Обсяг всієї міжнародної торгівлі (світовий товарообіг) підраховується шляхом підсумовування тільки обсягів експорту всіх держав, що виражають зазвичай в доларах США

За прийнятими у світі стандартами статистики торгівля вважається міжнародною, продаж товару експортом, а купівля імпортом у тому випадку, якщо товар перетне митний кордон держави, і це буде зафіксовано в митній звітності.

Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо-торговельного товарообігу. Зовнішньоторговельний оборот країни – це сума її вартісних обсягів експорту й імпорту. Різниця між сукупним вартісним обсягом імпортом та експортом протягом певного періоду (року, кварталу) становить сальдо торговельного балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (негативним), – у протилежному випадку.

Експорт у своїй масі, як і імпорт, впав, хоча й не так стрімко. Це, власне, й дозволило вийти на позитивне сальдо за підсумками минулого року.
За даними Держкомстату України, у 2014 році профіцит зовнішньоторговельного балансу України становив 3,884 млрд доларів», – зазначає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції у 2015 році, порівняно з минулим роком, знизилися. Вони збільшилися лише у фактичних цінах – на 2,7 млрд грн, але це пов’язано виключно з девальвацією гривні

Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту й імпорту (продукція видобувної промисловості, промислові товари, сільськогосподарська продукція).

Довідка

http://forbes.ua/ua/business/1366841-zovnishnya-torgivlya-ukrayini-2013-infografika

2013 р. Найбільшу питому вагу − понад чверть − у структурі українського експорту припадає на продукцію АПК − $17 млрд. Другою за обсягами є металургія − $14,3 млрд. Замикає трійку лідерів хімічна промисловість − $4,9 млрд. (чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження, залізничні локомотиви, реактори ядерні, котли, машини, палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки, руди, шлак і зола).

У структурі імпорту на першому місці енергоносії − в грошовому вираженні обсяг закупівель склав $21,8 млрд, або 28%. Потім ідуть товари хімічної промисловості − $9,9 млрд − і товари агропромислового комплексу − $8,2 млрд. (нафта, реактори ядерні, котли, електричні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, пластмаси, полімерні матеріали, фармацевтична продукція, чорні метали

(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8)

Основні галузі експорту: Металургія (чорні та кольорові метали), сільське господарство (зерно, насіння соняшнику), машинобудівна (верстати, транспортні засоби) та хімічна промисловості (хімікати) дають понад 80 відсотків українського експорту.

Світові експерти переконані, що продукція українського аграрного сектору в найближчі 30-50 років буде найзатребуванішою у світі. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку.

Інтеграція з ЄС дає великі перспективи для розвитку машинобудування України. Оскільки ця галузь – наукоємна, то її розвиток може бути швидким та ефективним тільки за умов об’єднання науково-дослідних інститутів з конструкторськими бюро й заводами, взаємообміну професіоналізмом та залучення інвестицій. Галузева структура українського машинобудування є дуже різноманітною. Важливі та найбільш розвинуті такі його ланки: важке машинобудування, транспортне, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне та електротехнічне виробництво, обладнання для інших галузей промисловості, особливо хімічної та харчової.

Особливістю експортоорієнтованих галузей України є їх високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.

Для України характерні низькі показники експорту високотехнологічних товарів та послуг. Це віддзеркалює недосконалу структуру конкурентних переваг української економіки, яка базується передусім на цінових факторах та порівняльних перевагах у вартості природних ресурсів та робочої сили. При цьому не використовуються належним чином наявні високотехнологічні можливості окремих галузей промисловості.

Географічна структура міжнародної торгівлі припускає розподіл торговельних потоків між окремими країнами і їхніми групами, виділеними або за територіальним, або організаційним критерієм.

Територіальна географічна структура припускає торгівлю країн, що належать до однієї частини світу (Африка, Азія, Європа) або до укрупненої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються).

Організаційна географічна структура припускає розподіл міжнародної торгівлі або між країнами, що належать до окремих інтеграційних та інших торгово-політичних об'єднань, (країни Європейського союзу, країни СНД, країни АСЕАН), або між країнами, виділеними в певну групу відповідно до іншого аналітичного критерію (країни-експортери нафти, країни-чисті боржники).

ТЕМА 3