодні розуміють під філософією? Найрізноманітніші речі, а саме:

— науку про Бога...

— науку про душу...

— науку про походження понять...

— мистецтво уникати помилок, міркуючи про будь-який предмет або логіку...

— дослідження питання: які мотиви людських вчинків?..

— дослідження питання: що таке прагнення до задоволен­ня?..

— дослідження питання: що таке муки сумління?..

Ф. Стендаль Юність — час відваги.

Ф. Стендаль

Вчитися треба все життя, до останнього дихання. Хто пере­стає вчитися, той звір.

Сюнь-Цзи

Коли пам'ятають лише про особистий зиск і забувають про почуття обов'язку, це і є найбільшою підлістю.

Сюнь-Цзи

Людина за своєю природою зла... Людина народжується з інстинктивним бажанням наживи... Людина народжується за­здрісною... Коли людина ввічлива і поступлива, це суперечить її природі.

Сюнь-Цзи

Найзручніший спосіб навчання — особисті зустрічі з учите­лем.

Сюнь-Цзи

Філософська мудрість століть

Не схиляйся перед минулим, не сперечайся про майбутнє, не вдавайся до неспокійних думок! Коли настане відповідний

момент, потрібно діяти...

Сюнь-Цзи

Безглуздим є будь-який намір судити про Бога за нашим

тільки розумінням.

Тертулліан

Вірую, бо абсурдно.

Тертулліан

Істина існувала спочатку, а помилка з'явилася пізніше.

Тертулліан

Ми не потребуємо ні цікавості після Ісуса Христа, ні дослі­джень після Євангелія.

Тертулліан

Учення наше старіше за будь-яке інше, тому воно істинне.

Тертулліан

Язик — це звір, посаджений у клітку губ з ґратами із зубів.

Тертулліан

Відкриття істини загрожує їй презирством.

Дж. Толанд

Марновірство і атеїзм — це Сцилла і Харібда. Якщо віддава­ти чомусь перевагу, то, напевно, все-таки істинній релігії, що знаходиться посередині між цими двома крайнощами.

Дж. Толанд

Ніщо не залишається незмінним хоча б упродовж години.

Дж. Толанд

Оскільки ймовірність не є знанням, я виключаю всі гіпотези

зі своєї філософії.

Дж. Толанд

Філософська мудрість століть

Природа знаходиться у нескінченному і безперервному кру­говороті.

Дж. Толанд

Релігія і розум — ненависні перешкоди для марновірства й омани.

Дж. Толанд

У кожного філософа дві філософії: одна спрямована назовні, інша — у себе.

Дж. Толанд

Чим давніша брехня, тим небезпечніша, оскільки вона гли­боко пустила коріння...

Дж. Толанд

Я скромний тлумач Бога і природи.

Дж. Толанд

Я стверджую, що рух є суттєвою властивістю матерії, яка так само невіддільна від її природи, як невіддільні від неї не­проникність та протяжність.

Дж. Толанд Неуцтво — важкий тягар.

Фалес Поручися — і постраждаєш.

Фалес

Той щасливий, хто здоровий тілом, обдарований спокоєм духу і розвиває свої здібності.

Фалес

Бог... є не що інше, як сутність самого розуму; завдяки силі уяви сутність ця представляється... істотою самостійною, від­мінною від розуму.

Л. Фейєрбах

Філософська мудрість століть

Де немає любові, там немає істини.

Л. Фейєрбах

Де немає можливості проявити талант, там немає талантів.

Л. Фейєрбах

Життя — це поет, книга — це філософ.

Л. Фейєрбах

Любов до людини має бути вищим і першим законом людини.

Л. Фейєрбах

Природа не лише створила просту майстерню шлунку, вона спорудила також храм мозку.

Л. Фейєрбах

Релігія є сном недремної свідомості, сон є ключем до таєм­ниць релігії.

Л. Фейєрбах

У палаці мислять інакше, ніж у халупі, низька стеля немов­би тисне на мозок.

Л. Фейєрбах

Я завжди сприймав життя як бойовий похід.

Л. Фейєрбах

Я заперечую Бога, що означає для мене: я заперечую запере­чення людини.

Л. Фейєрбах

Якщо ви хочете покращити людей, то зробіть їх щасливими.

Л. Фейєрбах

Все суще вкриє порох забуття, і лише подвиги героїв та слова мудреців житимуть у віках.

Фірдоусі

Ми всі рівні — багатий і бідний.

Фірдоусі

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Вдивися в самого себе; відверни свій погляд від усього, що оточує, і спрямуй його всередину себе — така перша вимога, яку ставить філософія своєму учню. Йдеться не про що-небудь поза тобою, а тільки про тебе самого.

Й. Фіхте

Вибір філософської системи визначається тим, яка ти лю­дина, бо філософська система — не мертве начиння, що можна відкладати або брати за бажанням; вона наділена душею люди­ни, яка володіє нею.

Й. Фіхте

Державний устрій певної епохи є наслідком її колишньої долі.

Й. Фіхте

Діяти! Діяти! Це те, заради чого ми існуємо.

Й. Фіхте

Людина може те, що вона зобов'язана.

Й. Фіхте

Людині призначено жити в суспільстві; вона не є повністю завершеною людиною і суперечить сама собі, якщо живе ізо­льовано.

Й. Фіхте

Навряд чи знайдуться і півдюжини таких, які знали б, що таке власне філософія.

Й. Фіхте

Хай учений забуде, що він зробив, як тільки це вже зробле­но, і хай думає постійно про те, що він ще має зробити.

Й. Фіхте

Я вважав би за краще рахувати горох, ніж вивчати історію.

Й. Фіхте

Я вірю тепер від щирого серця у свободу людини, і для мене цілком зрозуміло, що лише за її допущення взагалі можливі обов'язок і доброчесність.

Й. Фіхте

Бог — скрізь.

М. Фічино

Бог є загальною природою речей.

М. Фічино

Бог, розум і душа — три головні начала світу.

М. Фічино

Не філософствуйте язиком, філософствуйте серцем.

М. Фічино

Платон — князь філософів.

М. Фічино

Початок, кінець і середина всіх речей — Бог.

М. Фічино

Природа надала кожному все, щоб він був людиною; гумані­тарні науки — все, щоб він став людиною; філософія — все, щоб він зробився Богом.

М. Фічино

Рід філософів бере свій початок від Платона і Сократа.

М. Фічино

Рідкісні таланти — це небесні істоти, а не осли з поклажею.

М. Фічино

Рух є ознакою внутрішнього життя.

М. Фічино

Структура Всесвіту п'ятиступенева: Бог, ангельський розум, душа, якість, матерія.

М. Фічино

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Гордії ненавидять гордість в інших людях.

Б. Франклін

З усіх ліків найкращі — відпочинок і помірність.

Б. Франклін

Ключ, яким користуються, завжди блищить.

Б. Франклін

Лінощі роблять будь-яку справу важкою.

Б. Франклін

Людина живе не тим, що з'їдає, а тим, що перетравлює. Стан цей однаково справедливий як для душі, так і для тіла.

Б. Франклін

Одне "сьогодні" варте двох "завтра".

Б. Франклін

Троє можуть зберегти секрет, якщо двоє з них мертві.

Б. Франклін

Труд — батько щастя.

Б. Франклін

Що можуть зробити закони в політиці без моралі?

Б. Франклін

Якщо ти хочеш, щоб тобі завжди догоджали, прислуговуй собі сам.

Б. Франклін

Який малий наш прогрес у філософії.

Б. Франклін

Якщо хочеш міцно спати, візьми з собою в ліжко чисту со­вість.

Б. Франклін

Якщо хочеш подовжити своє життя, вкороти свої трапези.

Б. Франклін

Мудрець не прагне наслідувати стародавнє, не бере за зразок незмінне, а, обговорюючи справи свого часу, пристосовується до обставин.

Хань-Фей

Правителю належить бути оточеним таємничістю.

Хань-Фей

Природа людини себелюбна, їй властива любов до зиску і не­нависть до біди.

Хань-Фей

"Що буває важко?" — запитали у Хілона. — "Замовчувати таємницю; не зловживати дозвіллям; терпіти образу", — відпо­вів він. Пізнай самого себе і ти пізнаєш богів та Всесвіт.

До друзів поспішай хутчіш у нещасті, ніж у щасті.

Хілон

На чужу біду не смійся. Не погрожуй — це не чоловіча справа.

Хілон

Приборкуй гнів.

Хілон

Язиком не випереджуй думки.

Хілон

Дивуватися незвичайному — як це далеко від мудрості.

Хрісипп

Зло складається з таких пороків: нерозумність, неприборка­ність, несправедливість, боягузство.

Хрісипп

Немає рабів від природи.

Хрісипп

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Створюючи класичну софістичну мініатюру, Хрісипп вико­ристав силогізм "рогатий": те, що ти не втратив, ти маєш. Ти не втратив роги, отже, ти рогатий.

У блага чотири складові: розсудливість, помірність, спра­ведливість, мужність.

Хрісипп

Хтось дорікнув Хрісиппу, що він не ходить слухати Арістона (старогрецького філософа, учня Зенона — стоїка, який жив у III ст. до н. є.), як усі. "Якби я робив, як усі, я не був би філосо­фом", — відповів Хрісипп.

Арістотель, безумовно, перший серед філософів, окрім Пла-тона.

Ціцерон

Благо народу — вищий закон.

Ціцерон

Говорити умовчуючи.

Ціцерон

Голоси зважують, а не рахують.

Ціцерон

Де добре, там і вітчизна.

Ціцерон

Друзі пізнаються в біді.

Ціцерон

Життя коротке, але слава може бути вічною.

Ціцерон

Звичка — друга натура.

Ціцерон

Імовірні знання — ось межа людського розуміння.

Ціцерон

Кожному властиво помилятися, але впирається в помилках

лише нерозсудливий.

Ціцерон

Кожному своє.

Ціцерон

Коли говорить зброя, закони замовкають.

Ціцерон

Кому це вигідно?

Ціцерон

Красномовство — це світло, яке додає блиску розуму.

Ціцерон

Мудро чинять філософи, які утримуються від схвалення ре­чей сумнівних.

Ціцерон

Найбільш важка частина — вступ.

Ціцерон

Найбільше безправ'я там, де панує лише буква закону.

Ціцерон

Наука про зцілення душі є філософія, але допомога від неї

надходить не ззовні, як допомога проти тілесних хвороб, — ми

самі маємо долучити до справи всі сили і засоби, аби зцілити

себе.

Ціцерон

Ніщо так не цінується народом, як доброта.

Ціцерон

О, часи! О, звичаї!

Ціцерон

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Пам'ять — скарбниця всіх речей.

Ціцерон

Папір усе стерпить.

Ціцерон

Праця притупляє біль.

Ціцерон

Приємно згадувати лихі години, якщо вони у минулому.

Ціцерон

Сила філософії: виліковувати душі, відсікати марні турбо­ти, позбавляти від пристрастей, відганяти страхи.

Ціцерон

Те, що боги існують, — цього я не оспорюватиму, але оспо­рюватиму будь-які докази цього.

Ціцерон

Філософствувати — це готувати себе до смерті.

Ціцерон

Що посієш, те і збереш.

Ціцерон

Яка людина, така і її мова.

Ціцерон

Вільне і глибоке мислення, що прагне до розуміння життя і сповнене презирства до марної суєти у світі, — два блага, що ніколи не знала людина. Ви можете володіти ними, хоч би й жили за потрійними ґратами. Діоген жив у бочці, але був щас­ливіший за всіх земних царів.

А. Чехов

Знання спочатку, дія потім.

Чжу-Сі

Не варіть пісок у надії отримати кашу.

Чжу-Сі

Померти з голоду — це суща дрібниця, а порушення обов 'язку — справа величезної важливості.

Чжу-Сі

Пастка потрібна для ловлі зайців. Зловивши зайця, забува­ють про пастку. Слова потрібні, щоб зловити думку: коли дум­ку спіймано, про слова забувають. Як би мені хотілося знайти людину, що забула про слова, — і поговорити з нею.

Чжуан-Цзи

Світ потопає у скверні, і мені немає про що з ним говорити.

Чжуан-Цзи

Вислухати чужу таємницю — це все одно, що прийняти річ під заставу.

Н. Шамфор

Коли нам платять за благородний вчинок, його в нас відби­рають.

Н. Шамфор

Мій друже, я йду нарешті з цього світу, в якому людське сер­це має або розірватися, або зледеніти.

Н. Шамфор

Переконання — це совість розуму.

Н. Шамфор

Філософ — це людина, яка знає ціну кожному; чи варто ди­вуватися, що її думки не подобаються нікому?

Н. Шамфор

Шлюб іде за любов'ю, як дим за полум'ям.

Н. Шамфор

Філософська мудрість століть

Щастя — річ нелегка: його дуже важко знайти всередині себе і неможливо знайти десь в іншому місці.

Н. Шамфор

Я більше звик до своїх вад, ніж до чужих.

Н. Шамфор

Я вже не знаю того, чого навчився, а те незначне, що ще знаю, просто вгадав.

Н. Шамфор

Дивуватися будь-якій думці — це слабкість.

П. Шаррон

Доступ до мудрості відкриває самопізнання, її винагорода — душевний спокій.

П. Шаррон

Лише підкорений розум підносить нас до релігії.

П. Шаррон

Людині дуже легко стати невіруючою. Для цього достатньо почати радитися зі своїм розумом і більше слухати його думки з приводу релігії.

П. Шаррон

Наслідуйте природу.

П. Шаррон

Тому, хто отримав добру послугу, ніколи не слід про це за­бувати; тому, хто її надав, — не слід про неї пам'ятати.

П. Шаррон

Дух назавжди залишиться островом, на який зі сфери мате­рії не можна потрапити без стрибка.

Ф. Шеллінг Тотожність духу і природи є метою філософії.

Ф. Шеллінг 802

Філософська мудрість століть

У філософії саме ті поняття, що є найбуденнішими і найвідо-мішими, мають бути обґрунтовані більш за все.

Ф. Шеллінг

Філософія є наукою, тобто має певний зміст і певну форму.

Ф. Шеллінг

Я категорично заперечую, що на цьому світі може існувати

ідеальна держава.

Ф. Шеллінг

Я не навчаю філософії, а тільки спонукаю філософствувати.

Ф. Шеллінг

Єдина отрута для розуму — пристрасть. Помилкове мірку­вання швидко зміниться, якщо зникне пристрасть.

А. Шефтсбері

Недовірливе самолюбство і ницість — одвічні супутники на­шого страху.

А. Шефтсбері

Поганому вибору немає пробачення.

А. Шефтсбері

Що для одних — безглуздість, для інших — доказ.

А. Шефтсбері

9/10 нашого щастя залежать від здоров'я.

А. Шопенгауер

Ввічливість для людини — те саме, що для воску тепло.

А. Шопенгауер

Весь світ уявлень є лише об'єктивізацією волі.

А. Шопенгауер

Віра і знання — це дві чаші терезів: чим вище одна, тим

нижче інша.

А. Шопенгауер 803

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Всю мою філософію можна сформулювати в одному вислов­люванні: світ — це самопізнання волі.

А. Шопенгауер Держава — це намордник.

А. Шопенгауер

Деякі люди були б готові вбити свого ближнього хоч би за­ради того, аби змастити собі чоботи.

А. Шопенгауер

Життя — дуже сумнівна річ, і я вирішив присвятити своє життя роздумам про нього.

А. Шопенгауер

Кожен об'єкт, як річ у собі, є воля, а як явище — матерія.

А. Шопенгауер

Краще виявляти свій розум у мовчанні, ніж у розмовах.

А. Шопенгауер

Людина, що вдається до самогубства, доводить лише, що вона не розуміє жарту, — що, як поганий гравець, вона не вміє спокійно програвати і, коли до неї приходить погана карта, вважає за краще кинути гру і в досаді піти з-за столу.

А. Шопенгауер

Мій час і я — не збігаються, це зрозуміло.

А. Шопенгауер

Моя філософія не принесла мені жодного прибутку, зате по­збавила від багатьох витрат.

А. Шопенгауер

Не здивування, а нерозуміння і туга є початком філософії.

А. Шопенгауер

Питання "чому?" можна вважати матір'ю всіх наук.

А. Шопенгауер

Пихатість робить людину балакучою.

А. Шопенгауер

Прогрес — це сновидіння XIX століття, подібне до того, як воскресіння з мертвих було сновидінням X століття. У кожного часу свої сни.

А. Шопенгауер

Релігія упродовж 1900 років тримала розум у наморднику.

А. Шопенгауер

Різниця між філософами та істориками полягає в тому, що перші бажають зрозуміти, а другі — перелічити.

А. Шопенгауер

Світ — це моє уявлення.

А. Шопенгауер

Спрадавна говорили про людину як про мікрокосм. Я пере­вернув цю тезу і з'ясував, що світ — це макроантропос.

А. Шопенгауер

Те, що є в людині, безсумнівно, важливіше за те, що є в лю­дини.

А. Шопенгауер

Ти з себе маєш зрозуміти природу, а не себе з природи. Це мій революційний принцип.