Філософська мудрість століть 1 page

Зрозумій, щоб увірувати.

Августин

Краще за все Бог пізнається через незнання.

Августин

Май любов і роби, що хочеш.

Августин

Не користуйся моїми книгами як канонічними писаннями, але якщо в останніх відшукаєш те, у що не вірив, твердо вір. У моїх книгах не запам'ятовуй занадто міцно те, що раніше не вважав за достовірне, якщо тільки не зрозумієш, що воно до­стовірне.

Августин

Раби, підкоряйтеся своїм панам. Церква має піклуватися не про те, щоб зробити рабів вільними, але щоб зробити їх доб­рими.

Августин

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Що я розумію, в те і вірю; але не все, у що я вірю, я розумію. Все, що я розумію, те і знаю, але не все те знаю, що розумію. Тому хоч багато предметів я не можу знати, я все-таки знаю, наскільки корисно їм вірити.

Августин

Матерія така прадавня, як і Аллах. Матерія сама в собі міс­тить джерело своєї творчості.

Аверроес

Пізнай самого себе — пізнаєш свого Бога.

Аверроес

Рух є необхідним атрибутом субстрату.

Аверроес

Учення Арістотеля є найбільшою істиною.

Аверроес Філософія — наука наук.

Аверроес

Філософія — це супутниця і молочна сестра релігії.

Аверроес

Філософія є вищою метою людської природи, але мало лю­дей можуть її досягти. Для натовпу її місце заступає пророче одкровення. Філософські диспути існують не для народу, тому що вони здатні послабити його віру.

Аверроес

Душа нетлінна, вона не гине, коли гине тіло, і не знищується.

Авіценна

Мені місто мале з тієї пори, як стало велике.

Авіценна

Мудрість — це те, що готує нас до найвеличнішого щастя у горнім житті.

Авіценна 712

Неуцтво ближче до порятунку, ніж верхоглядство.

Авіценна

Три знаряддя є у лікаря: слово, рослина, ніж.

Авіценна

Все людське є дим, ніщо.

Марк Аврелій

Дивися вглиб, хай від тебе не вислизне ані якість будь-якого предмета, ані його цінність.

Марк Аврелій

Заглянь у себе.

Марк Аврелій

Згорнись у себе самого.

Марк Аврелій

Людина повинна любити тих, хто її ображає.

Марк Аврелій

Не задовольняйся поверховим поглядом.

Марк Аврелій

Слід раз і назавжди покласти край дискусіям щодо того, якою має бути добра людина, а просто... стати нею.

Марк Аврелій

Що може вивести на пі лях? Ніщо, крім філософії.

Марк Аврелій

Яким смішним і яким невігласом є той, кого дивує будь-що з того, що відбувається в житті.

Марк Аврелій

Вельми вірогідне настання невірогідного.

Агафон

Філософська муд ріть століть

Як було б хороше, якби людина завжди хотіла робити лише те, що їй слід робити.

Агафон

У питаннях віри будь-яка стара жінка знає більше за всіх фі­лософів, бо ж яка старенька не знає, що душа безсмертна.

Фома Аквінський

Жодної подвійної істини! Не може такого бути, Ш°б разом з істиною Святе Письмо існувала ще якась там мирська (філо­софська) істина. Це саме той випадок, коли "або-або краще за єретичне "і-і". Істина не вогонь, щоб ділитися, а світло, яке єдине.

Фома Аквінський

...Бог є першопричиною всіх речей як їх зразок.

Фома Аквінський

Сила Бога не може бути пізнаною в усій повноті через пі­знання речей, які сприймаються чуттєво, тому його єство не підлягає спогляданню.

Фома Аквінський

Те, що викладене Богом в одкровенні, слід сприйняти на віру.

ФомаАквінський

Священне вчення є наукою.

ФомаАквінський

Теологія не вважає інші науки за вищі відносно неї, але вда­ється до них як до підлеглих їй служниць.

Фома Аквінський

Наш розум знаходиться відносно потойбічних предметів, як око сови відносно сонця.

Фома Аквінський

Філософська мудрість століть

Мета філософії полягає у визначенні шляху до досягнення щастя. Істинне знання і правильна дія — це спосіб його досяг­нення.

Аль-Газалі

На всіх філософах, до якої б із численних категорій вони не належали, неодмінно лежить одне й те саме клеймо клеймо

зневіри і безбожності.

Аль-Газалі

Не досягти пізнаванного — означає пізнати.

Аль-Газалі

Перш ніж пізнати Бога, необхідно пізнати себе.

Аль-Газалі

Визначення філософії і сутність її в тому, що вона є наукою

про сутність як таку.

Аль-Фарабі

Мистецтво, метою якого є досягнення прекрасного, назива­ється філософією, або в абсолютному значенні мудрістю.

Аль-Фарабі

Набуття людиною знань відбувається через відчуття. Душа людини потенційно здатна до набуття знань. Відчуття це за­сіб, за допомогою якого людська душа набуває знання.

Аль-Фарабі

Оскільки ми досягаємо щастя лише тоді, коли нам властиве прекрасне, а прекрасне властиве нам лише завдяки мистецтву філософії, то з цього випливає, що саме завдяки філософії ми

досягаємо щастя.

Аль-Фарабі

Сфера філософії обертається навколо питань "звідки?" і

"яким чином?".

Аль-Фарабі

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Філософія передує "віровченню" в часі.

Аль-Фарабі

Якщо філософ не знаходить застосування своїм знанням, то такий філософ не потрібний.

Аль-Фарабі

І в малому немає найменшого, але завжди є менше.

Анаксагор

Охочому дізнатися, що таке смерть, вкажу на дві речі — час до народження і сон.

Анаксагор

Немає нічого приємнішого, ніж завершення добрих справ.

Анаксімандр

Боги люблять мудрість. Люди, які присвятили себе їй, — улюбленці богів.

Анаксімен

Не шукаю розуміння, щоб увірувати! Навпаки! Вірую, аби збагнути. Бо вірую і в те, що якщо не увірую, то й не збагну.

Ансельм

Дізнавшись якось, що Платон погано відзивається про ньо­го, Антісфен сказав: "Це доля царів: робити хороше і чути по­гане".

Мудрець ні в чому і ні в кому не має потреби, адже все, що належить іншим, належить і йому.

Антісфен

На запитання, чому він такий суворий з учнями, Антісфен відповів: "Лікарі теж суворі з хворими".

На запитання, яка наука є найнеобхіднішою, Антісфен від­повів: "Наука забувати непотрібне".

Не нехтуй ворогами: вони першими помічають твої помилки.

Антісфен

Слід прагнути тих задоволень, що йдуть за справами, а не

передують їм.

Антісфен

Філософія дала мені вміння розмовляти із самим собою.

Антісфен

Хтось сказав Антісфену: "Тебе багато хто хвалить". "А що ж такого, — запитав той, — я зробив поганого?"

Я віддав би перевагу безумству перед насолодою.

Антісфен

Краще бути жебраком, ніж невігласом: якщо перший по­збавлений грошей, то другий позбавлений подоби людської.

Арістіпп

Людині, яка хвалилася великим знанням, Арістіпп сказав: "Людина, яка дуже багато їсть, не стає через це здоровішою за ту, яка задовольняється тільки необхідним; так само і вчений — це не той, хто багато читає, а той, хто читає з користю".

Філософія корисна тим, що надає вміння говорити з ким

завгодно.

Арістіпп

Хтось сказав, що завжди бачить філософів перед дверима ба­гатіїв. "Але ж і лікарі, — сказав Арістіпп, — ходять до дверей хворих, проте кожен вважав би за краще для себе бути не хво­рим, а лікарем".

...Коли хто-небудь зцілює сам себе, на таку людину схожа

природа.

Арістотель

Арістотель вперше запровадив у науково-дослідний вжиток таке поняття, як "ТаЬиІа газа", тобто чиста (вискоблена) дошка,

Філософська мудрість століть

порівнявши первозданний, не замутнений враженнями розум із "дощечкою для писання": поки на ній нічого не написано, ро­зум вільний від процесу мислення.

Арістотель запровадив поняття "ефіру", або, як стали гово­рити у подальшому, "п'ятої сутності" (диіпїа еззепііа — квінт­есенція). Згодом слово "квінтесенція" втратило своє початкове значення і перетворилося на синонім фрази "головна сутність чого-небудь".

Арістотель першим використав термін "акциденція", що означає "випадкова, скороминуща, тимчасова, неістотна влас­тивість".

Арістотель першим запровадив у філософію слово "катего­рія" як термін. Початкове значення цього грецького слова — "звинувачення".

Багато зі своїх пояснень Арістотель закінчував словами: "А за цим більш нічого".

Блаженство полягає в душевній діяльності, відповідній чес­ноті.

Арістотель

Боги і природа нічого не створюють марно.

Арістотель

Будь-яка чеснота — посередині між протилежними крайно­щами.

Арістотель

Виховання — найкращий припас на старість.

Арістотель

Всі науки необхідніші за філософію, але немає жодної, кра­щої за неї.

Арістотель

Девіз Арістотеля: філософ має триматися якнайдалі від швидкоплинних речей і прагнути до своєї батьківщини — цар­ства чистої істини.

Філософська мудрість століть

Егоїзм полягає не в любові до самого себе, а в більшому, ніж

годиться, ступені цієї любові.

Арістотель

За одною зі східних легенд, Александра Македонського якось запитали: "Чому наставника свого, Арістотеля, пова­жаєш ти більше за царя Філіппа, батька свого?" — "Батько, — відповідав Александр, — виховав моє тіло, звів мене з неба на землю; але Арістотель, виховавши душу мою, підняв мене від землі до неба".

Знання загального — мислиме, а знання часткове вичерпу­ється відчуттям.

Арістотель

Коли Арістотелю сказали, що хтось лає його позаочі, він за­уважив: "Позаочі він хай хоч б'є мене".

Коли Арістотель у своєму розвитку піднявся до висоти кри­тики Платона, то "широкоплечий Арістокл" визначив цю по­дію так: "Це лоша хвицає кобилу, що його народила".

Коли в Арістотеля запитали, чому нам приємно знатися з красивими людьми, він сказав: "Хто запитує про таке, той слі­пий".

Люди честолюбні більш заздрісні, ніж люди без честолюб­ства.

Арістотель

Матерія є той самий субстрат, що лежить в основі будь-якого

виникнення.

Арістотель

Мислення і мислиме — одне й те саме, і обидва вони позбав­лені матерії.

Арістотель

На запитання, що старіє швидко, Арістотель відповів: "По­дяка".

._________________________________ Філософська м удрість століть

На запитання, як учням бути успішними, Арістотель від­повів: "Наздоганяти тих, що попереду, і не чекати на тих, що позаду".

На запитання, яку користь він мав від філософії, Арісто­тель відповів: "Почав робити добровільно те, що інші роблять з остраху перед законом".

Не добре, коли є багатовладдя: один нехай буде володар.

Арістотель

Під матерією я розумію, наприклад, мідь; під формою — контури образу; під тим, що складається з обох, — статую, або ціле.

Арістотель

Платон мені друг.., але істині слід надати перевагу.

Арістотель

Початок — це, напевно, більше ніж половина всієї справи...

Арістотель

Корені навчання гіркі, але плоди солодкі.

Арістотель

Скромність — середина між безсоромністю і сором'язли­вістю.

Арістотель

У кого є друзі, у того немає друга.

Арістотель

Совість — це правильний суд доброї людини.

Арістотель

Твердіший той, хто перемагає бажання. Лише той сміливий і хоробрий, хто себе долає.

Арістотель

Філософська мудрість століть

Уподобаний Арістотелем приклад неіснуючого предмета — козлоолень. Зображення козлооленей зустрічаються на грець­ких вазах того часу.

Філософія, або любомудрість, містить задоволення, дивні за чистотою й непохитністю, і, звісно, тим, хто володіє знаннями, час перебування у стані споглядання приносить більше задово­лення, ніж тим, хто знань шукає.

Арістотель

Форма стоїть попереду матерії і є чимось, що існує більшою мірою.

Арістотель

Хороший і прекрасний той, для кого все добре є добрим, кого не псують такі речі, як, наприклад, багатство, влада.

Арістотель

Хто виявляє себе у розумовій діяльності і шанує розум, той, мабуть, створений найкраще і миліший за всіх інших богам.

Арістотель

Хто просувається вперед у науках, але відстає в моральнос­ті, той рухається більше назад, ніж уперед.

Арістотель

Шукати істину — і легко і важко, бо, вочевидь, ніхто не здатний ані цілком її осягнути, ані повністю її не помітити, але кожний додає потроху до нашого пізнання природи, і з сукуп­ності всіх цих фактів складається велична картина¹.

Арістотель

Геть з очей моїх. Якби я не був охоплений гнівом, я відлуп­цював би тебе як слід.

Архіт

¹ Ці слова Арістотеля вигравірувані на будівлі Національної академії наук США у Вашингтоні.

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Ми народилися не лише для себе, а й для батьків, для бать­ківщини і друзів, отже, особисто для себе залишається незнач­на частка.

Архіт

Природа не дала людям нічого більш небезпечного і згубно­го, ніж чуттєва насолода. Звідси — зрада батьківщині, держав­ні перевороти, таємні переговори з ворогами. Немає жодного злочину, жодного поганого вчинку, до якого б не затягла при­страсть до насолоди: і дійсно, ганебні вчинки, порушення по­дружньої вірності і будь-яка подібна мерзота виникають саме внаслідок приманювання насолодою. Природа або якийсь бог не створили нічого, що перевершувало б розум людини, і не­має нічого ворожішого цьому божественному дару, ніж насоло­да. Адже коли панує пристрасть, немає місця поміркованості. І взагалі там, де панує насолода, немає місця доброчесності. Щоб краще це зрозуміти, варто лише уявити людину, охоплену найсильнішою тілесною насолодою: така людина, віддаючись насолоді, позбавлена можливості керуватися розумом або про щось роздумувати.

Архіт

Будь добрим, справедливим і правдивим, адже бути таким і означає бути щасливим.

Юсуф Баласагунський

Розум — та мотузка, що у важку годину утримує нас над прірвою. Тільки за допомогою розуму і знання ми здійснимо заповітні бажання.

Юсуф Баласагунський

Будь-яка догма, яка висувається як така, що міститься в Пи­санні, або якось інакше, є помилковою, якщо її спростовують ясні і виразні поняття природного світу.

П. Бейль

Людина — горішок, який важче за все розкусити всім твор­цям філософських систем. Він є каменем спотикання і для пра­вильних, і для помилкових поглядів.

П. Бейль

Навіть для найвеличніших філософів питання про природу

Бога було незрозумілим.

П. Бейль

Найкращий шлях, яким можна йти у філософських супе­речках — шлях логіки.

П. Бейль

Немає нісенітниці, в якій не можна було б не запідозрити ро­зум людський.

П. Бейль

Пірронізм — це мистецтво обговорювати будь-які питання, завершуючи їх утриманням від судження.

П. Бейль

Схильність робити зло корениться у природі людини.

П. Бейль

У світі більше зла, ніж добра.

П. Бейль

Виклад має бути наочним; останнє неможливе без досвіду.

Р. Бекон

Доки триває неуцтво, людина не знаходить проти зла засобів.

Р. Бекон

Є три якнайгірші доводи: це передано нам від предків; це звично; це загальноприйнято.

Р. Бекон

Отримання філософського каменя важка справа, як і облога

Трої.

Р. Бекон

Саме в Р. Бекона зустрічаються перші згадки про прилад, що пізніше буде названий телескопом.

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

У нас у руках три засоби пізнання: авторитет, мислення і експеримент. Авторитет не має значення, якщо справедливість його не може бути доведена: він не вчить, а лише потребує зго­ди. У мисленні ми зазвичай відрізняємо істинний аргумент від помилкового, перевіряючи висновок досвідом. Експеримен­тальна наука випробовує і перевіряє висновки, зроблені інши­ми науками, досліджує таємниці природи власними силами.

Р. Бекон

Фальїпиві авторитети безрозсудного натовпу подібні до на­мальованого або зробленого з каменя ока, яке лише має назву ока, а не його властивості.

Р. Бекон

Знання — сила.

Ф. Бекон

Істина — дочка Часу, а не Авторитету.

Ф. Бекон

Людина — прислужник і тлумач Природи.

Ф. Бекон

Матерія не знає спокою і знаходиться у вічному русі.

Ф. Бекон

Милосердя не буває надмірним.

Ф. Бекон

Не може бути двох щасливіших рис характеру, ніж бути тро­хи дурним і не дуже чесним.

Ф. Бекон

Час є найвеличнішим з новаторів.

Ф. Бекон

Єдина перевага, на яку я претендую, — це те, що я завжди мислив самостійно.

Дж. Берклі

За ідею я вважаю будь-яку річ, що відчувається або уявля­ється.

Дж. Берклі

Матерії немає:

— єдиною річчю, існування якої ми заперечуємо, є те, що фі­лософи називають матерією, або тілесною субстанцією;

— очевидно, що саме поняття про те, що називається мате­рією, або тілесною субстанцією, містить суперечність.

Дж. Берклі

Не сприймайте нічого, крім ідей.

Дж. Берклі

Ніщо не може бути очевиднішим за існування Бога.

Дж. Берклі

Все своє ношу з собою.

Біант

Не силою бери, а переконанням.

Біант

Немає країні добра від правителя, позбавленого розуму.

Біант

Бог є нескінченне в нескінченному; він знаходиться у всьо­му і всюди, не зовні і не над, але як найприсутніший.

Дж. Бруно

Бог є субстанція, універсальна у своєму бутті, завдяки якій все існує; він є сутність — джерело будь-якої сутності, від якої все набуває буття. Він — найглибша основа будь-якої природи.

Дж. Бруно

Мені кажуть, що я своїми твердженнями хочу перевернути світ догори дном. Але хіба було б погано перевернути перевер­нутий світ?

Дж. Бруно

Філософська мудрість століть

Немає сутності поза і над сущим...

Дж. Бруно

Природа — це або сам Бог, або божественна сила, відкрита в самих речах.

Дж. Бруно

Природа міститься усередині матерії; більше того, вона сама є матерією.

Дж. Бруно

Хто бажає філософствувати, має спочатку в усьому сумніва­тися.

Дж. Бруно

Легко жити тому, хто нахабний, немов ворона, зухвалий, нав'язливий, нерозсудливий, зіпсований. Але важко жити тому, хто скромний, хто завжди шукає чисте, хто неупередже-ний, холоднокровний, прозорливий, чиє життя чисте.

Будда

Нехай мудрець стереже свою думку, важкозрозумілу і вкрай витончену, таку, що спотикається будь-де. Стережена думка веде до щастя.

Будда

Добре настільки легко перетворюється на зле, як і зле — на добре.

Я. Бьоме

Добро і зло — це немовби два боки одного потоку.

Я. Бьоме

Людина є частиною природи, і їй не слід шукати свою бать­ківщину десь на стороні від великої матері-природи.

Я. Бьоме

Не в насильстві шукай утіху, а в ідеальному, у духовній при­роді.

Я. Бьоме

Філософська мудрість століть

Що таке земне життя? Це долина плачу, наповнена скор­ботою, постійним вбивством, війною, боротьбою і розбратом. Світом правлять чотири сини диявола: Гордість, Жадібність, Заздрість і Гнів.

Я. Бьоме

Великі думки йдуть від серця.

Л. Вовенарг

Великі філософи — генії в царині розуму.

Л. Вовенарг

Вплив на людей дорожчий за багатство.

Л. Вовенарг

Кожна пристрасть, що володіє людиною, немовби відкриває прямий доступ до неї.

Л. Вовенарг

Людям подобається часом навіть та хвала, у щирість якої вони самі не вірять.

Л. Вовенарг

Мистецтво подобатися — це вміння обманювати.

Л. Вовенарг

Моральність псується легше, ніж виправляється.

Л. Вовенарг

Мужність — світоч у мінливій долі. Чи правильно це?

Л. Вовенарг

Пихаті люди — погані дипломати: вони не вміють мовчати.

Л. Вовенарг

Філософів читають не дуже охоче, тому що вони дуже мало говорять про те, що нам знайоме.

Л. Вовенарг

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Якщо афоризм потребує пояснень, він невдалий.

Л. Вовенарг

Боже, рятуй мене від друзів, а з ворогами я сам упораюся.

Вольтер

Великі справи потребують невтомної наполегливості.

Вольтер

Все, що стає буденним, недостатньо цінується.

Вольтер

Всі жанри добрі, крім нудного.

Вольтер

Щоб пізнати Бога, потрібно бути ним.

Вольтер

Живемо у світі ми дві миті — одну розуму віддамо.

Вольтер

Зростає нове покоління, яке ненавидить фанатизм. Настане день, коли керівні функції почнуть виконувати філософи. На­ближається царство розуму.

Вольтер

Книги робляться з книг.

Вольтер

Коли сказати нічого, завжди говорять погано.

Вольтер

Користуйтесь, але не зловживайте — таке правило мудрос­ті. Ні стриманість, ні надмірність не дають щастя.

Вольтер

Краще — ворог хорошого.

Вольтер

Ламетрі був найбожевільнішою, але й найщиросердніпюю людиною. Він коїв дурниці і писав погані книжки, але в його димі були язики полум'я. Це був дуже хороший лікар і дуже славний хлопець.

Вольтер

Люби істину, але будь поблажливий до помилок.

Вольтер

Люди легко вірять у те, чого завзято прагнуть.

Вольтер

Марновірство — найстрашніший ворог роду людського.

Вольтер

Мечіть стріли, не показуючи рук.

Вольтер

Ми залишимо цей світ таким самим поганим і таким самим

злим, яким застали його.

Вольтер

Ми нічого про самих себе не знаємо, не знаємо, що таке рух, життя, відчуття і думка; елементи матерії нам так само невідо­мі, як і все інше; ми сліпці, які ходять і розмірковують навпо­мацки.

Вольтер

На цьому світі успіху досягають лише вістрям шпаги і вми­рають зі зброєю в руках.

Вольтер

Надія на одужання — половина одужання.

Вольтер

Не буває великих справ без великих труднощів.

Вольтер

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Ненависть у поєднанні з презирством здатна скинути будь-яке ярмо.

Вольтер

Постійна набундюченість є лише маскою посередності.

Вольтер

Прекрасне тільки те, що природне.

Вольтер

Прекрасне, коли воно недоречне, перестає бути прекрасним.

Вольтер

Саме потуги на дотепність і вбивають дотепність.

Вольтер

Тільки перший крок важкий.

Вольтер

Успіх науки — справа часу і сміливості розуму.

Вольтер

Хтось некорисний у першому ряду, зате у другому — сяє.

Вольтер

Чесну людину молена переслідувати, але збезчестити не можна.

Вольтер

Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Вольтер

Я витратив близько 40 років на паломництво у два — три кутки цього світу, відшукуючи філософський камінь, що зветь­ся істиною. Я радився з усіма паломниками античності, з Епі-куром і Августином, Платоном і Мальбраншєм, але мої знання залишилися убогими.

Вольтер

Я вмію тільки сумніватися.

Вольтер

Я можу не погоджуватися з вашими думками, але готовий віддати життя за ваше право їх висловлювати.

Вольтер

Якби Бога не існувало, його слід би було вигадати.

Вольтер

Якщо голота вдається до розмірковувань — все загинуло.

Вольтер

Хто встановить межі людському розуму!

Г. Галілей

Я вважаю за краще знайти одну істину, хоч би й у незначних

речах, ніж довго сперечатися про найвеличніші питання, не

досягаючи жодної істини.

Г. Галілей

Підкорити свій розум авторитету тієї або іншої людини —

о як це негідно філософа!

П. Гассенді

У наших силах не стільки вберегтися від помилок, скільки

не наполягати на них.

П. Гассенді

У філософії слід піклуватися про слова — саме для того, аби не було вічних суперечностей щодо їх значення.

П. Гассенді

Щоб судити про те, хто мудрий, потрібно самому бути особ­ливо мудрим.

П. Гассенді

Філософська мудрість століть

Я щиросердо визнаю, що з усіх філософських вчень мені ніщо ніколи так не припадало до душі, як прославлена непі­знаваність академіків і пірроністів.

П. Гассенді

"Тим гірше для фактів", — відповідь Гегеля на зауваження, що його теорія не узгоджується з фактами.

Будь-яка філософія є осягнення абсолютного.

Г. Гегель

Відповідь на питання, які залишає без відповіді філософія, полягає в тому, що вони мають бути інакше поставлені.

Г. Гегель

Для того, хто сам не вільний, не вільні й інші.

Г. Гегель

Мислення є розум.

Г. Гегель

Мислити означає... осягати і виражати різноманіття в єдності.

Г. Гегель

Моральність — це розум волі.

Г. Гегель

У всесвітній історії завдяки діяльності людей взагалі вихо­дять дещо інші результати, ніж ті, до яких вони прагнуть.

Г. Гегель

У нас, філософів, загальний ворог, а саме метафізика.

Г. Гегель

Усе дійсне розумне, все розумне дійсне.

Г. Гегель

Усі по-справжньому всесвітньо-історичні події відбуваються двічі: першого разу у вигляді великої трагедії, а другого — у вигляді жалюгідного фарсу.

Г. Гегель

Філософська мудрість століть

Філософія — сучасна їй епоха, осягнута в мисленні.

Г. Гегель

Філософія потребує того, щоб містити єдину живу ідею, бо світ подібний до квітки, яка виростає з одного зерна.

Г. Гегель

Я знаю багато прекрасних наук, але прекраснішої за філосо­фію науки не знаю.

Г. Гегель

Я узяв на себе труд сприяти піднесенню філософії до рівня

науки.

Г. Гегель

Дорога до гуманізму — ототожнення себе з нещасними.

К. Гельвецій

Істину можна знайти тільки в заборонених книжках, в ін­ших — брехня.

К. Гельвецій

Кожна суспільна епоха потребує своїх великих людей, і

якщо їх немає, вона їх породжує.

К. Гельвецій

Коли дурень потрапляє на посаду, до нього ставляться не­мов до генія.

К. Гельвецій

Люди щасливі, коли полюбляють робити те, що вони мають

робити.

К. Гельвецій

Мистецтво політики — це мистецтво робити так, щоб кож­ному було вигідно бути доброчесним.

К. Гельвецій

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Найрозумніші роблять найбільші помилки. Так, хмари пе­реходять у бурю.

К. Гельвецій

Сильна думка виражається сильно.

К. Гельвецій