Прийоми леопольда

ВИЗНАЧЕННЯ ДАТИ ПОЛОГІВ І ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ НА ПІЗНІХ СТРОКАХ

За першим днем останньої менструації. Припустимий день пологів визначається шляхом додавання 280 днів до першого дня останньої менструації. Зручніше від першого дня останньої менструації відняти 3 місяці і додати 7 днів.

За першим ворушінням плода. У жінок, які народжують вперше, до дати першого ворушіння плода (20 тижнів) додають 20 тижнів (4 календарних міс + 18 днів). У жінок, які народжують вдруге, до першого ворушіння (18 тижнів) додають 22 тижні (5 календарних місяців + 1 день).

За розміром матки (особливо у ранні строки вагітності). Висоту стояння дна матки над лоном визначають сантиметровою стрічкою при спорожненому сечовому міхурі.

У різні строки вагітності розмір матки в середньому дорівнює:

4 тижні - розміру курячого яйця;

8 тижнів - розміру жіночого кулака;

12 тижнів- 3 см вище за лоно (з голівку новонародженого);

16 тижнів - 12 см вище за лоно (посередині відстані між пупком та лоном);

20 тижнів - 16 см вище за лоно (на 2 поперечника пальця нижче пупка);

24 тижні -20 см вище за лоно (на рівні пупка);

28 тижнів - 24 см вище за лоно (на 2-2,5 поперечника пальця вище пупка);

32 тижні - 28 см вище за лоно (посередині відстані між пупком та мечоподібним відростком);

36 тижнів-32 см вище за лоно (на рівні реберної дуги);

40 тижнів - 32-34 см (посередині відстані між пупком та ме-чоподібним відростком).

Треба звернути увагу на диференціально-діагностичні ознаки 32- і 40-тижневої вагітності.

ПРИЙОМИ ЛЕОПОЛЬДА

I прийом - визначити висоту стояння дна матки, за якою судять про строк вагітності, і частину плода, розміщену в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, пальці рук зближуються, обережно надавлюючи вниз сідничний кінець плода - більший, але не такий щільний і менше заокруглений, аніж голівка.

II прийом - визначити положення плода, позицію і вид позиції.

· Положення плода - відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої осі матки (поздовжнє, поперечне, косе).

· Позиція плода - відношення спинки плода до правої і лівої сторін матки. Розрізняють дві позиції: першу і другу. При першій спинка - повернена ліворуч, при другій - праворуч. Перша позиція трапляється частіше.

· Вид позиції - відношення спинки плода до передньої або задньої стінки матки. Якщо спинка повернута наперед - це передній вид позиції, якщо назад - задній.

Руки з дна матки переміщують униз, до рівна пупка, і розміщують на бічних стінках матки. Пальпацію проводять по черзі правою і лівою рукою. При поздовжному положенні плода з однієї сторони промацується спинка, з протилежної - кінцівки. Другий прийом зовнішнього обстеження дозволяє визначити тонус матки та її збудження.

III прийом - визначити відношення великої частини плода (голівки або сідниць) до входу в таз. Якщо над входом в таз перебуває голівка плода - пере длежання головне, якщо тазовий кінець - тазове. Головне перєдлежан-ня зустрічається в 96% пологів.

Передлеглою частиною називається та частина плода, яка розміщена ближче до входу в малий таз і перша проходить пологовими шляхами.

Лікар стоїть обличчям до вагітної, одну руку кладе трохи вище за лобкове зрощення так, щоб 1 валець містився на одному боці, а чотири - на другому боці нижнього сегмента матки. Обережно пальцями обхоплює передлеглу частину. Голівка пальпується у вигляді щільної круглої частини, яка балотує. При тазовому передлежанні пальпується м'яка частина, що не балотує. При поперечних і косих положеннях передлегла частина не визначається.

IV прийом - виявити рівень стояння передлеглої частини до входу в малий таз. Лікар стає справа, лицем до ніг вагітної. Долоні обох рук розміщені на нижньому сегменті матки справа і зліва, кінці пальців доходять до симфіза.

Цей прийом дозволяє визначити, чи перебуває голівка над входом в малий таз або вже пройшла через площину входу.