Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Компонентно-струкрурний аналіз змісту громадянської освіти в УкрГромадянська освіта – один з основних засобів формування громадянської культури. Мета громадянської освіти – сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства. Основні завдання громадянської освіти: - надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні; - сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства; - сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні; - створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, - демократичної поведінки та комунікативної взаємодії. Зміст громадянської освіти як головний засіб цілеспрямованого навчання має базуватися на основних ідеях демократичного суспільства. При формуванні змісту громадянської освіти та виховання необхідно дотримуватись: особистісно зорієнтованого підходу, за якого у центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси особи; діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту громадянської освіти на розвиток уявлень і вмінь, що сприяють успішній соціальній активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних ситуацій, в яких апробовуються на практиці засвоєні громадянські цінності; конкретно-історичного підходу, який вимагає розглядати навчальний зміст в цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в даному суспільстві на певному етапі його розвитку. Окрім триєдиного підходу, у досягненні поставленої мети необхідно також застосувати системний, психологічний, поведінковий, ситуативний, функціональний, процесійний, інтеграційний і відтворювальний підходи. Зміст громадянської освіти має спрямовуватись на досягнення цілей як навчання, так і виховання, а успішність її повинна оцінюватись не так за обсягом отриманих знань та умінь, як за результативністю їх трансформування в світоглядні пріоритети та ціннісні настанови, формування громадянської культури особистості. Громадянська освіта може розглядатися, як: - комплекс інтегрованих знань (зміст); - процес розвитку і поширення цих знань, як необхідного компонента громадянського суспільства. Як комплекс інтегрованих знань громадянська освіта являє собою складну динамічну систему, що поєднує: - громадянські знання, на основі яких формуються уявлення щодо форм і способів функціонування громадянина у політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; - громадянські вміння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; - громадянські чесноти – норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства. Громадянська освіта – один з основних засобів формування громадянської культури. Зміст громадянської освіти охоплює: - культурологічні знання - філософські та аксеологічні знання про громадянські, демократичні, загальнолюдські, національні цінності; - політичні знання щодо демократичних принципів функціонування політичної системи і влади та їх особливості в Україні та ін..; - правові знання щодо права та його ролі в суспільстві; Конституції, як основного закону; основ конституційного ладу країни тощо; - економічні знання щодо сутності ринкових відносин як елемента демократії; основних економічних принципів; фінансової системи, системи соціального забезпечення та соціального захисту тощо; - соціально-психологічні знання щодо психологічної природи та сутності владно-підвладних відносин; мотивації соціальної поведінки особистості та ін. Зміст освіти має бути спрямовано на здобуття учнями досвіду громадянських вчинків і переживань, основних громадянських умінь, зокрема: - реалізовувати своє право на участь у виборах та інших формах демократії; - обстоювати свої права, беручи участь у діяльності об’єднань громадян та громадських акціях; - захищати свої права за допомоги державних органів та органів місцевого самоврядування; - обстоювати свої права за допомогою апеляції до суду, правоохоронних та правозахисних організацій; - орієнтуватися в умовах вільного ринку; відстоювати свої права як споживача і платника податків; - використовувати типові прийоми та методи розв’язання проблемних ситуацій; - диференціювати емоційні та раціональні компоненти власного вибору; - критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати; - комунікативні уміння. Зміст громадянської освіти має бути зорієнтовано не лише на розвиток уявлень молоді про громадянськість та шляхи її реалізації на основі системи понять з різних галузей наукових знань, а й на формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості, що включає, насамперед: - усвідомлення абсолютної цінності прав людини, свободи особистості; - усвідомлення себе як громадянина і патріота України; - почуття власної гідності, гуманізм, толерантність, плюралізм, здатність до компромісу; - лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади, законослухняність; - активну позицію щодо необхідності брати участь у демократичних перетвореннях; - усвідомлення себе як особистості, спроможної впливати на ситуацію в державі; - критичне сприйняття соціально-політичної інформації; усвідомлення можливості та цінності самостійного політичного вибору; - готовність відповідати за власні рішення та їх наслідки; - усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих людей, соціальних груп у суспільстві.
|